Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №514/1244/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Суд: Тарутинський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №514/1244/26

Суддя: Кравченко П. А.

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________________________________________________________________________________

Справа № 514/1244/26

Провадження по справі № 3/514/497/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кравченко П.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Іркутської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №380891 від 11 липня 2026 року, 11.07.2026 року о 06 год. 50 хв. п/н «Група реагування» від віпс «Підгірне» на напрямку «Серпневе» (Укр) – Бассарабяска (РМ) в районі п/зн №0728/01 на відстані 4800 м від ДКУ затримано громадянина РФ ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України з України в Республіку Молдова поза встановленими пунктами пропуску в пішому порядку, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 204 -1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. ст. 8-9, 35 Закону України «Про державний кордон України» режим державного кордону України - порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України - визначається цим Законом, іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України.

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон із додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до ст.ст. 2-3 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в`їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади –

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Тобто об`єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України одним із наступних способів: 1) поза пунктами пропуску через державний кордон України; 2) в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; 3) в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу; 4) в пунктах пропуску через державний кордон України без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.

ОСОБА_1 у поясненнях, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що вирішив незаконного перетнути державний кордон України з метою возз`єднання зі своєю сім`єю, яка перебуває на території Республіки Польща. Через те, що його закордонний паспорт громадянина Російської Федерації був прострочений, він вирішив, що через офіційний пункт пропуску його не пропустять, тому почав шукати спосіб незаконно залишити територію України.

Таким чином, вина правопорушника підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями, схемою, рапортами.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з доведенням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з неї судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 204-1 ч. 1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в дохід держави, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA958999980313050106000015728, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач - ГУК в Од.обл./смт Тарутине/21081100, код платежу - 21081100, банк - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст.308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення

Суддя П.А. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua