Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №650/3704/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №650/3704/26

Суддя: Сікора О. О.

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3704/26

провадження № 2/650/3482/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення загалом 37 204,30 грн за двома договорами, а також понесених судових витрат. Представник позивача просила здійснити розгляд за наявними матеріалами без її участі.

Позивач посилається на укладення відповідачем 17 листопада 2025 року з ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитного договору № 37614-11/2025 та 06 листопада 2025 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору позики № 45761917. За твердженням позивача, відповідач порушив обов`язок повернення наданих коштів та сплати погоджених платежів.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач вказує на договір факторингу № 25022026 від 25 лютого 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «ФК «ЄАПБ», а також договір факторингу № 23/04/26 від 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАПБ». До позовної заяви, за її змістом, додано відповідні договори, реєстри боржників та акти передання.

Позивач визначив борг за кредитним договором № 37614-11/2025 у розмірі 14 595,00 грн, із яких 5 000,00 грн становить основний борг, 4 545,00 грн — проценти, 4 550,00 грн — штраф, 500,00 грн — комісія за видачу кредиту.

За договором позики № 45761917 позивач заявляє 22 609,30 грн, із яких 7 000,00 грн — основний борг, 1 133,58 грн — проценти, 14 000,00 грн — пеня та 475,72 грн — комісія за надання позики. Зазначені складові в сукупності становлять ціну позову — 37 204,30 грн.

Представник позивача заявила про розгляд справи за її відсутності. Справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними письмовими доказами. Відповідач відзиву на позов не подав. Ухвалення звичайного рішення суду не потребує застосування процедури заочного розгляду.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79 та 89 ЦПК України суд досліджує належність, допустимість, достовірність і достатність доказів у сукупності. Сам по собі розрахунок заборгованості є викладом позиції кредитора та підлягає співставленню з умовами договору, документами щодо видачі коштів, історією платежів та документами про перехід права вимоги.

Статтями 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України визначені загальні засади укладення договорів, погодження істотних умов та їх форми. Відповідно до статей 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом акцепту оферти та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Обставина укладення договору в електронній формі сама по собі не позбавляє такий договір юридичної сили. Разом із тим для висновку про виникнення обов`язку сплатити відповідні кошти мають бути встановлені як зміст погоджених сторонами умов, так і факт надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернути їх і сплатити проценти. Стаття 1049 ЦК України покладає на позичальника обов`язок повернути позику в порядку та строк, визначені договором.

Статті 525, 526, 530 ЦК України встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від зобов`язання, обов`язок його належного виконання та дотримання встановлених строків. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

За змістом статей 512, 514 ЦК України первісний кредитор може бути замінений іншою особою унаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права у тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак правочин про відступлення права вимоги не створює самостійної підстави для стягнення платежів, яких первісний кредитор не мав права вимагати. Набуття новим кредитором реєстрової вимоги не звільняє суд від перевірки її матеріально-правових підстав і розміру.

У матеріалах позовної заяви описано договір факторингу № 25022026 від 25 лютого 2026 року та реєстр, за яким до ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано вимогу до відповідача за кредитним договором № 37614-11/2025. Аналогічно наведено дані договору факторингу № 23/04/26 від 23 квітня 2026 року і реєстру боржників № 2 щодо договору позики № 45761917.

Порівнюючи структуру заявленої до стягнення суми з правовими підставами відповідальності за порушення кредитних зобов`язань, суд виходить із необхідності відокремити основний борг, договірні проценти й плату за видачу кредиту від неустойки, передбаченої за прострочення.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку як штраф або пеню, що підлягає сплаті у разі порушення зобов`язання. Правова природа штрафу та пені полягає у відповідальності за невиконання чи неналежне виконання боржником зобов`язання, а не у платі за правомірне користування позиченими коштами.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) за прострочення кредитного зобов`язання. Такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір № 37614-11/2025 укладений 17 листопада 2025 року, а договір позики № 45761917 — 06 листопада 2025 року, тобто вже під час дії воєнного стану. Штраф у розмірі 4 550,00 грн та пеня у розмірі 14 000,00 грн заявлені саме як санкції за порушення відповідних договірних зобов`язань.

Тому вимоги про стягнення зазначених 18 550,00 грн задоволенню не підлягають. Сам факт передання таких сум новому кредиторові за договором факторингу не змінює встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності.

Натомість пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачає автоматичного звільнення від повернення отриманого основного боргу чи від належно погодженої плати за правомірне користування кредитом. Відповідні вимоги підлягають оцінці з огляду на зміст договорів і надані докази.

Позивач заявляє основний борг за двома договорами в загальній сумі 12 000,00 грн, проценти в сумі 5 678,58 грн та комісійні платежі в сумі 975,72 грн. Загальний розмір цих складових становить 18 654,30 грн.

Стосовно комісії суд зауважує, що її стягнення можливе лише за умови відповідності положень договору імперативним нормам законодавства про споживче кредитування та підтвердження того, що відповідна плата була належним чином погоджена сторонами. Заявлені комісійні платежі відокремлено від штрафних санкцій, оскільки позивач визначає їх як одноразову плату за надання кредитних коштів. Їх розмір зазначений у відповідних реєстрах вимог.

Оскільки доказів погашення заявлених складових основного боргу, процентів і комісій із тексту поданої позовної заяви не вбачається, а відповідач відзиву не подав, вимоги в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наведених позивачем умов договорів та структури заборгованості.

Таким чином, позов слід задовольнити частково — у сумі 18 654,30 грн, з яких за договором № 37614-11/2025 — 10 045,00 грн, а за договором № 45761917 — 8 609,30 грн. В іншій частині, а саме щодо штрафу та пені в загальній сумі 18 550,00 грн, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач зазначив суму сплаченого судового збору 2 662,40 грн. Відповідно частка судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, визначається пропорційно 18 654,30 грн від заявлених 37 204,30 грн.

Інші витрати, не підтверджені документально у конкретному розмірі та не визначені як належні до присудження, стягненню не підлягають. Оцінка судових витрат здійснюється відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 259, 263–265, 274–279 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд —

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 37614-11/2025 від 17 листопада 2025 року у розмірі 10 045,00 грн, з яких: 5 000,00 грн — основний борг; 4 545,00 грн — проценти; 500,00 грн — комісія за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 45761917 від 06 листопада 2025 року у розмірі 8 609,30 грн, з яких: 7 000,00 грн — основний борг; 1 133,58 грн — проценти; 475,72 грн — комісія за надання позики.

Усього стягнути заборгованість за двома договорами в загальному розмірі 18 654,30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення штрафу в розмірі 4 550,00 грн та пені в розмірі 14 000,00 грн, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 334,93 грн,

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора

Оригінал: reyestr.court.gov.ua