Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №947/33178/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2163/26

Справа № 947/33178/24

Головуючий у першій інстанції Цирфа К. А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання — Шахової О.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС»

відповідачі – Громадська організація «Антикорупційний вимір», ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС», в інтересах якого діє адвокат Мартиненко Юлія Миколаївна

на рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» до Громадської організації «Антикорупційний вимір», ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, визнання інформації недостовірною та її спростування

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» (далі також – позивач, ТОВ «Партнер-ВС»), поданим в його інтересах представником Мартиненко Юлією Миколаївною, до Громадської організації «Антикорупційний вимір» (далі також – відповідач-1, ГО «Антикорупційний вимір») та ОСОБА_1 (далі також – відповідач-2) про захист ділової репутації ТОВ «Партнер-ВС», визнання інформації поширеної відповідачами відносно вказаного підприємства недостовірною, та зобов`язання відповідачів спростувати її, а саме:

- визнати недостовірною та спростувати інформацію, яка міститься на веб-сайті «Антикорупційний вимір» в мережі Інтернет в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за інтернет-посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 -povyazanij-z-eksdeputatamy-vid-partiyi-regioniv/, як-от:

- назву статті «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів»,

- абзац 1-й: «Замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони з Одещини уклав договори на постачання збірно-розбірних комплексних модульних конструкцій спеціального призначення (їдалень та складських приміщень) на загальну суму 27,2 мільйона гривень з фірмою, яка фігурує в кількох кримінальних провадженнях за корупційними статтями»,

- абзац 2-й: «Власники фірми – колишній помічник нардепа від партії регіонів з Донеччини (і сам колишній депутат від партії регіонів на Житомирщині) та, ймовірно, син екснардепа-регіонала»,

- абзац 3-й:: «Уставний капітал фірми-підрядника, з якою уклали договори на 27,2 мільйона – одна тисяча гривень»,

- абзац 7-й: « ОСОБА_2 належить 24 відсотки в ТОВ «Партнер-ВС». Найбільша ж частина, 67 відсотків, належить ОСОБА_3 . У екснардепа-регіонала ОСОБА_4 є син з таким ПІБ. Сам колишній нардеп у 2006 році був заступником міністра промислової політики України»,

- абзац 8-й: «ТОВ «Партнер-ВС» «засвітилася» в кількох кримінальних провадженнях. Зокрема у справі № 752/6854/23. У цій справі слідчі у квітні 2023 просили доступу до речей і документів. Суддя Голосіївського районного суду м. Києва доступ надав»,

- абзац 9-й: «З судової ухвали у цій справі відомо, що ТОВ «Партнер-ВС» ймовірно підробило документи про наявний досвід та привело на торги фейкового конкурента. Замовник же, своєю чергою, на думку слідчих, додав в тендерну документацію дискримінаційні умови, які унеможливлювали перемогу будь-якої іншої фірми. Матеріали ж, які використовувало ТОВ «Партнер-ВС» і які вимагалися тендерною документацією взагалі були непідходящими для виконання замовлення»,

- абзац 10-й: «Замовником виступала Центральна база виробничо-технологічної комплектації Нацгвардії України. Фірма мала поставити модульну котельню. Були надані документи, що начебто таку котельню у ТОВ «Партнер-ВС» придбав ФОП. Котельню він згідно з документами отримав та співпрацею задоволений. Однак, з`ясувалося, що за інформацією ГУ ДПС в Житомирській області ТОВ «Партнер-ВС» не реєструвало податкові накладні щодо продажу котельні ФОПу»,

- абзац 11-й: «Начебто конкурент у тій закупівлі для Нацгвардії, «Трейдинг Енд Продакшинн», мав спільний телефон з ТОВ «Партнер-ВС», його адреса співпадає з адресою виробника, якого представляє ТОВ «Партнер-ВС» та й керівник у «конкурента» в минулому був той самий, що й у «Партнер-ВС»,

- абзац 12-й: «Що ж до матеріалів, запропонованих «Партнер-ВС», в ухвалі сказано, що застосування штампованого профілю V-подібної форми для заповнення каркаса модульної котельні не доцільне. Вказана технічна характеристика предмета закупівлі зазначалася з метою не допущення до участі в процедурі закупівлі інших виробників модульних котелень»,

- абзац 13-й: «Інша справа № 296/8649/20 стосується договору між ВЧ НОМЕР_1 142 навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій ЗС України та ТОВ «Партнер-ВС». За даними судової ухвали у цій справі, ТОВ «Партнер-ВС» використало не ту сталь, яка передбачалася документацією, а гіршу»,

- абзац 14-й: «Сталь була використана дешевша і гірша, а мова йшла про будівництво інженерної споруди для відпрацювання військової вогневої підготовки. Було спричинено матеріального збитку державному бюджету. Проведеною судово-економічною експертизою було встановлено: сума завищення вартості сталі склала 1 172 739,44 гривні. Що з цією справою зараз – не відомо, адже остання ухвала подовжувала строк слідства до квітня 2021 року».

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача ОСОБА_5 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті «Антикорупційний вимір» в мережі Інтернет опубліковано статтю під назвою: «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів». На думку позивача, текст вказаної статті містить недостовірну інформацію, яка підриває ділову репутацію ТОВ «Партнер-ВС» та підлягає спростуванню. Стаття містить фактичні твердження, які викладені без посилання на джерела інформації та без перевірки достовірності поданої інформації.

Представник позивача відмічає, що ТОВ «Партнер-ВС» брало участь у процедурі державних закупівель на законних підставах. Указане підприємство та / його службові особи не внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Відповідачами не наведено доказів вчинення службовими особами підприємства корупційних кримінальних правопорушень, притягнення їх за вироком суду до кримінальної відповідальності, що кваліфікується як порушення принципу презумпції невинуватості.

Відповідачами у справі визначені – Громадська організація «Антикорупційний вимір», як суб`єкт у сфері онлайн-медіа та власник веб-сайту під назвою «Антикорупційний вимір», а також автор статті – журналіст ОСОБА_1 .

На обґрунтування своєї правової позиції представник позивача покликалася на порушення презумпції невинуватості (ч. 1 ст. 62 Конституції України), приписи ч. 1 ст. 43 Закону України «Про медіа» та ст. 94, 277, 299 ЦК України в частині права за захист ділової репутації юридичної особи шляхом спростування недостовірної інформації.

Указані обставини стали підставою для звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 13 березня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» до Громадської організації «Антикорупційний вимір», ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, визнання інформації недостовірною та її спростування – відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факт розповсюдження недостовірної інформації відповідачами, що могло вплинути на його господарську діяльність і як наслідок, не доведено факт підриву ділової репутації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС», в інтересах якого діє адвокат Мартиненко Ю.М. подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, необ`єктивним та таким, що порушує права позивача на недоторканність ділової репутації, просять його скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ГО «Антикорупційний вимір» та ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 9084 грн судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки, щодо наданих стороною позивача доказів та безпідставно прийнято докази та позиція сторони відповідачів.

Наголошується, що суддею Київським районним судом м. Одеси не був взятий до уваги висновок судової експертизи згідно якого було встановлено характер оскаржуваної статті «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», окрім того, суддею не було обґрунтовано з яких підстав був відхилений наведений доказ, що порушує вимоги ст. 265 ЦПК України.

Також, акцентується увага на тому, що у оскаржуваному рішенні Київського районного суду м. Одеси суддя посилається на «точковість» дослідження тексту оскаржуваної статті лінгвістичною експертизою, що є абсолютно не відповідаючим реальності твердженням, хоча питання, що були винесені на розгляд лінгвістичної експертизи стосувалися всього тексту оскаржуваної статті в цілому, і були направлені на з`ясування значення тексту оскаржуваної статті та вирізнення якою є її вплив на пересічного читача.

Стороною скаржників наголошується, що інформація в оскаржуваній статті свідомо викладена саме в такий спосіб, який порушує немайнове право скаржника (позивача) на недоторканість ділової репутації, шляхом поширення щодо нього недостовірної інформації, на що вказуються протиправне приховування та цілеспрямоване упущення факту закриття кримінальних проваджень, на які відповідач 2 посилається у оскаржуваній статті, і безпідставне обвинуваченим скаржника (позивача) у їх вчиненні і доведення даної недостовірної інформації до широкого кола осіб.

Окремо звертається увага суду на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги внесення відповідачем 2 змін до оскаржуваної статті «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», що вкачує на необ`єктивність ухваленого рішення, крім того зміни в текст були внесені після отримання відповідачем 2 претензії від скаржників.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Представник відповідачів Громадської організації «Антикорупційний вимір» та ОСОБА_1 адвокат Васильняк Р.І. ознайомившись зі змістом апеляційної скарги скаржників подав на неї відзив, в якому зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення вказаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник, крім того вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального та матеріального закону. Просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржників без задоволення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

В одному із судових засідань в режимі відеоконференції представник скаржника ТОВ «Партнер ВС» адвокат Мартиненко Ю.М. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Громадської організації «Антикорупційний вимір» адвокат Воробйов Є.Л. у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання апеляційного суду не з`являлася, повідомлялась належним чином, шляхом надсилання судової повістки до її особистого електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Громадська організація «Антикорупційний вимір» (код ЄДРПОУ № 45294422) зареєстрована 31.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2024. Керівником громадської організації визначена Гуцол Катерина Михайлівна. Представником зазначена Кравченко Олена Василівна. До видів діяльності громадської організації віднесено, зокрема, оброблення даних та розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з цим діяльність.

Згідно з рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.12.2023 № 1771 зареєстровано Громадську організацію «Антикорупційний вимір» у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа із ідентифікуючими даними:

- суб`єкт у сфері онлайн-медіа,

- ідентифікатор медіа – R40-02257,

- адреса, за якою здійснюється редакційний контроль – АДРЕСА_1 ,

- кінцевий бенефіціарний власник – відсутній,

- вид онлайн-медіа – веб-сайт,

- назва онлайн-медіа - «Антикорупційний вимір»,

- для сервісів, що надаються через мережу Інтернет – ІР-адреса: НОМЕР_2 ,

- доменне ім`я: «anticorruption-vymir.com.ua»,

- реєстрант: Кравченко Олена Василівна,

- територія надання сервісу – територія України.

Відповідно до відповіді компанії ТОВ «Фріхост» від 03.10.2024 на запит представника позивача установлено, що власником доменного імені і хостингу сайту «anticorruption-vymir.com.ua» є Кравченко Олена Василівна, яка одночасно є представником Громадської організації «Антикорупційний вимір» та зареєстрована за тією ж адресою: АДРЕСА_1 . Місце реєстрації відповідача-2 підтверджується відповіддю Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 22.10.2024, отриману на запит суду.

Зміст понять «веб-сайт» та «домен (доменне ім`я)» розкривається через їх визначення у релевантному законодавстві України.

Так, веб-сайт – сукупність програмних засобів, розміщених за унікальною адресою в обчислювальній мережі, у тому числі в мережі Інтернет, разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певних суб`єктів і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інших інформаційних послуг через обчислювальну мережу (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, що має унікальну назву (доменне ім`я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації»).

Згідно з протоколом огляду веб-сайту «Антикорупційний вимір» в мережі Інтернет від 09.04.2024, складеного представником позивача в порядку ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру», установлено, що на вказаному веб-сайті 25.03.2024 розміщено статтю ОСОБА_6 під назвою: «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», за інтернет-посиланням: https://anticorruption-vymir.com.ua/2024/03/25/oboronnyj-pidryad-na-odeshhyni-viddaly-figurantu-korupczijnyh-rozsliduvan-firmi-povyazanij-z-eksdeputatamy-vid-partiyi-regioniv/.

Стаття, на час огляду веб-сайта, мала такий зміст: «Замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони з Одещини уклав договори на постачання збірно-розбірних комплексних модульних конструкцій спеціального призначення (їдалень та складських приміщень) на загальну суму 27,2 мільйона гривень з фірмою, яка фігурує в кількох кримінальних провадженнях за корупційними статтями.

Власники фірми — колишній помічник нардепа від партії регіонів з Донеччини (і сам колишній депутат від партії регіонів на Житомирщині) та, ймовірно, син екснардепа-регіонала.

Уставний капітал фірми-підрядника, з якою уклали договори на 27,2 мільйона – одна тисяча гривень.

Про це повідомляє «Антикорупційний вимір». Мова про закупівлю, оголошену на початку березня 2024 року. Договори з підрядником, який виграв обидва лоти підписані 15 березня.

ТОВ «Партнер-ВС» отримає 18 400 000 за їдальні та 9 500 000 за складські приміщення. За даними аналітичної платформи YouControl, Власники фірми — ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_8 у 2012 році обирався до Житомирської міської ради від партії регіонів. Також чоловік з такими даними був помічником народного депутата з ОСОБА_10 .

ОСОБА_2 належить 24 відсотки в ТОВ «Партнер-ВС». Найбільша ж частина, 67 відсотків, належить ОСОБА_3 . У екснардепа-регіонала ОСОБА_4 є син з таким ПІБ. Сам колишній нардеп у 2006 році був заступником міністра промислової політики України.

ТОВ «Партнер-ВС» «засвітилася» в кількох кримінальних провадженнях. Зокрема у справі № 752/6854/23. У цій справі слідчі у квітні 2023 просили доступу до речей і документів. Суддя Голосіївського районного суду м. Києва доступ надав.

З судової ухвали у цій справі відомо, що ТОВ «Партнер-ВС» ймовірно підробило документи про наявний досвід та привело на торги фейкового конкурента. Замовник же, своєю чергою, на думку слідчих, додав в тендерну документацію дискримінаційні умови, які унеможливлювали перемогу будь-якої іншої фірми. Матеріали ж, які використовувало ТОВ «Партнер-ВС» і які вимагалися тендерною документацією взагалі були непідходящими для виконання замовлення.

Замовником виступала Центральна база виробничо-технологічної комплектації Нацгвардії України. Фірма мала поставити модульну котельню. Були надані документи, що начебто таку котельню у ТОВ «Партнер-ВС» придбав ФОП. Котельню він згідно з документами отримав та співпрацею задоволений. Однак, з`ясувалося, що за інформацією ГУ ДПС в Житомирській області ТОВ «Партнер-ВС» не реєструвало податкові накладні щодо продажу котельні ФОПу.

Начебто конкурент у тій закупівлі для Нацгвардії, «Трейдинг Енд Продакшинн», мав спільний телефон з ТОВ «Партнер-ВС», його адреса співпадає з адресою виробника, якого представляє ТОВ «Партнер-ВС» та й керівник у «конкурента» в минулому був той самий, що й у «Партнер-ВС».

Що ж до матеріалів, запропонованих «Партнер-ВС», в ухвалі сказано, що застосування штампованого профілю V-подібної форми для заповнення каркаса модульної котельні не доцільне. Вказана технічна характеристика предмета закупівлі зазначалася з метою не допущення до участі в процедурі закупівлі інших виробників модульних котелень.

Інша справа № 296/8649/20 стосується договору між ВЧ НОМЕР_1 142 навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій ЗС України та ТОВ «Партнер-ВС». За даними судової ухвали у цій справі, ТОВ «Партнер-ВС» використало не ту сталь, яка передбачалася документацією, а гіршу.

Сталь була використана дешевша і гірша, а мова йшла про будівництво інженерної споруди для відпрацювання військової вогневої підготовки. Було спричинено матеріального збитку державному бюджету. Проведеною судово-економічною експертизою було встановлено: сума завищення вартості сталі склала 1 172 739,44 гривні. Що з цією справою зараз — не відомо, адже остання ухвала подовжувала строк слідства до квітня 2021 року».

Водночас, під час огляду 10.03.2025 у судовому засіданні за допомогою службового комп`ютера «DELL», операційної системи «Windows 10 Pro» та браузера «Google Chrome», проведено огляд веб-сайту «Антикорупційний вимір» в мережі Інтернет, а саме тексту статті під назвою: «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», за інтернет-посиланням: https://anticorruption-vymir.com.ua/2024/03/25/oboronnyj-pidryad-na-odeshhyni-viddaly-figurantu-korupczijnyh-rozsliduvan-firmi-povyazanij-z-eksdeputatamy-vid-partiyi-regioniv/, установлено, що до тексту вказаної статті були внесені редакційні зміни.

Так, порівняльним аналізом тексту статей, оглянутих представником позивача станом на 09.04.2024 та он-лайн огляду в судовому засіданні, установлено, що у абзаці 9-му статті: «З судової ухвали у цій справі відомо, що ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» на думку слідчих, підробило документи про наявний досвід та привело на торги фейкового конкурента. Замовник же, своєю чергою, на думку слідчих, додав в тендерну документацію дискримінаційні умови, які унеможливлювали перемогу будь-якої іншої фірми. Матеріали ж, які використовувало ТОВ «ПАРТНЕР-ВС» і які вимагалися тендерною документацією взагалі були непідходящими для виконання замовлення, вважали правоохоронці» у порівнянні з попередньою редакцією абзацу слово «ймовірно» замінено на фразу «на думку слідчих». Абзац доповнено словосполученням «вважали правоохоронці».

У абзаці 12-му статті: «Що ж до матеріалів, запропонованих «Партнер-ВС», в ухвалі викладена позиція правоохоронців, згідно з якою застосування штампованого профілю V-подібної форми для заповнення каркаса модульної котельні не доцільне. Вказана технічна характеристика предмета закупівлі зазначалася з метою не допущення до участі в процедурі закупівлі інших виробників модульних котелень» у порівнянні з попередньою редакцією абзацу словосполучення «сказано, що» замінено на фразу «викладена позиція правоохоронців, згідно з якою».

У абзаці 13-му статті: «Інша справа № 296/8649/20 стосується договору між ВЧ НОМЕР_1 142 навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій ЗС України та ТОВ «Партнер-ВС». За даними судової ухвали, слідчі у вказаній справі вважали, що ТОВ «Партнер-ВС» використало не ту сталь, яка передбачалася документацією, а гіршу» у порівнянні з попередньою редакцією абзацу словосполучення «у цій справі» замінено на фразу «слідчі у вказаній справі вважали, що».

У абзаці 14-му статті: «Сталь могла бути використана дешевша і гірша, а мова йшла про будівництво інженерної споруди для відпрацювання військової вогневої підготовки. За даними експертизи, на яку посилалися слідчі, було спричинено матеріального збитку державному бюджету. В тексті ухвали наведені доводи слідчого про те, що проведеною судово-економічною експертизою було встановлено: сума завищення вартості сталі склала 1 172 739,44 гривні. Що з цією справою зараз — не відомо, адже остання ухвала подовжувала строк слідства до квітня 2021 року» у порівнянні з попередньою редакцією абзацу слово «була» замінено на фразу «могла бути», попереду слова «Було» встановлено фразу «за даними експертизи, на яку посилалися слідчі», перед словом «Проведеною» вставлено фразу «В тексті ухвали наведені доводи слідчого про те, що».

Інший текст статті не змінювався.

Згідно з відповіддю ГО «Антикорупційний вимір» від 05.02.2025 на ухвалу суду про витребування інформації установлено, що вказані корегування тексту зроблені його автором ОСОБА_1 (відповідачем-2) 16.04.2024, після отримання претензії від позивача. Зазначені зміни до тексту внесені для кращого розуміння статті пересічним читачем.

Відповідно до висновку комісійної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення від 15.11.2024 № 449/1/24 Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, експертами установлено, що текст наданої на дослідження публікації з назвою «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», згідно висновку експертизи, має такий об`єктивний зміст – надання інформації про ТОВ «Партнер-ВС», що викриває її негативну (яка суперечить закону) діяльність і полягає в повідомленнях про колишню приналежність керівників товариства до забороненої в Україні «Партії Регіонів», а також про те, що ця компанія є фігурантом у двох кримінальних справах, пов`язаних із розслідуванням корупційних правопорушень. У тексті наданої на дослідження публікації є інформація про невідповідність діяльності ТОВ «Партнер-ВС» вимогам законодавства чи певних нормативних актів або про їх порушення; міститься інформація негативного характеру щодо ТОВ «Партнер-ВС», яка сприяє формуванню в суспільстві негативного ставлення до ТОВ «Партнер-ВС» та негативної оцінки його діяльності.

Також, відповідно до висновку експертизи, висловлювання (фрагменти) публікації з назвою «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», а саме:

- абзац 1-й: «Замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони з Одещини уклав договори на постачання збірно-розбірних комплексних модульних конструкцій спеціального призначення (їдалень та складських приміщень) на загальну суму 27,2 мільйона гривень з фірмою, яка фігурує в кількох кримінальних провадженнях за корупційними статтями» виражені у формі фактичних тверджень;

- абзац 2-й: «Власники фірми — колишній помічник нардепа від партії регіонів з Донеччини (і сам колишній депутат від партії регіонів на Житомирщині) та, ймовірно, син екснардепа-регіонала» в частині інформації про першого власника («колишній помічник нардепа від партії регіонів з Донеччини (і сам колишній депутат від партії регіонів на Житомирщині») виражені у формі фактичного твердження; а в частині з інформацією про другого власника («ймовірно, син екснардепа-регіонала») – у формі припущення;

- абзац 8-й: «ТОВ «Партнер-ВС» «засвітилася» в кількох кримінальних провадженнях» - виражене у формі фактичного твердження;

- абзац 9-й: «З судової ухвали у цій справі відомо, що ТОВ «Партнер-ВС» ймовірно підробило документи про наявний досвід та привело на торги фейкового конкурента. Замовник же, своєю чергою, на думку слідчих, додав в тендерну документацію дискримінаційні умови, які унеможливлювали перемогу будь-якої іншої фірми. Матеріали ж, які використовувало ТОВ «Партнер-ВС» і які вимагалися тендерною документацією взагалі були непідходящими для виконання замовлення» - виражене у формі фактичного твердження;

- абзац 12-й: «Що ж до матеріалів, запропонованих «Партнер-ВС», в ухвалі сказано, що застосування штампованого профілю V-подібної форми для заповнення каркаса модульної котельні не доцільне. Вказана технічна характеристика предмета закупівлі зазначалася з метою не допущення до участі в процедурі закупівлі інших виробників модульних котелень» - виражене у формі фактичного твердження;

- абзац 13-й: «За даними судової ухвали у цій справі, ТОВ «Партнер-ВС» використало не ту сталь, яка передбачалася документацією, а гіршу» - виражене у формі фактичного твердження;

- абзац 14-й: «Сталь була використана дешевша і гірша, а мова йшла про будівництво інженерної споруди для відпрацювання військової вогневої підготовки. Було спричинено матеріального збитку державному бюджету. Проведеною судово-економічною експертизою було встановлено: сума завищення вартості сталі склала 1 172 739,44 гривні. Що з цією справою зараз – не відомо, адже остання ухвала подовжувала строк слідства до квітня 2021 року» - виражене у формі фактичного твердження.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2024, ТОВ «Партнер-ВС» (код ЄДРПОУ № 39268892), зареєстроване 23.06.2014 за адресою: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, буд. 93. Керівником вказаного підприємства вказана ОСОБА_11 . Засновниками: ОСОБА_7 , із часткою в статутному капіталі 67%, ОСОБА_8 , із часткою в статутному капіталі 24%, ОСОБА_9 , із часткою в статутному капіталі 9%. Статутний капітал підприємства визначено у розмірі 1 000 грн. Кінцевим бенефіціарним власником підприємства є ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з Української Вікіпедії (вільної української електронної енциклопедії) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше був членом Партії регіонів.

Відповідно до договору про закупівлю товарів (за кошти державного бюджету України) від 29.03.2024 № 9/24 між Південним управлінням замовника робіт та ТОВ «Партнер-ВС» укладено договір на поставку збірно-розбірних комплексних модульних конструкцій спеціального призначення (їдалень), загальною вартістю 18 400 000 грн.

Відповідно до ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 12.10.2020 (справа № 296/8649/20) установлено: «в провадженні слідчих СУ ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження № 42018060360000096 від 12.04.2020 під час розслідування якого встановлено, що між Військовою частиною навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій ЗС України та ТОВ «Партнер-ВС» укладено договір з будівництва інженерної споруди для відпрацювання військової вогневої підготовки з метою зміцнення обороноздатності держави на території військового полігону Бердичівського району Житомирської області, на загальну суму 8 740 000 грн.

Проведеною експертизою металів і сплавів (висновок №29524/18-34 від 09.04.2019) встановлено, що надані на дослідження зразки сталі поставлені ТОВ «Партнер-ВС» відповідно до умов договору, за визначеним хімічним складом не відповідають сталям марок QUARD 450/500 та SWEBOR 450/500.

Проведеною судово-економічною експертизою (висновок №385/19-25 від 14.03.2019) встановлено, що сума завищення вартості сталі, поставленої за умовами вказаного договору, становить 1 172 739,44 грн».

Згідно з відповіддю СУ ГУНП в Житомирські області від 06.01.2025, наданої на виконання ухвали суду від 18.12.2024 про витребування доказів, установлено, що 30.03.2021 кримінальне провадження № 42018060360000096 від 12.04.2018 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що підтверджується постановою про закриття.

Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2023 (справа № 752/6854/23) установлено: «у провадженні слідчих СУ ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023100000000006 від 05.01.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування досліджувався факт можливого завищення вартості модульних котелень під час придбання Центральною базою виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України у 2022 році у ТОВ «Партнер-ВС».

У процедурі закупівлі взяли участь ТОВ «Партнер-ВС» та ТОВ «Трейдінг Енд Продакшн». Переможцем процедури закупівлі з вартістю 1 475 000 грн тендерним комітетом визнано ТОВ «Партнер-ВС».

На виконання вимог тендерної документації ТОВ «Партнер-ВС» в складі тендерної пропозиції надано завірені копії документів щодо досвіду виконання аналогічних договорів, а саме: договір купівлі-продажу від 05.05.2021 № 05/05/2021, згідно якого ТОВ «Партнер-ВС» реалізувало ФОП модульну котельню вартістю 1 500 000 грн. Однак, за інформацією ГУ ДПС в Житомирській області ТОВ «Партнер-ВС» не реєструвало податкові накладні щодо продажу котельні ФОПу.

Далі, за текстом ухвали зазначено, що ТОВ «Партнер-ВС» фактично є торговим домом виробника металоконструкцій ПАТ «Вібросеператор». У тендерній документації ТОВ «Трейдінг Енд Продакшн» надає копію договору оренди приміщень за адресою: м. Житомир, вул. Чехова, 1. За вказаною адресою знаходиться майновий комплекс ПАТ «Вібросеператор». Крім того, у відкритих реєстрах міститься контактний телефон директора ТОВ «Трейдінг Енд Продакшн», який співпадає з контактним телефоном директора ТОВ «Партнер-ВС».

Крім того, відповідно до інформації отриманої з ГУ ДПС в Житомирській області протягом 2021-2022 років ТОВ «Трейдінг Енд Продакшн» не виробляло та не реалізовувало продукції.

Наведені факти свідчать про формальну участь у проведенні процедури торгів модульних котелень з метою створення фіктивної конкуренції».

Відповідно до відповіді прокуратури м. Києва від 19.12.2024 та СУ ГУНП в м. Києві від 24.12.2024, наданих на виконання ухвали суду від 18.12.2024 про витребування доказів, установлено, що в провадженні слідчих СУ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023100000000006 від 05.01.2023 за фактом можливого завищення вартості модульних котелень під час ї придбання Центральною базою виробничо-технічної комплектації Національної гвардії України у 2022 році у ТОВ «Партнер-ВС», за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Наразі жодній особі не повідомлено про підозру. Розслідування триває. Указані обставини підтверджені витягом з ЄРДР.

Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонам доказів на їх підтвердження, випливає, що позивачем та відповідачами не оспорюється факт публікації статті на веб-сайті «Антикорупційний вимір» в мережі Інтернет під назвою: «Оборонний підряд на Одещині віддали фігуранту корупційних розслідувань – фірмі пов`язаній з ексдепутатами від партії регіонів», однак позивач вказує на недостовірність поширеної відносно нього інформації у цій статті, яку просить спростувати.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У статті 201 ЦК України встановлено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297,299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканність ділової репутації.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей під час виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19)).

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України “Про інформацію”).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання її з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є демонстрація у громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21 пункт 6.18).

Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Врахуванню підлягає зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, необхідно відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образ, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 757/39521/20 (провадження № 61-15064св21).

Отже, за змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучі вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Суд під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про державного службовця, що виконує або виконував свої повноваження, ніж коли йдеться про фізичних осіб, проте не можна стверджувати, що державні службовці свідомо піддають ретельному обстеженню кожне своє слово чи дію в тій самій мірі, як це роблять політики, і, отже, до них повинні застосовуватись ті самі механізми, що й до останніх, коли йдеться про критику їх діяльності. Державні службовці повинні користуватися громадською довірою в умовах, позбавлених надзвичайного занепокоєння, що зробить вдалим виконання ними своїх завдань. Отже, може постати необхідність у їх захисті від образливих словесних нападок під час виконання ними своїх обов`язків (Janowski, п. 33, and Nikula v. Finland, no. 31611/96, п. 48, ECHR 2002-11).

Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

У разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872?му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі — Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Отже, хоча позивач ТОВ «Партнер -ВС» не має статусу державного діяча, сам факт інтересу інформаційних агентств щодо його особи свідчить про його значну роль у суспільному житті. При цьому, статус публічної особи може мати не лише державний діяч, але й особа, яка має визначні досягнення у інших сферах діяльності (економіки, фінансів).

Оскільки позивач взяв участь у державних закупівлях, то відповідно, межа допустимої критики та обсяги поширення інформації щодо них є значно ширшими, ніж щодо непублічної особи, оскільки їх дії становлять підвищений суспільний інтерес.

Приймаючи участь у державних закупівлях ТОВ «Партнер -ВС» мав би усвідомити, що вони самостійно та свідомо відкривають себе для критики, яка у демократичному суспільстві може цілком правомірно здійснюватись у формі, яка не є обов`язково приємною для позивача, навіть шокуючою; він мав бути готовий до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для нього.

Разом з тим, позивач не довів, що оспорена ними інформація порушувала їх особисті немайнові права, або завдала шкоди їх особистим немайновим благам, або призвела до негативних наслідків внаслідок її поширення, як і не надав доказів того, що метою поширення оспореної інформації було саме намагання опорочити їх честь, гідність та ділову репутацію.

Отже, колегія суддів у цій справі погоджується з висновками суду першої про те, що позивачем не доведено неправдивість інформації, яка міститься в статті, у кваліфікації змісту як оціночні судження чи фактичні твердження.

Колегія суддів зауважує, що хоча опублікована відповідачами спірна інформація хоч і містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій і не містить ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Lingens v. Austria» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У цій справі ЄСПЛ наголосив, що «свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки, щодо наданих стороною позивача доказів, а саме не взято до уваги висновок судової експертизи статті, не відповідають дійсності, та спростовуються змістом судового рішення, в якому даній експертизі надана оцінка та наведені мотиви її не прийняття з якими і погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження на «точковість» дослідження судом першої інстанції тексту оскаржуваної статті лінгвістичною експертизою, колегією суддів відхиляється, оскільки воно базується на довільному тлумаченні процесуальних дій та є некоректним, адже предметом лінгвістичної експертизи виступав цілісний текст статті.

Також, колегія не приймає довід скаржників про «приховування» факту закриття проваджень та «безпідставне обвинувачення», оскільки це оціночні судження, які не підтверджені доказами, а відсутність у статті певної інформації не є правопорушенням.

Щодо посилання про внесення змін до статті після претензії то це право автора, яке не свідчить ні про протиправність, ні про необ`єктивність суду, а тому такий довід є необґрунтованим.

Загалом, приведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази в сукупності та враховуючи, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги сторони позивача.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-ВС», в інтересах якого діє адвокат Мартиненко Юлія Миколаївна - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Одеси від 13 березня 2025 року залишити - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький