Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №521/9346/13-ц — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №521/9346/13-ц

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 22-ц/813/1569/26

Справа № 521/9346/13-ц

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання — Губар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коверга Ганна Володимирівна

на ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року

за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Одеської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи, короткий зміст вимог

У вересні 2025 року до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області про примусове проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_1 , у якому він просив суд: надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу на примусове проникнення до квартири, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій, а саме: проведення опису й арешту нерухомого майна, яке розташоване за зазначеною адресою, з метою його подальшої реалізації на публічних торгах в рахунок погашення заборгованості перед Стягувачем – ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478. Дане подання обґрунтовано наступним.

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича знаходиться виконавче провадження № 69771643 з примусового виконання виконавчого листа № 521/9346/13-ц, виданого 08.12.2021 року судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за Кредитним договором №151-08/П від 15 травня 2008 року, що становить 75 604,73 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07 квітня 2014 року становить 880 868,37 грн та 180 344,06 грн, а саме: заборгованість по кредиту строкова - 46 972,10 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 5 885,33 дол. США, заборгованість по процентах прострочена - 765,49 дол. США, заборгованість по процентам прострочена - 21 981,82 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 143 221,28 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 37 122,78 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

02.09.2022 року приватним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 697716431, копію якої надіслано сторонам виконавчого проваджень рекомендованою кореспонденцією, що вказана у виконавчому документі.

Також, вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно подання, приватним виконавцем, з метою реального виконання вимог виконавчого документу в межах суми боргу винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, про що відомості внесено до відповідних реєстрів.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем направлено відповідні запити до реєструючих установ для з`ясування майнового стану боржника.

В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на електронний запит за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи за результатами обробки запиту: - боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи - ОСОБА_1 на обліку не перебуває.

Згідно Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , однак, вказане майно перебуває в іпотеці та відповідно до 5-2 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», не може бути звернено стягнення.

16.10.2023 року приватним виконавцем з метою встановлення майнового стану боржника було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що боржник відсутній, двері квартири зачинені, в зв`язку з чим перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим. В зв`язку з цим приватним виконавцем залишений виклик, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 16.10.2023. В зазначений виконавцем у виклику день та час боржник не з`явився, про причин неявки не повідомив.

10.07.2025 року приватним виконавцем з метою встановлення майнового стану боржника повторно здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом вчинених дій було встановлено наступне: двері квартири ніхто не відчинив, в зв`язку з чим було повторно залишено виклик. Таким чином приватному виконавцю не вдалось потрапити до приміщення квартири з метою проведення виконавчих дій, а саме опису та арешту майна з його подальшою реалізацією в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 10.07.2025 року.

Так, жодних пояснень з приводу невиконання вимог виконавчого документу та декларації про доходи та майно боржника надано не було.

Таким чином, приватний виконавець стверджує, що вищезазначені обставини суттєво перешкоджають та унеможливлюють повне та фактичне виконання рішення суду, а саме приватний виконавець позбавлений можливості увійти до квартири, де зареєстрований та мешкає боржник, з метою перевірки майнового стану боржника, здійснення опису та арешту іпотечного майна для подальшої реалізації.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хаджибейського районного суду Одеської області від 17 вересня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_1 – задоволено.

Надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу на примусове проникнення до квартири, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій, а саме: проведення опису й арешту нерухомого майна, яке розташоване за зазначеною адресою, з метою його подальшої реалізації на публічних торгах в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем – публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478.

Ухвала суду вмотивована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем було здійснено всі необхідні виконавчі дії, які мають бути проведені до звернення до суду з вимогою про примусове проникнення до житла.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коверга Г.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просять її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання приватного виконавчого округу Одеської області про примусове проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено те, що виконавцем не надано доказів на обґрунтування доцільності проникнення до місця знаходження боржника, а також не доведено, що ним вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, не використані всі права, надані виконавцям, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій, а також виконавцем не мотивовано вимогу про надання йому доступу до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і взагалі подання приватного виконавця не ґрунтується на вимогах закону.

Також, на думку скаржників, приватним виконавцем не надано доказів систематичного вчинення ним виконавчих дій, зокрема, періодичного проведення перевірок з метою належного виконання рішення суду, а відтак, матеріали справи не містять доказів дотримання приватним виконавцем вимог ст. ст. 18, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Зауважується, що примусове проникнення до приміщення боржника не є першочерговим засобом, а навпаки є одним з крайніх заходів примусового виконання рішення суду, а матеріали подання не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, що дійсно були вжиті першочергові заходи виконавчого провадження, та вжиття інших заходів виконання не забезпечить його ефективність, що в свою чергу обґрунтовувало б наявність підстав для такого втручання в особисті охоронювані законом права боржника.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. адвокат Зауліна О.Г. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» Царюк М.З. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Скаржниця ОСОБА_1 та її адвокат Коверга Г.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Судові повістки надіслані ОСОБА_1 поверталися на адресу суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Тому, з огляду на положення п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України, скаржниця вважається такою, що отримала цю поштову кореспонденцію, а відтак і повідомлена про розгляд справи.

Адвокат Коверга Г.В. повідомлена шляхом надсилання судової повістка до її електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку.

Згідно із ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Неявка в судове засідання зазначених вище учасників справи, зважаючи на положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників які не з`явились.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича знаходиться виконавче провадження № 69771643 з примусового виконання виконавчого листа № 521/9346/13-ц, виданого 08.12.2021 року судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за Кредитним договором №151-08/П від 15 травня 2008 року, що становить 75 604,73 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07 квітня 2014 року становить 880 868,37 грн та 180 344,06 грн, а саме: заборгованість по кредиту строкова - 46 972,10 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 5 885,33 дол. США, заборгованість по процентах прострочена - 765,49 дол. США, заборгованість по процентам прострочена - 21 981,82 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 143 221,28 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 37 122,78 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

02.09.2022 року приватним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 697716431, копію якої надіслано сторонам виконавчого проваджень рекомендованою кореспонденцією, що вказана у виконавчому документі.

Також, вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на електронний запит за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи за результатами обробки запиту: - боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи - ОСОБА_1 на обліку не перебуває.

Згідно Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , однак, вказане майно перебуває в іпотеці та відповідно до 5-2 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», не може бути звернено стягнення.

16.10.2023 року приватним виконавцем з метою встановлення майнового стану боржника було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що боржник відсутній, двері квартири зачинені, в зв`язку з чим перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим. В зв`язку з цим приватним виконавцем залишений виклик, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 16.10.2023. В зазначений виконавцем у виклику день та час боржник не з`явився, про причин неявки не повідомив.

10.07.2025 року приватним виконавцем з метою встановлення майнового стану боржника повторно здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом вчинених дій було встановлено наступне: двері квартири ніхто не відчинив, в зв`язку з чим було повторно залишено виклик. Таким чином приватному виконавцю не вдалось потрапити до приміщення квартири з метою проведення виконавчих дій, а саме опису та арешту майна з його подальшою реалізацією в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, про що було складено відповідний акт приватного виконавця від 10.07.2025 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до частини першої статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, в якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Тобто, одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Правовий аналіз наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та перевірено колегією суддів, що приватним виконавцем, з метою реального виконання вимог виконавчого документу в межах суми боргу, було здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, проте, боржник, будучи обізнаною про зобов`язання, які покладені на неї рішенням суду, такі не виконала, тому приватний виконавець, діючи в рамках закону та в межах наданих йому повноважень, підставно звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, як це і передбачено рішенням суду.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що приватним виконавцем здійснено виконавчі дії, у зв`язку з наведеним, безпідставними є покликання сторони скаржників на не вмотивованість подання виконавця.

Суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які регулюють вирішення даного питання.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги заявника.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коверга Ганна Володимирівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua