Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №650/3698/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3698/26

провадження № 2/650/3479/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за двома договорами в загальному розмірі 26 131,13 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачкою грошових зобов`язань та набуття позивачем прав вимоги на підставі договорів факторингу.

Згідно з позовною заявою 01 травня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 104180455. Позивач зазначає, що кредитні кошти перераховувалися на платіжну картку позичальниці, зазначену під час оформлення кредиту, а договір укладався з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця.

За твердженням позивача, 24 лютого 2026 року ТОВ «МІЛОАН» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 24022026, за яким до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників згідно з відповідним реєстром. У витягу з реєстру боржників № 2 від 24 лютого 2026 року вимога до ОСОБА_1 визначена у сумі 18 368,63 грн.

Ця сума складається з 4 680,00 грн основного боргу, 3 035,00 грн процентів за користування кредитом, 3 360,00 грн комісії за обслуговування кредиту та 7 293,63 грн неустойки (штрафу, пені). Комісія за надання кредиту у наведеному розрахунку становить 0,00 грн.

Крім того, за змістом позову, 18 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики № 71329746, за яким позичальниця зобов`язалася повернути отримані кошти й сплатити передбачені договором платежі.

23 квітня 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 23/04/26. Згідно з витягом із реєстру боржників № 2 від цієї дати до позивача відступлено вимогу до ОСОБА_1 за договором позики № 71329746 на суму 7 762,50 грн.

Склад цієї заборгованості, визначений позивачем, є таким: 2 500,00 грн основного боргу, 750,00 грн процентів, 475,00 грн комісії за надання позики та 4 137,50 грн пені. Процентів за понадстрокове користування позикою до стягнення не заявлено.

Таким чином, загальний розмір позовних вимог становить 26 131,13 грн, з яких 11 431,13 грн заявлені як штрафні санкції, а 14 700,00 грн — як основні суми боргу, проценти та комісійні платежі. Позивач також просить покласти на відповідачку судові витрати.

Представник позивача у позові висловила прохання про розгляд справи за відсутності представника товариства. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, доказів сплати спірної заборгованості або її іншого погашення до суду не надала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі розгляду справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами статті 279 ЦПК України у спрощеному провадженні без виклику сторін справа вирішується за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини, наведені у позовній заяві, та письмові матеріали, на які посилається позивач, суд виходить із такого.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання підлягає належному виконанню в установлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти. Статті 1048 та 1049 ЦК України регулюють право на одержання процентів і обов`язок повернення позики в погоджений строк.

Статті 205, 207 і 639 ЦК України допускають учинення правочину в електронній формі. Згідно зі статтями 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом оферти та акцепту з використанням електронного підпису, в тому числі одноразового ідентифікатора. Сам по собі електронний спосіб укладення не є підставою для невизнання правочину.

Разом з тим під час вирішення спору суд оцінює не лише факт укладення договору, а й фактичне надання кредитних коштів, погодження істотних умов, строк нарахування процентів та достовірність розрахунку. За правилами статей 76–81 і 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а докази оцінюються в сукупності.

З матеріалів, наведених у позові, вбачається, що первісні кредитодавці пов`язують виникнення грошових зобов`язань із двома електронними договорами. Позивач указує на надання коштів відповідачці та подає розрахунки заборгованості й документи щодо набуття вимог. Доказів повернення заявлених основних сум боргу, які б спростовували наведені розрахунки, суду не подано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. За статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, якщо інше не визначено законом чи договором.

Договори факторингу від 24 лютого 2026 року № 24022026 та від 23 квітня 2026 року № 23/04/26, а також відповідні реєстри боржників, на які посилається товариство, стосуються набуття ним вимог за договорами № 104180455 та № 71329746. При цьому відступлення права вимоги не створює для боржника нового обов`язку сплачувати суми, стягнення яких заборонено законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні, як правило, здійснюється без згоди боржника. Водночас неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє існуючого зобов`язання, але має правові наслідки щодо належності його виконання попередньому кредиторові.

Позивач просить стягнути в межах договору № 104180455 суму 4 680,00 грн основного боргу та 3 035,00 грн процентів, а в межах договору № 71329746 — 2 500,00 грн основного боргу й 750,00 грн процентів. Такі вимоги за своїм характером спрямовані на виконання основного кредитного зобов`язання, а не на застосування відповідальності за прострочення.

Окремій оцінці підлягають заявлені комісійні платежі: 3 360,00 грн за обслуговування кредиту № 104180455 і 475,00 грн за надання позики № 71329746. Суд ураховує, що за споживчими кредитами право кредитодавця на комісію залежить від змісту конкретної умови договору, належного повідомлення споживача та відповідності цієї умови вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Зазначені суми враховані в розрахунку позивача, однак остаточний висновок про їх стягнення залежить від перевірки первинних договірних документів.

Водночас вимоги про стягнення 7 293,63 грн неустойки за договором № 104180455 та 4 137,50 грн пені за договором № 71329746 не підлягають задоволенню з огляду на імперативне регулювання відповідальності позичальника в період дії воєнного стану.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором чи договором позики звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції за прострочення виконання відповідних договорів підлягають списанню кредитодавцем.

Обидва спірні договори укладені у 2025 році, тобто після запровадження воєнного стану в Україні. Заявлена неустойка та пеня виникли у зв`язку з невиконанням саме цих договорів. Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки 11 431,13 грн штрафних санкцій незалежно від того, що відповідні суми були включені до реєстрів прав вимоги.

Положення статті 549 ЦК України визначають правову природу штрафу й пені як різновидів неустойки, тоді як пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України безпосередньо виключає обов`язок їх сплати за прострочення відповідних зобов`язань у вказаний період.

Таким чином, із загальної заявленої суми 26 131,13 грн не підлягають стягненню 11 431,13 грн неустойки. Інші заявлені складові становлять 14 700,00 грн: за договором № 104180455 — 11 075,00 грн; за договором № 71329746 — 3 625,00 грн. Відтак за умови підтвердження відповідними первинними документами їх розміру та підстав нарахування позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно судових витрат суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, за якою судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У позовній заяві визначено судовий збір 2 662,40 грн. Пропорційно задоволеній сумі 14 700,00 грн із заявлених 26 131,13 грн він становить 1 497,73 грн.

Інші судові витрати можуть розподілятися лише за умови встановлення їх фактичного розміру, необхідності та документального підтвердження. Наведений у позові орієнтовний розрахунок витрат не є самостійним доказом їх понесення.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 263–265, 274–279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд —

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 104180455 від 01 травня 2025 року у розмірі 11 075,00 грн, з яких: 4 680,00 грн — основна сума боргу; 3 035,00 грн — проценти за користування кредитом; 3 360,00 грн — комісія за обслуговування кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 71329746 від 18 серпня 2025 року у розмірі 3 625,00 грн, з яких: 2 500,00 грн — основна сума боргу; 750,00 грн — проценти; 375,00 грн — комісія за надання позики.

Усього стягнути заборгованість за двома договорами у розмірі 14 700,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 7 293,63 грн неустойки за договором № 104180455 та 4 137,50 грн пені за договором № 71329746 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 497,73 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора