Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №738/1373/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 738/1373/26

Провадження № 1-кп/750/624/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Чернігова у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 22025101110001348 від 10.12.2025 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Рівне, раніше не судимої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, не заміжньої, з загальною середньою освітою, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючої по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої за ч. 2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_8

№ 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У період збройної агресії російської федерації проти України, в умовах воєнного стану, у невстановленому місці та час, але не пізніше 28.10.2025, у громадянки України ОСОБА_7 виник злочинний умисел на вчинення злочину шляхом надання допомоги представникам іноземної держави у проведенні підривної діяльності проти України.

Розуміючи вищевказані обставини, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці та точний час, але не пізніше 28.10.2025, у месенджері «Telegram», використовуючи обліковий запис під назвою «ОСОБА_7» (з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ) вступила у злочинну змову з представником іноземної держави - російської федерації, який використовує в застосунку «Телеграм» ім`я користувача « ОСОБА_9 » (нік-нейм « ОСОБА_9 ») та ім`я користувача « ОСОБА_11 » (нік-нейм « ОСОБА_11 ») і домовилася з ним про надання нею допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за що отримуватиме грошову винагороду.

При цьому громадянка України ОСОБА_7 усвідомлювала, що передана нею інформація буде використана представником іноземної держави на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України.

Так, 28.10.2025 близько 13:26 год. ОСОБА_7 , діючи умисно, на виконання вказівки представника іноземної держави, використовуючи мобільний телефон «Samsung A04E» (IMEI № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ) здійснила фотофіксацію електричної підстанції ПС 110 «Солом`янська» (м. Київ, вул. Преображенська, 3), після чого в застосунку «Телеграм» зі свого облікового запису під іменем « ОСОБА_13 » (з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ) відправила відзнятий матеріал представнику іноземної держави, який використовує в застосунку «Телеграм» ім`я користувача « ОСОБА_9 » (нік-нейм « ОСОБА_9 »).

Крім того, 28.12.2025, точний час не встановлений, ОСОБА_7 на виконання свого злочинного умислу, за вказівкою представника іноземної держави, який використовує в застосунку «Телеграм» ім`я користувача « ОСОБА_9 » (нік-нейм « ОСОБА_9 ») виїхала в с. Великодолинське Одеської обл. та поселитися до «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_4, в номер з видом на місцевий об`єкт залізничної інфраструктури.

Після чого, ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 30.12.2025, на виконання вказівки представника іноземної держави, з використанням мобільного телефону: «Xiaomi Redmi 13», IMEI 1

№: НОМЕР_4 , IMEI 2 №: НОМЕР_5 та сім-картки мобільного оператора «Vodafone» з номером: НОМЕР_1 встановила застосунок «Rust Desk» (який надає можливість іншим користувачам отримувати віддалений доступ до мобільного телефона), застосунок «Astra Streaming Studio» (який надає можливість проводити прямі трансляції з мобільного телефона у всесвітній мережі «Інтернет»).

Надалі, діючи умисно, ОСОБА_7 30.12.2025, точний час не встановлений, перебуваючи за адресою:

Одеська область, с. Молодіжне, вул. Волна 21 лінія , за координатами 46.331728 , 30.584381 , в закладі з назвою «Кафе 24» за допомогою мобільного телефону «Samsung A04E» (IMEI № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ) здійснила відеозапис руху вантажного потягу, за допомогою застосунку Google Maps зробила скріншот місцевості, на якому вказала стрілкою напрямок руху потягу, після чого в застосунку «Телеграм» зі свого облікового запису під іменем « ОСОБА_13 » (з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ) відправила запис разом зі скріншотом представнику іноземної держави, який використовує в застосунку «Телеграм» ім`я користувача « ОСОБА_9 » (нік-нейм « ОСОБА_9 »).

Окрім того, 16.01.2026, продовжуючи виконання свого злочинного умислу ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою:

АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13», IMEI 1 №: НОМЕР_4 , IMEI 2 №: НОМЕР_5 , під`єднаний до павербанку для забезпечення безперебійної роботи, обладнала пункт нагляду за вулицею Сіверський шлях з координатами: 51.522228, 32.223360 (Чернігівська обл., м. Мена), зокрема за допомогою застосунку «Rust Desk» надала доступ до зазначеного мобільного телефона невстановленому колу осіб, а через застосунок «Astra Streaming Studio» розпочала пряму трансляцію, яка поширювалась серед невстановленого кола осіб у всесвітній мережі «Інтернет» до моменту викриття 17.01.2026 співробітниками Служби безпеки України.

Відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_8 Збройних сил України автомобільним шляхом вздовж м. Мена Чернігівської області , зокрема вулицею Сіверський шлях за координатами 51.522228, 32.223360, здійснюється систематичне переміщення особового складу та військової техніки Сил оборони України, у тому числі 17.01.2026.

Передача вищевказаної інформації про місця розташування об`єктів критичної інфраструктури та їх функціонального стану в режимі реального часу, об`єктів залізничної інфраструктури та переміщення рухомого складу, розташування та переміщення Збройних Сил України і військової техніки в умовах дії воєнного стану представникам іноземної держави становить реальну загрозу національній безпеці України, зокрема суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала в повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, просила суворо не карати та застосувати покарання нижче нижчої межі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також те, що обвинувачена не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності її позицій немає.

Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, колегія суддів за вказаних обставин суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Умисні дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час вчинення кримінального правопорушення за даним кримінальним провадженням обвинувачена була осудною у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України колегією суддів не встановлено.

Призначаючи покарання суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченої, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного нею злочину, її соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси, відсутність судимості.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченої, характер скоєного злочину приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років.

Обираючи міру покарання у виді 15 років позбавлення волі, колегія суддів виходить із наступного.

Злочин, вчинений ОСОБА_7 , посягає на найвищі конституційні цінності - суверенітет, територіальну цілісність, обороноздатність та державну безпеку України. В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України є діянням, яке становить пряму загрозу національній безпеці та життю українських військовослужбовців і цивільного населення. Суспільна небезпека такого злочину в період воєнного стану є надзвичайно високою, оскільки вона спрямована на підрив обороноздатності держави в момент її протистояння агресору.

Зважаючи на наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щирого каяття обвинуваченої та відсутності заперечень щодо встановлених обставин у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, - колегія суддів враховує готовність особи до співпраці з правосуддям. Водночас, наявність навіть кількох пом`якшуючих обставин не може слугувати підставою для призначення надмірно м`якого покарання за особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки в умовах війни, оскільки це суперечило б засадам справедливості та співмірності покарання.

Колегія суддів вважає, що покарання у виді 15 років позбавлення волі є нижньою межею санкції частини 2 статті 111 КК України, проте воно є адекватним, необхідним і достатнім для виправлення засудженого (спеціальна превенція), а також для попередження вчинення нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами (загальна превенція). Такий строк покарання повністю узгоджується з необхідністю демонстрації невідворотності кримінальної відповідальності за зраду Батьківщини та захисту демократичного суспільства від посягань на його безпеку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років буде справедливим, пропорційним тяжкості вчиненого злочину та таким, що повністю відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

Призначаючи додаткове покарання колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Колегія суддів вважає, що призначення конфіскації всього майна засудженого відповідає принципу пропорційності, оскільки державний суверенітет та територіальна цілісність є найвищими цінностями, на які посягнула обвинувачена. Так, особа, яка свідомо, в умовах воєнного стану, надавала представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, втрачає моральне та правове підґрунтя на володіння майновими активами, захист яких гарантується тією самою державою, яку вона зрадила.

Конфіскація майна виступає як інструмент позбавлення засудженого будь-якої матеріальної бази, яка могла б бути використана (безпосередньо чи опосередковано) для продовження або фінансування антидержавної діяльності.

У зв`язку з цим, застосування максимального обсягу додаткового покарання - конфіскації всього майна, що є власністю засудженої, - є логічним та виправданим кроком, спрямованим на досягнення мети покарання в частині спеціальної превенції (ст. 50 КК України).

Колегія суддів зазначає, що конфіскації підлягає майно, яке належить засудженому на праві приватної власності, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (відповідно до Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що покарання у виді позбавлення волі на певний строк у поєднанні з конфіскацією всього належного обвинуваченій майна буде справедливим, співмірним вчиненому та достатнім для покарання за вчинену державну зраду.

Обговоривши питання про можливість призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 69 КК України, призначення більш м`якого покарання можливе лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

У ході судового розгляду хоча і встановлено обставину, яка пом`якшує покарання, передбачену ст. 66 КК України, але вчинення державної зради в умовах воєнного стану за своєю суттю є найвищим ступенем посягання на основи існування держави. Обставини вчиненого злочину свідчать про свідомі дії обвинуваченої на користь ворога, що виключає можливість визнання будь-яких обставин справи такими, що «істотно знижують ступінь тяжкості».

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, право суду на застосування ст. 69 КК України не є безмежним і повинно бути належним чином вмотивоване не просто формальною наявністю обставин, а їхнім реальним впливом на зниження небезпечності діяння. У даному випадку такий вплив відсутній.

Будь-які посилання на характеризуючі ознаки обвинуваченої не можуть бути визнані такими, що переважають над інтересами національної безпеки та тяжкістю вчиненого діяння. Колегія суддів переконана, що призначення покарання нижче від найнижчої межі було б проявом невиправданої поблажливості та дискредитувало б саму ідею правосуддя в період збройної агресії проти України.

Колегія суддів переконана, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи ОСОБА_7 , призначене їй покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід обчислювати з 17.01.2026 - моменту фактичного затримання, та на підставі ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання слід зарахувати строк її попереднього ув`язнення з 17.01.2026 до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2026 - необхідно скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування, в розмірі 24427,01 грн підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Зарахувати у строк відбування покарання час тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою з 17.01.2026 по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 24427,01 грн процесуальних витрат на залучення експерта.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2026 на майно, вилучене під час проведення обшуку.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-мобільний телефон, «Redmi 13», моделі: 24040RN69Y IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон, «Galaxy A04e», S/N: НОМЕР_9 ; павербанк «MI» - конфіскувати в дохід держави;

-

-банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_10 , дійсну до 12/29; сімкартку «Київстар» № НОМЕР_11 ; сімкартку «Київстар» № НОМЕР_12 ; сімкартку «Водафон» № НОМЕР_13 ; сімкартку «Київстар» № НОМЕР_14 ; конверт стартового пакету «Київстар»; конверт стартового пакету «Водафон» - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3