Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №514/1429/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

Справа№ 514/1429/26

Провадження по справі № 1-кп/514/201/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року

Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026168270000051 від 06 серпня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

с. Калачівка Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 ККУ не судимої,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Калачівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця

с. Серпневе Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 05 серпня 2026 року, приблизно о 23:00 годині, спільно зі своїм сином ОСОБА_4 та знайомим ОСОБА_5 прибули до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 , з метою з`ясування відносин з останньою.

Перебуваючи біля вказаного домоволодіння, у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне проникнення до іншого володіння ОСОБА_6 . З цією метою ОСОБА_3 , не маючи дозволу ОСОБА_6 на вхід до домоволодіння та усвідомлюючи відсутність згоди останньої, самостійно відкрила вхідну хвіртку та зайшла на територію подвір`я.

Після цього до протиправних дій ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою, приєдналися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також через вхідну хвіртку зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_6 , унаслідок чого між вказаними особами виник єдиний спільний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи.

За вказаних обставин ОСОБА_3 , діючи умисно, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у складі групи осіб без попередньої змови між собою, з умислом, спрямованим на порушення особистих прав громадянина, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла чи іншого володіння особи, без дозволу та всупереч волі ОСОБА_6 , проникла на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 .

Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили у словесну сварку з ОСОБА_6 , яка тривала приблизно 10 хвилин, у ході якої з`ясовували з нею відносини. ОСОБА_6 неодноразово повідомляла вказаним особам, що дозволу на перебування на території свого домоволодіння не надавала, та вимагала залишити подвір`я, однак ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одразу зазначені вимоги не виконали та продовжили перебувати на території домоволодіння. Лише після того, як ОСОБА_6 здійснила виклик працівників поліції, вказані особи залишили територію домоволодіння.

ОСОБА_4 05 серпня 2026 року, приблизно о 23:00 годині, спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_5 прибули до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 , з метою з`ясування відносин з останньою.

Перебуваючи біля вказаного домоволодіння, ОСОБА_4 побачив, як ОСОБА_3 , не маючи дозволу ОСОБА_6 , через вхідну хвіртку зайшла на територію подвір`я та підійшла до вхідних дверей будинку.

Після цього у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували біля домоволодіння та усвідомлювали відсутність дозволу ОСОБА_6 на їх вхід, без попередньої змови між собою виник спільний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, після чого вони приєдналися до дій ОСОБА_3 .

Реалізуючи вказаний спільний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у складі групи осіб без попередньої змови між собою, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, незаконно, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла чи іншого володіння особи, без дозволу та всупереч волі ОСОБА_6 , через вхідну хвіртку проник на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 .

Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у словесну сварку з ОСОБА_6 , яка тривала приблизно 10 хвилин, у ході якої остання неодноразово повідомляла, що дозволу на перебування на території домоволодіння їм не надавала, та вимагала негайно залишити подвір`я. Незважаючи на зазначені вимоги, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одразу територію домоволодіння не залишили та продовжували перебувати на подвір`ї і з`ясовувати відносини з ОСОБА_6 , після виклику останньою працівників поліції, залишили територію домоволодіння.

ОСОБА_5 05 серпня 2026 року, приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_6 , з метою з`ясування відносин з останньою.

Перебуваючи біля вказаного домоволодіння, ОСОБА_3 , не маючи дозволу ОСОБА_6 на вхід та усвідомлюючи відсутність згоди останньої на перебування сторонніх осіб на території домоволодіння, відкрила вхідну хвіртку та зайшла на територію подвір`я.

У цей час у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебували поряд та спостерігали за діями ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою виник спільний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння ОСОБА_6 .

Реалізуючи вказаний спільний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у складі групи осіб без попередньої змови між собою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно, у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла чи іншого володіння особи, без дозволу та всупереч волі ОСОБА_6 , через вхідну хвіртку проник на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 .

Перебуваючи на території подвір`я, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у словесну сварку з ОСОБА_6 , яка тривала приблизно 10 хвилин, у ході якої остання неодноразово повідомляла, що дозволу на перебування на території домоволодіння їм не надавала, та вимагала негайно залишити подвір`я. Незважаючи на зазначені вимоги, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одразу територію домоволодіння не залишили та продовжували перебувати на подвір`ї і з`ясовувати відносини з ОСОБА_6 , після виклику останньою працівників поліції, залишили територію домоволодіння.

Прокурор подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12026168270000051 від 06 серпня 2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Письмова заява обвинуваченого ОСОБА_4 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Письмова заява обвинуваченого ОСОБА_5 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілої ОСОБА_6 про те, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, заяви обвинувачених, в яких вони зазначають, що беззаперечно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, згодні із встановленими під час дізнання обставинами, згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинувачених, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України. ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України. ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України, незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винною та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, є кримінальним проступком.

Суд вважає, що згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1).

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п.п.13).

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1).

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п.п.13).

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1).

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п.п.13).

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої, а також особу обвинуваченої, який в силу ст. 89 КК України не судимої, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується з задовільної сторони.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується з незадовільної сторони.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої, а також особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимого, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується з задовільної сторони.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини їх вчинення, осіб винних, обставини, які пом`якшують покарання обвинувачених, дійшов висновку, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для їх можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373-376 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КПК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КПК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КПК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятдесят) гривень.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені непізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1