Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №518/1902/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

07.10.2026Справа №: 518/1902/26

Провадженя № 3/518/841/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Тарасенко М.С., за участю секретаря судового засідання Логвенюк О.М., особияка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , особи яка склала адміністративний протокол прокурора Харькіної А.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушенняпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2026 року, який надійшов з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, в період з 01.01.2026 по 10.05.2026 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, склав протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП відносно осіб, що були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 259 КУпАП (згідно переліку осіб, зазначення яких є недоцільним через введення на території України воєнного стану), чим порушив вимоги ст. 256 КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ № 3 від 01.01.2024 року, в частині змісту протоколу та належного оформлення.

Крім того, в період 01.01.2026 по 10.07.2026, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 , не сформував належним чином проекти постанов у справах про адміністративні правопорушення та не скерував їх з урахуванням двомісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності постанови у справах про адміністративні правопорушення відносно військовозобов`язаних (згідно переліку осіб, зазначення яких є недоцільним через введення на території України воєнного стану), які були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ст. 283 КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ № 3 від 01.01.2024, в частині змісту постанови та належного її оформлення з необхідністю направлення такої постанови до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим фактично нівелював вимоги КУпАП та прямих вимог Наказу МОУ № 3 від 01.01.2024 в частині оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення та повідомлення правопорушника про розгляд справи, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, зазначивши, що з протоколом згоден, просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за малозначністю на підставі ст.22 КпАП України, обмежившись усним зауваженням.

Особа яка склала адміністративний протокол, прокурор Харькіна А.Д., в судовому засіданні наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію від 17.03.2014 №303/2014, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 17.03.2014 № 1126-VI1, відповідно до підпунктів 1, 17, 20 частини 1 статей 106, 112 Конституції України та статей 4, 11 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 3543-ХІІ від 21.10.1993 на території України оголошено про проведення часткової мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України № 1932-ХІ1 від 06.12.1991 та статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію №3543-Х1І від 21.10.1993 особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб № 1952-VIIІ від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.04.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду. Отже, в Україні діє особливий період.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби відповідно до вимог п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

З 12.10.2025 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних силах України. На посаді відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19.02.2026 по теперішній час.

Відтак, будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 , згідно вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно вимог ст.ст.1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2025 №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Судом встановлено, що в період з 01.01.2026 по 10.05.2026 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, склав протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 КУпАП з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП відносно осіб, що були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 259 КУпАП (згідно переліку осіб, зазначення яких є недоцільним через введення на території України воєнного стану), чим порушив вимоги ст. 256 КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ № 3 від 01.01.2024 року, в частині змісту протоколу та належного оформлення.

Крім того, в період 01.01.2026 по 10.07.2026, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 , не сформував належним чином проекти постанов у справах про адміністративні правопорушення та не скерував їх з урахуванням двомісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності постанови у справах про адміністративні правопорушення відносно військовозобов`язаних (згідно переліку осіб, зазначення яких є недоцільним через введення на території України воєнного стану), які були доставлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ст. 283 КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ № 3 від 01.01.2024, в частині змісту постанови та належного її оформлення з необхідністю направлення такої постанови до начальника РТЦК з метою підпису начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим фактично нівелював вимоги КУпАП та прямих вимог Наказу МОУ № 3 від 01.01.2024 в частині оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення та повідомлення правопорушника про розгляд справи, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.09.2026 року; витягои за наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2026 року № 50; затвердженими функціональними обов`язками відповідального виконавця групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 ; матеріалами адміністративних проваджень на електронному носії; та іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення..

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Щодо вирішення питання про застосування до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП, суддя виходить з наступного.

Частиною 1 статті 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Поняття малозначності правопорушення відсутнє в чинному КУпАП, а так само і конкретний перелік складів правопорушень, при вчиненні яких орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу про адміністративне правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Суд наголошує, що звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, передбачене ст. 22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

В даному випадку суд, не вбачає можливості звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки дане правопорушення не є малозначним.

Про наведене свідчить санкція статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, яка передбачає накладення стягнення від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 свідомо, ігноруючи вимоги законів, у порушення вимог Статуту Збройних сил України недбало поставився до військової служби, в умовах особливого періоду.

З огляду на викладене, в обсязі встановлених в даній справі обставин у зіставленні з нормативно-правовим регулюванням відповідних відносин, допущене ОСОБА_1 правопорушення не може вважатись малозначним.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини справи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 7, 9, ч.2 ст. 172-15, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненя у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М. Тарасенко