Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №947/5056/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5974/26

Справа № 947/5056/26

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання — Губар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Корнілова Людмила Іванівна

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2026 року

за заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Корнілової Людмили Іванівни про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про припинення виконання будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи

У лютому 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернулася з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03.12.2025 року № ОД051251127689 «Нове будівництво індивідуального житлового будинку з терасою та басейном на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289); стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду в сумі 500 000 гривень та моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

18.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення, в якій вона просила заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-якого роду будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289), а також заборонити державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заяви, зокрема, зазначала, що земельна ділянка відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , розташована зліва від земельної ділянки позивача ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що будівництво на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не завершене та продовжується, порушує будівельні норми, є самочинним та створює небезпеку життя і здоров`я позивача та людей, що проживають на суміжних земельних ділянках, та існує ризик знищення та пошкодження житлового будинку позивача, які виникли внаслідок механічного впливу на нього будівельними роботами з будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: відшарування і відпадання штукатурки стін, карнизів і перемичок, вивітрювання розчину зі швів; послаблення цеглин, тріщини в карнизах і перемичках у зовнішній стіні житлового будинку позивача, при механізованій розробці грунту без кріплення стіни котловану на ділянці АДРЕСА_1 по зазначеній адресі та без випереджаючих заходів із захисту та закріплення основи та фундаменту будинку на суміжній ділянці АДРЕСА_1 була порушена природна структура грунту, що є причиною появи пошкоджень у зовнішній стіні житлового будинку АДРЕСА_1 та порушує вимоги п. 3.4 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, що виконана за заявою та договором з адвокатом Корніловою Л.І. для подання до Київського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 947/5056/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, виготовленим судовим експертом Рапач К.В. від 16.03.2926 року №14/26.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може зумовити виникнення інших спорів, а для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати, відшкодування яких буде неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинить негативні наслідки для сторін. Таким чином, позивач вважає, що в цьому випадку, шкода від заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-якого роду будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289, буде значно меншою.

Стверджує, що до моменту ухвалення судового рішення у даній справі, відповідач має реальну можливість побудувати будинок, що надалі унеможливить виконання судового рішення. Вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того такий спосіб забезпечення позову не позбавляє відповідача права володіння та користування належним їй майном.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про припинення виконання будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, – відмовлено в повному обсязі.

Ухвала суду вмотивована тим, що позивач обґрунтовує подане клопотання надаючи оцінку спірним обставинам та доказам по справі, які можуть бути з`ясовані та оцінені лише під час розгляду справи по суті судом, в тому числі і щодо проведення будівельних робіт не у відповідності до будівельного паспорта, невідповідність будівництва схемі намірів забудови земельної ділянки, наявність ознак самочинного будівництва, висновку експертизи та ін., однак, зазначені доводи виходять за межі предмета розгляду при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки на цій стадії суд повинен перевірити лише наявність правових підстав і співмірність обраного заходу забезпечення позову вимогам, а не встановлювати, чи є будівництво самочинним, чи відповідає воно дозвільним документам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Корнілова Л.І. подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільної справи № 947/5056/26 за позовом ОСОБА_1 — задовольнити, заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-якого роду будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери - 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289), а також заборонити державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території вказаної земельної ділянки.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що заходи забезпечення позову не дублюють позовні вимоги, а спрямовані на тимчасове врегулювання ситуації до моменту ухвалення остаточного рішення. Наголошується, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір апелянта ОСОБА_1 захистити свої права та інтереси, які вин вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано у разі вчинення відповідачем дій щодо подальшого будівництва, що не відповідатиме завданню цивільного судочинства та порушить право апелянта на судовий захист. До того ж, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може зумовити виникнення інших спорів, а для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати, відшкодування яких буде неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинить негативні наслідки для сторін. Якщо проведення підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці відповідача до вирішення справи по суті не будуть заборонені, то відповідач продовжить будівництво житлового будинку та зареєструє своє право приватної власності на нього, в такому разі це призведе до гарантованого унеможливлення виконання судового рішення в майбутньому.

Також, стороною скаржника зауважується, що стороною позивача надані всі докази фактичних обставин для забезпечення позову, що підтверджують реальну загрозу невиконання майбутнього рішення суду, ризик знищення майна, наявності загроз, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров`я позивача ОСОБА_1 , створення небезпеки життя і здоров`я позивача та людей, що проживають на суміжних земельних ділянках.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

На апеляційну скаргу, представником ОСОБА_2 адвокатом Берназ-Ганєвою А.В. подано відзив, в якому вони вважають, що вимоги ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року за наслідком розгляду клопотання про забезпечення позову у цивільної справи №947/5056/26, є необґрунтованими та безпідставними, такими що не свідчать про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Зауважують, що Київський районний суд м. Одеси здійснив розгляд клопотання про забезпечення позову у цивільній справі №947/5056/26 із правильним застосуванням норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права.

Також, представником ОСОБА_2 адвокатом Берназ-Ганєвою А.В. подані додаткові пояснення по справі, в яких вони просять долучити до матеріалів справи: копію заяви ОСОБА_5 від 14 квітня 2026 року; копію Висновку експерта №017/2026 судової будівельно-технічної експертизи для подання до Київського районного суду міста Одеси по цивільній справі №947/5056/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про припинення виконання будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди вид 17.07.2026 року, проте зазначені документи колегією суддів не приймаються до уваги саме під час цього розгляду, оскільки на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення їх не існувало, і відсутні підстави для їх врахування під час апеляційного перегляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Від представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Корнілової Л.І. надійшла заява про розгляд справи без їх у часті на підставі матеріалів, що знаходяться у справі.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

04 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернулася з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03.12.2025 року № ОД051251127689 «Нове будівництво індивідуального житлового будинку з терасою та басейном на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289); стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду в сумі 500 000 гривень та моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Одночасно з поданням позову, представник позивача звернулася з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить: заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-якого роду будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289), а також заборонити державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території вказаної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про припинення виконання будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, – відмовлено в повному обсязі.

18.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення, в якій вона просила заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам вчиняти будь-якого роду будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289), а також заборонити державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, вчиняти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території вказаної земельної ділянки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

У ч. 2 ст. 149 ЦПК передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті — це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У ч. 1 ст. 150 ЦПК визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії (п.2); зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (п.5).

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

У постанові Великої палати ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам<…>. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів<…>. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові ВП ВС від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що предметом позову є припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 03.12.2025 року № ОД051251127689 «Нове будівництво індивідуального житлового будинку з терасою та басейном на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » (кадастрові номери – 5110136900:24:003:0290 та 5110136900:24:003:0289); стягнення з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , матеріальної шкоди в сумі 500 000 гривень та моральної шкоди в сумі 100 000 гривень.

Зі змісту клопотання про забезпечення вбачається, що позивач вважає, що відповідачем проводяться будівельні роботи з порушенням будівельних норм, є самочинним та створює небезпеку життя і здоров`я позивача та людей, що проживають на суміжних земельних ділянках, та існує ризик знищення та пошкодження житлового будинку позивача, які виникли внаслідок механічного впливу на нього будівельними роботами з Будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , та надає документи, що на його думку, підтверджують реальну загрозу невиконання майбутнього рішення суду, ризик знищення майна, наявності загроз, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров`я позивача ОСОБА_1 , створення небезпеки життя і здоров`я позивача та людей, що проживають на суміжних земельних ділянках.

Однак, при перевірці цих доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи жодним чином не доводять, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновити порушені чи оспорювані права або інтересів позивача.

Крім того, з дослідженого змісту клопотання позивача про забезпечення позову, вбачається що, обраний позивачем вид забезпечення позову у даній справі є тотожним частині позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до ОСОБА_2 про припинення виконання будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення заяви про забезпечення поданого позову ОСОБА_1 заявленим ним способом, фактично є вирішенням вимог позову, шляхом їх задоволення, без розгляду справи по суті, що є порушенням приписів ч.10 статті 150 ЦПК України.

Відповідно до положень вказаної норми Закону, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. На підставі наведеного вище, необхідно дійти висновку, що тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Отже, ініційований позивачем вид забезпечення позову фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.

Відтак правильним є висновок суду першої інстанції щодо тотожності вказаних позивачем заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне і правильне по суті судове рішення.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічне обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги заявника.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Корнілова Людмила Іванівна - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький