Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №515/667/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/667/26

Провадження № 2/515/1241/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 жовтня 1983 року зареєстрували шлюб з відповідачкою. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні стосунки з відповідачкою припинили, хоча і прожили разом більше сорока років. Причиною розпаду сім`ї стало те, що на протязі всього спільного життя між ними часто виникали непорозуміння з різних побутових причин, за цей довгий між сторонами зникли почуття любові та поваги, а останні роки відносин стали нестерпними. В добровільному порядку відповідачка відмовляється розірвати шлюб, хоче зберегти шлюбні відносини. Позивач категорично заперечує проти збереження шлюбу та вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечать його інтересам, наведені причини є обгрунтованими, тому просить суд шлюб розірвати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ухвалою суду від 14 травня 2026 року за клопотання відповідачки подружжю надано строк на примирення на чотири місяці; провадження у справі зупинено.

Згідно з ухвалою суду від 14 вересня 2026 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити (вх. № 3117/26-Вх 08.05.2026).

Відповідачка також у своїй заяві від 06 жовтня 2026 року просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги визнала, просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 » (вх. № 7525/26-Вх 06.10.2026).

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

23 жовтня 1983 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №29); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 » (а.с. 9).

Подружжя припинили подружні стосунки, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згоден, відповідачка позовні вимоги визнала, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 113 СК України відповідачка має право надалі йменуватися шлюбним прізвищем « ОСОБА_3 ».

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 23 жовтня 1983 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 29 – розірвати.

Залишити ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 06 жовтня 2026 р.

Суддя В.О. Луцюк