Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №728/972/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/972/26

Головуючий у першій інстанції – Лобода Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2057/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Мамонової О.Є., Супруна О.П.

секретар судового засідання Герасименко Ю.О.

учасники справи:

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»

боржник ОСОБА_1

особа, яка подала апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2026 року (суддя – Лобода Н. В., місце ухвалення – м. Бахмач) у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу №728/972/26 (2-н/728/77/26) від 27 квітня 2026 року, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (далі – ТОВ «Енера Чернігів») звернулося до суду із заявою, у якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2024 року – жовтень 2025 року в сумі 27497,76 грн.

27 квітня 2026 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2024 року – жовтень 2025 року в сумі 27497,76 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» 332,80 грн судового збору.

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20.05.2026, виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини судового наказу Бахмацького районного суду від 27.04.2026 по справі №728/972/26, зазначивши після слів в сумі замість цифр, символів і літер 332,80 грн (триста тридцять дві гривні 80 коп.) правильні цифри, символи та літери 266,24 грн (двісті шістдесят шість гривень 24 коп).

24.07.2026 ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.04.2026, оскільки вона не користується послугами ТОВ «Енера Чернігів», а також клопотання про поворот виконання даного судового наказу, стягнувши на її користь 6275,15 грн.

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задоволено.

Судовий наказ №728/972/26 (2-н/728/77/26) від 27.04.2026, виданий Бахмацьким районним судом Чернігівської області за заявою ТОВ «Енера Чернігів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, скасовано.

У порядку повороту виконання судового наказу №728/972/26 (2-н/728/77/26) від 27.04.2026 стягнуто з ТОВ «Енера Чернігів» на користь ОСОБА_1 6275,15 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Енера Чернігів» просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині повороту виконання судового наказу №728/972/26 (2-н/728/77/26) від 27.04.2026 про стягнення з ТОВ «Енера Чернігів» на користь ОСОБА_1 978,51 грн та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» 978,51 грн надмірно перерахованих коштів.

Доводи апеляційної скарги узагальнено зводяться до того, що вказана ухвала суду першої інстанції є незаконною в частині здійснення повороту виконання рішення та визначення його розміру, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та без належної оцінки доказів.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції неправильно визначив суму повороту виконання в 6275,15 грн, оскільки фактично на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» на погашення заборгованості за судовим наказом надійшло 5296,64 грн. Тобто суд фактично постановив стягнути з ТОВ «Енера Чернігів» на 978,51 грн більше, ніж товариство фактично отримало на виконання скасованого судового наказу.

Скаржник також звертає увагу, що ОСОБА_1 при поданні клопотання про поворот виконання порушено п. 4 ч. 1 ст. 183 ЦПК України щодо загальних вимог до форми та змісту клопотання в частині змісту питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, тому суд мав повернути клопотання про поворот виконання без розгляду.

ОСОБА_1 , будучи належним чином та своєчасно повідомленою про відкриття апеляційного провадження у справі, відзиву на апеляційну скаргу не подала, що за змістом положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).

Судом у справі встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

27 квітня 2026 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2024 року – жовтень 2025 року в сумі 27497,76 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» 332,80 грн судового збору (а.с. 17).

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20.05.2026, виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини судового наказу Бахмацького районного суду від 27.04.2026 по справі № 728/972/26, зазначивши після слів в сумі замість цифр, символів і літер 332,80 грн (триста тридцять дві гривні 80 коп.) правильні цифри, символи та літери 266,24 грн (двісті шістдесят шість гривень 24 коп) (а.с. 27).

08.07.2026 державним виконавцем Бахмацького ВДВС Ковалевською А.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №81421551) за судовим наказом №728/972/26, виданим 22.06.2026 Бахмацьким районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2024 року – жовтень 2025 року в сумі 27497,76 грн та 266,24 грн судового збору. У п. 3 даної постанови також стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 2776,40 грн (а.с. 38, 71).

08.07.2026 державним виконавцем Бахмацького ВДВС Ковалевською А.О. у цьому виконавчому провадженні винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 2776,40 грн (а.с. 72).

08.07.2026 державним виконавцем Бахмацького ВДВС Ковалевською А.О. у даному виконавчому провадженні винесена постанова про стягнення з боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 400,00 грн.

У вказаному виконавчому провадженні ОСОБА_1 сплачено кошти в загальній сумі 6275,15 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 13.07.2026 (на суму 5275,15 грн), від 17.07.2026 (на суму 1000,00 грн) (а.с. 39-40, 74-75).

Згідно платіжної інструкції №2739 від 20.07.2026 Бахмацьким ВДВС СХ МРУ МЮ перераховано на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» 5296,64 грн, призначення платежу: 0000000;0000; кошти з ОСОБА_1 за в/д №728/972/26; ВП №81421551; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача (а.с. 78).

За наданою Бахмацьким ВДВС інформацією від 14.08.2026, у них на виконанні перебуває виконавче провадження №81421551 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 27497,76 грн та 266,24 грн судового збору. 14.07.2026 на рахунок відділу було зараховано кошти в сумі 6275,15 грн, з яких перераховано: 69,00 грн – послуги за користування АСВП, 5296,64 грн – кошти на користь стягувача, 331,00 грн – витрати виконавчого провадження, 478,51 грн та 100,00 грн – виконавчий збір, що підтверджується доданими платіжними інструкціями №2727 від 20.07.2026, №2739 від 20.07.2026, №2720 від 16.07.2026, №2709 від 15.07.2026, №2688 від 14.07.2026 (а.с. 102, 105-109).

На виконання ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.07.2026, ТОВ «Енера Чернігів» сплатило ОСОБА_1 6275,15 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №10739 від 07.08.2026 (а.с. 80).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чиінтерес, а також державний чи суспільнийінтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичнихосіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ч. 1 ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 431 ЦПК України).

Приписами ст. 171 ЦПК України унормовано розгляд заяви про скасування судового наказу, зокрема у ч. 3 передбачено, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Статтею 444 ЦПК України встановлено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи клопотання боржника ОСОБА_1 та стягуючи на її користь із ТОВ «Енера Чернігів» у порядку повороту виконання судового наказу 6275,15 грн, суд першої інстанції виходив із того, що вказана сума коштів була стягнута з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» в ході виконання судового наказу, який скасовується.

Однак апеляційний суд не може повністю погодитись з вищенаведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз`яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягнутого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання рішення – це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

За своєю суттю поворот виконання рішення – це процесуальна форма захисту прав боржника; воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили; його суть – у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням (див. постанову Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 382 ЦПК України 2004 року (ст. 445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Водночас поверненню підлягає саме те майно або та грошова сума, яка була фактично отримана стягувачем внаслідок виконання скасованого судового рішення. При цьому, фактичне списання з боржника та отримання стягувачем коштів має бути документально підтверджене.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що на виконання судового наказу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.04.2026 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів» було стягнуто кошти в загальній сумі 6275,15 грн, що підтверджується платіжними документами, доданими боржником до клопотання про поворот виконання судового наказу, однак у подальшому цей судовий наказ скасовано ухвалою від 27.07.2026, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Енера Чернігів» на користь боржника ОСОБА_1 коштів у порядку повороту виконання судового наказу.

Водночас слушними є доводи апелянта про невірне встановлення місцевим судом при вирішенні клопотання боржника про поворот виконання фактичної суми одержаних ТОВ «Енера Чернігів» коштів.

За приписами ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (ч. 1). Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 2). Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (ч. 3). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. У ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Як вбачається з матеріалів справи, стягнення з ОСОБА_1 коштів за судовим наказом було здійснено в ході примусового виконання в межах відкритого виконавчого провадження, де внесені боржником кошти в сумі 6275,15 грн державним виконавцем розподілені на сплату виконавчого збору в загальній сумі 578,51 грн, витрати виконавчого провадження в розмірі 400,00 грн і лише 5296,64 грн спрямовані на погашення заборгованості перед ТОВ «Енера Чернігів».

Водночас поворот виконання рішення суду, як спосіб захисту майнових прав боржника (відповідача), передбачає повернення йому стягувачем (позивачем) лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому рішенням суду.

Стягнуті в процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при вирішенні клопотання боржника про поворот виконання, що призвело до надмірного повернення зі стягувача на користь боржника коштів у сумі 978,51 грн (6275,15 – 5296,64).

Відтак, у задоволенні вимог клопотання ОСОБА_1 в частині повернення їй коштів у розмірі 978,51 грн, які були стягнуті як витрати виконавчого провадження в порядку примусового виконання судового наказу, суд першої інстанції повинен був відмовити, що вказує на обгрунтованість аргументів скаржника.

Водночас не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції посилання апелянта на недотримання боржником загальних вимог до форми та змісту клопотання в частині питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, оскільки зазначення в ньому замість стягувача ТОВ «Енера Чернігів» ТОВ «Газорозподільчі мережі України» слід вважати одруком.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, враховуючи означене, на основі всебічно, повно й об`єктивно з`ясованих обставин, що мають значення для справи і на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, визначивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів констатує неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з цим, у відповідності до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд висновлює про необхідність зміни судового рішення з вищенаведених підстав.

Відтак, апеляційна скарга стягувача підлягає частковому задоволенню, а ухвала Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.07.2026 – зміні, шляхом зменшення визначеної до стягнення з ТОВ «Енера Чернігів» на користь ОСОБА_1 в порядку повороту виконання судового наказу суми з 6275,15 грн до 5296,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги ТОВ «Енера Чернігів» згідно платіжної інструкції №10833 від 13.08.2026 було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, який скаржник просив стягнути з боржника.

Водночас за приписами ч. 7 ст. 444 ЦПК України, п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» заява про поворот виконання судового рішення не є об`єктом справляння судового збору.

Слід зазначити, що пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено справляння судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду є загальною нормою, яка застосовується до оскарження всіх без винятку ухвал.

Однак, п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є спеціальною нормою, яка передбачає звільнення заявника від сплати судового збору саме за подання заяви про поворот виконання судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на пріоритетності спеціальних норм. За наявності розбіжностей між загальною і спеціальною нормами, застосуванню підлягає спеціальна норма, оскільки вона спрямована на регулювання вузького кола конкретних відносин.

За таких обставин, у цій справі ТОВ «Енера Чернігів» не повинно було сплачувати судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Водночас уже сплачений ТОВ «Енера Чернігів» судовий збір у сумі 3328,00 грн не підлягає стягненню з боржника, а може бути повернутий товариству за його клопотанням в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» як надмірно внесений.

Керуючись ст. 367-369, 374, 376 ч. 1 п. 1, 4, 381-384, 389-391 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» – задовольнити частково.

Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 липня 2026 у частині визначеної до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» на користь ОСОБА_1 у порядку повороту виконання судового наказу №728/972/26 (2-н/728/77/26) суми – змінити, зменшивши її з 6275,15 грн до 5296,64 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий О.А. Луговець

Судді О.Є. Мамонова

О.П. Супрун