Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №496/7155/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7221/26

Справа № 496/7155/23

Головуючий у першій інстанції Горяєва І.М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,

на додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що 13.08.2023 приблизно о 12 год. 01 хв. в м. Одеса по вул. Фонтанська дорога, 77а, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався в безпеці руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем марки AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . За вказаною подією відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №533467, а постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14.09.2023 по справі №496/5963/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення. Події 13.08.2023 завдали ОСОБА_1 сильних душевних хвилювань, адже транспортний засіб, який пошкоджено в дорожньо-транспортній пригоді, був придбаний 27.07.2023. Порушений нормальний порядок життя позивача, оскільки автомобіль певний час знаходився в ремонті, що ускладнило пересування містом, створило безліч зайвих турбот та завдало морального дискомфорту. Крім того, ОСОБА_2 , достеменно розуміючи свою безумовну провину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, не тільки не визнавав себе винним, а й перекладав провину на ОСОБА_1 , тобто потерпілого. Перенесені позивачем моральні хвилювання та душевні страждання негативно відобразилися на стані його здоров`я, у зв`язку з чим 15.08.2023 через погане самопочуття та сильне нервове напруження він вимушений був звернутися до сімейного лікаря, який встановив діагноз та призначив лікування, яке не дало результату, у зв`язку з чим позивач повторно звернувся до лікаря-невролога 27.09.2023. ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 50 000,00 грн.

Біляївський районний суд Одеської області рішенням від 24.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн. вирішив питання про розподіл судових витрат, а саме стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

У квітні 2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Колесникова А. Є. звернулася до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що позивачем ОСОБА_1 витрачено на професійну правничу допомогу адвоката Бочевара М. П. 16 000,00 грн, що підтверджується копією договору №30.08.2023-1 від 30.08.2023, копією акту наданих послуг №1 від 10.06.2024 із зазначенням детального опису наданих послуг (наданої правничої допомоги), копією квитанції від 11.06.2024, копією листа ОСОБА_1 від 12.06.2024 щодо правильності зазначення призначення платежу. Відповідна заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була подана адвокатом Бочеваром М. П. 12.06.2024 та міститься в матеріалах справи. Крім того, позивачем ОСОБА_1 витрачено на професійну правничу допомогу адвоката Колесникової А. Є. 14 000,00 грн, що підтверджується копією договору №23.04.2025/1 від 23.04.2025, копією акту наданих послуг №1 від 24.03.2026 із зазначенням детального опису наданих послуг, копією квитанції від 24.03.2026. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Колесникова А. Є. просила стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Біляївський районний суд Одеської області додатковим рішенням від 06 травня 2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Колесникової А. Є. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо витрат на правову допомогу, надану адвокатом Бочеваром М. П., уже досліджувалось при ухваленні судового рішення від 24.03.2026. Щодо витрат на правову допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 у зв`язку з представництвом його інтересів адвокатом Колесниковою А. Є., то суд першої інстанції, врахувавши характер спору, участь адвоката в розгляді справи, кількість судових засідань, частковість задоволених позовних вимог, а також основоположні засади справедливості, виваженості та розумності, вважав, що обґрунтованим та об`єктивним буде стягнення на користь позивача витрат у розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Колесникова А. Є., просить змінити додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Колесникової А. Є. у розмірі 14 000,00 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення суду в частині зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката Колесникової А. Є. не містить належного мотивування, суд не навів переконливих мотивів, чому він вважав розмір цих витрат неспівмірним та необґрунтованим, не зазначив, які саме критерії покладені в основу такого зменшення. Суд порушив строк розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, адже судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_3 від 03.04.2026 було призначено лише на 06.05.2026, чим порушено процесуальні строки, визначені ч. 2 ст. 246 ЦПК України. Адвокатом Колесниковою А. Є. здійснювались підготовка та подача процесуальних заяв і клопотань, підготовка заяви про відвід судді, участь у трьох судових засіданнях, підготовка письмового виступу у судових дебатах, підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, витрати часу на проїзд та повернення до робочого місця. Усі ці витрати були належним чином документально підтверджені, є реальними та відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України. Водночас суд першої інстанції, зменшуючи заявлений до стягнення розмір витрат з 14 000,00 грн до 5 000,00 грн не навів належного мотивування такого зменшення, не зазначив, які саме послуги адвоката є необґрунтованими, надмірними чи такими, що не пов`язані з розглядом справи, не спростував поданий акт наданих послуг та детальний опис виконаних робіт, не встановив невідповідність заявлених витрат критеріям реальності, необхідності та співмірності. Фактично суд нівелював обсяг та значення роботи адвоката, виконаної протягом року розгляду справи. Крім того, суд послався на заяву представника відповідача про необґрунтованість судових витрат, доводи якої мають загальний та оціночний характер і не підтверджені жодними належними доказами неспівмірності витрат.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.06.2026 року відкрито апеляційне провадження та ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги, який за формою і змістом має відповідати ст. 360 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 09.06.2026 року отримано ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 11.06.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 09.06.2026 року та копію апеляційної скарги отримано представником ОСОБА_2 – Сафронюком П. В. 11.06.2026 року та 28.05.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2026 року справу за призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи частково заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо витрат на правову допомогу, надану адвокатом Бочеваром М. П., уже досліджувалось при ухваленні судового рішення від 24.03.2026. Щодо витрат на правову допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 у зв`язку з представництвом його інтересів адвокатом Колесниковою А. Є., то суд першої інстанції, врахувавши характер спору, участь адвоката в розгляді справи, кількість судових засідань, частковість задоволених позовних вимог, а також основоположні засади справедливості, виваженості та розумності, вважав, що обґрунтованим та об`єктивним буде стягнення на користь позивача витрат у розмірі 5 000,00 грн.

В апеляційній скарзі скаржником зазначається, що предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення суду від 06.05.2026 року в частині необґрунтованого зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката Колесникової А.Є. з 14000 грн до 5000 грн, оскільки питання щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката Бочевар М.П. вже було вирішено рішенням суду від 24.03.2026 року.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Серед видів адвокатської діяльності, передбачених частиною 1 статті 19 вказаного Закону, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Біляївський районний суд Одеської області рішенням від 24 березня 2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн. вирішив питання про розподіл судових витрат, а саме стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Одеський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2026 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 березня 2026 року залишив без змін.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Колесникова А.Є., звернулася до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема вказавши, що розмір витрат на представництво інтересів адвокатом Колесниковою А. Є. становить 14 000,00 грн. На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано: копію договору про надання правничої допомоги №23.04.2025/1 від 23.04.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Колесниковою Аллою Євгенівною; копію акта наданих послуг №1 від 24.03.2026, в якому міститься детальний опис виду послуг, кількості годин, витрачених на їх надання та їх вартість, а також платіжну інструкцію №1.588479591.1 від 24.03.2026, з якої вбачається, що позивач ОСОБА_1 оплатив ФОП ОСОБА_3 14 000 грн, призначення платежу – оплата за надання правової допомоги за договором №23.04.25/1 від 23.04.2025.

Також позивачем витрачено на професійну правничу допомогу адвоката Бочевар М.П у розмірі 16000 грн, на підтвердження чого до суду надавалась копія договору № 30.08.2023-1 від 30.08.2023 року, копія акту наданих послуг № 1 від 10.06.2024 року, копія квитанції від 11.06.2024 року, копія листа ОСОБА_1 від 12.06.2024 року щодо правильності визначення призначення платежу згідно квитанції від 11.06.2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У постановах від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У розділі 4 договору про надання правничої допомоги №23.04.2025/1 від 23.04.2025 міститься детальний порядок проведення розрахунків, зокрема ставки погодинної оплати послуг виконавця, з урахуванням яких здійснено розрахунок вартості наданих адвокатом Колесниковою А. Є. послуг, що наведено в акті наданих послуг №1 від 24.03.2026, зокрема:

1) підготовка та подача до суду клопотання про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи – 1 година, коефіцієнт 0,5, вартість 500,00 грн,

2) підготовка та подача до суду заяви про призначення повторного проведення підготовчого провадження – 1 година, коефіцієнт 0,5, вартість 1 000,00 грн,

3) підготовка та подача до суду заяви про відвід судді – 2 години, коефіцієнт 1, вартість 2 000,00 грн,

4) участь у судових засіданнях в Біляївському районному суді Одеської області: 23.04.2025, 20.11.2025, 24.03.2026 – разом 3 години, коефіцієнт 1, загальна вартість 3 000,00 грн,

5) час проїзду до суду та до робочого місця на судові засіданні, що призначені на дату – 8 годин, коефіцієнт 0,5, вартість 4 000,00 грн,

6) підготовка та подача до суду письмового виступу у судових дебатах – 2,5 годин, коефіцієнт 1, вартість 2 500,00 грн,

7) підготовка та подача до суду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – 1 година, коефіцієнт 1, вартість 1 000,00 грн.

Тобто, загальна вартість наданих послуг становить 14 000,00 грн. В акті також міститься посилання на те, що послуги надані в повному обсязі, претензій зі сторони замовника немає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В матеріалах справи міститься заява відповідача про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, в якій зазначається, що складність справи не відповідає розміру позовних вимог, який значно завищений. Стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, з урахуванням того, що такі витрати були стягнуті рішенням суду, призведе до стягнення з відповідача судових витрат, розмір яких буде наближатися до розміру задоволених позовних вимог, що свідчить про порушення принципу пропорційності. Звертає увагу, що позивач є діючим адвокатом, тому стягнення витрат на правничу допомогу вважає нічим іншим ніж спробою збагачення.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268).

Досліджуючи наданий стороною позивача доказ на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме акт наданих послуг №1 від 24.03.2026 колегія суддів зауважує, що послуга зі складення процесуальних заяв, а саме: заяви про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 1 години та оцінена у 500,00 грн, не є надскладною та вочевидь потребує значно менших витрат часу.

Щодо другого пункту, а саме підготовки та подання до суду заяви про призначення повторного проведення підготовчого провадження тривалістю 1 год та вартістю послуги у розмірі 1 000 грн, то дійсно стороною позивача подавалась вказана заява, у задоволенні якої ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.11.2025 року відмовлено. Тому вказані витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню.

Вимога про стягнення витрат за послугу щодо підготовки та подачу до суду заяви про відвід судді, кількістю годи 2 і оцінена у 2 000 грн задоволенню не підлягає, адже вказана заява визнана необґрунтованою.

Щодо підготовки та подачу до суду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на яку витрачено 1 годину та оцінено у 1 000,00 грн, колегія суддів наголошує, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (такий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Колегія суддів також зауважує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно врахував заяву сторони відповідача про невідповідність розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , принципи співмірності та розумності судових витрат.

Отже, розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Колесниковою А. Є. позивачу ОСОБА_1 , який підлягає стягненню з відповідача становить 5 000,00 грн, як і було визначено в додатковому рішенні Біляївського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 року, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , слід залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції строку розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не заслуговують на увагу, оскільки розгляд судом першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення з порушенням строку визначеного ч. 2 ст. 246 ЦПК України, не призвело до неправильного вирішення справи та не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко