Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №523/10229/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 523/10229/26

Провадження № 2/507/832/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. селище Любашівка Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді – Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання – Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що 23.02.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 22.02.2022-100006244, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 20 000 грн., строком на 28 днів. Договір укладено в електроній формі.

Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 23200 грн., з яких тіло кредиту - 20000 грн., проценти - 200 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 3000 грн.

Представник позивача Лисенко О.С. у позовній заяві просила проводити розгляд даної малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд позов задовольнити частково, зазначивши, що відповідно до умов кредитного договору № 22.02.2022-100006244 від 23.02.2022 року комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15 % від суми кредиту, тобто 3 000 грн. Умова договору щодо сплати такої комісії є нікчемною, оскільки кредитодавцем не визначено конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено відповідну плату, а також не надано доказів фактичного надання відповідачу таких послуг.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними. У зв`язку з цим просила відмовити у стягненні з відповідача комісії у розмірі 3 000 грн.

Крім того вказала, що ОСОБА_1 у період з 04.03.2022 року по 01.03.2024 року проходив військову службу у Збройних Силах України та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується військовим квитком та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2024 року № 12-РС, у зв`язку з чим відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які беруть або брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, визначеного законом.

Вважає, що на ОСОБА_1 поширюються передбачені законом пільги, у зв`язку з чим проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню за період проходження ним військової служби, починаючи з 04.03.2022 року.

На підтвердження відповідного статусу до матеріалів справи, як зазначено представником відповідача, подано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 30.05.2024 року та пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 від 15.07.2026 року.

Таким чином, просила позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково, відмовивши у стягненні комісії у розмірі 3 000 грн. та процентів за користування кредитом, нарахованих з 04.03.2022 року, а судові витрати віднести на рахунок позивача.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с. 32).

Ухвалою від 31 липня 2026 року витребувано докази по справі. (а.с. 72).

Ухвалою від 28 серпня 2026 року витребувано докази по справі. (а.с. 86).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 23.02.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 22.02.2022-100006244, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 20 000 грн., строком на 28 днів.

Між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» укладено договір № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 року, відповідно до умов якого банк надає ТОВ «Споживчий центр» послуги з прийому та відправлення платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням клієнта на банківські картки платників.

Згідно квитанції про виплату, 23.02.2022 року о 21:51 здійснено переказ грошових коштів у сумі 20 000 грн. на платіжний інструмент № 535432*12, з номером операції 1923933091 та Order ID O_C46C80969460A94D848908B2EDE27FBAC167, із призначенням платіжної операції: «Видача за договором №22.02.2022-100006244». Платником зазначено «Швидкий кредит», сайт – sgroshi.com.ua, отримувачем – MASTERCARD.

На виконання ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 28 серпня 2026 року про витребування доказів АТ «УКРСИББАНК» листом, надано інформацію щодо зарахування грошових коштів за спірним кредитним договором.

Згідно з наданою банком інформацією, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , має відкритий в АТ «УКРСИББАНК» рахунок № НОМЕР_4 у валюті UAH, до якого емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 , повний номер якої – НОМЕР_6 .

На підтвердження зарахування коштів у сумі 20 000 грн. у період 23.02.2022 року банком надано витяг з виписки операцій за рахунком клієнта, з якого вбачається зарахування відповідної суми коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позивальника, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та заявка кредитного договору № 22.02.2022-100006244 (кредитної лінії), підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «U468».

Згідно розрахунку позивача борг відповідача складає 23200 грн., з яких тіло кредиту - 20000 грн., проценти - 200 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) - 3000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дослідивши матеріали справи, позиції сторін, встановив що 23.02.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 22.02.2022-100006244, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 28 днів.

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір № 4507 про надання послуг у системі LiqPay від 01.11.2020 року, на підставі якого здійснюється приймання та перерахування платежів на банківські картки.

На підтвердження надання кредиту позивачем надано квитанцію про виплату, згідно з якою 23.02.2022 року о 21:51 перераховано 20 000 грн. на платіжний інструмент № 53543212 за договором № 22.02.2022-100006244.

На виконання ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 28.08.2026 року АТ «УКРСИББАНК» повідомило, що ОСОБА_1 має рахунок № НОМЕР_4 , до якого емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 , та надало витяг з виписки, що підтверджує зарахування відповідачу 20 000 грн. за спірним договором.

Паспорт споживчого кредиту, додаток до анкети позичальника, таблиця обчислення загальної вартості кредиту, пропозиція про укладення кредитного договору та заявка на укладення договору № 22.02.2022-100006244 підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «U468».

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка, згідно з розрахунком позивача, становить 23 200 грн., з яких: 20 000 грн. – тіло кредиту, 200 грн. – проценти та 3 000 грн. – комісія, пов`язана з наданням кредиту.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 20 000 грн.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 22.02.2022-100006244 від 23.02.2022 року ОСОБА_1 , комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15 % від суми кредиту, тобто 3 000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що умова кредитного договору № 22.02.2022-100006244 від 23.02.2022 року щодо сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 3 000 грн. є нікчемною, оскільки позивачем не доведено надання відповідачу окремої самостійної послуги, за яку встановлено відповідну плату. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 3 000 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо нарахованих процентів у сумі 200 грн., суд виходить зі слідуючого.

Відповідач ОСОБА_1 у період з 04.03.2022 року по 01.03.2024 року проходив військову службу у Збройних Силах України та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується військовим квитком та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2024 року № 12-РС.

До матеріалів справи долучено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 30.05.2024 року та пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 від 15.07.2026 року.

Посилаючись на частину п`ятнадцяту статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник відповідача зазначила, що на ОСОБА_1 поширюються передбачені законом пільги, у зв`язку з чим проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню за період проходження ним військової служби, починаючи з 04.03.2022 року.

Разом з тим, судом встановлено, що проценти за користування кредитом у розмірі 200 грн. були нараховані позивачем одноразово 23.02.2022 року, до початку проходження відповідачем військової служби, яка, відповідно до наданих доказів, розпочалася 04.03.2022 року.

Таким чином, проценти у розмірі 200 грн. не є процентами, нарахованими за період проходження відповідачем військової служби, а тому положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є підставою для звільнення відповідача від їх сплати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором № 22.02.2022-100006244 від 23.02.2022 року в частині основної суми кредиту у розмірі 20 000 грн.та процентів за користування кредитом у розмірі 200 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту у сумі 3 000 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пільга зі сплати судового збору за ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для військовослужбовців та УБД стосується лише справ, пов`язаних із порушенням їхніх прав у сфері соціального захисту (пенсії, пільги, грошове забезпечення, статус тощо). Звичайні цивільні або приватні спори про стягнення боргу не підпадають під цю пільгу.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00104370. (а.с. 16).

Позовні вимоги задоволені частково в сумі 20 200 грн., а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 318 грн. 12 коп. (2662 грн. 40 коп. * 20 200 грн. / 23 200 грн.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором № 22.02.2022-100006244 від 23.02.2022 року у розмірі 20 200 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2 318 грн. 12 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у сумі 112,98 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса: 01032, вул. Саксаганського 133-А, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Дюдюн О.В.