Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/23044/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №947/23044/26

Суддя: Бескровний Я. В.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/23044/26

Провадження № 2/947/5587/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадження справу за позовом ТОВ «Бона Віта-Модерн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БОНА ВІТА-МОДЕРН» звернулось до суд з позовом в якому просить стягнути з Токарчук суму заборгованості зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11830,35 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що позивачем надаються комунальні послуги з утримання будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинкової території, проте, відповідач ухиляється від їх сплати, а тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

Відповідач надав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведення суми заборгованості належними доказами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У засідання учасники справи не явилися, позивач просив розглядати справу за його відсутності, відповідач сповіщався належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 09.10.2023 року на підставі Акту передачі в експлуатацію будинок, який знаходиться за адресою: 65049, місто Одеса, вул. Франка Івана, будинок 40, корпус 1, був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА МОДЕРН».

Позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, ТОВ «БОНА ВІТА- МОДЕРН», у відповідності до законодавства України, фактично здійснює управління будинком.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №364901558, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 з 30 січня 2024р.

05.10.2023 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат, яким засвідчено відповідність закінченого об`єкта будівництва житлового комплекту за вказаною адресою.

30.10.2024 року між позивачем та Токаруком було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №1210556.

Відповідно до умов укладеного договору, Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , власник квартири АДРЕСА_4 вказаного житлового комплекту зобов`язаний своєчасно сплачувати послуги, надані з боку Позивача.

Позивачем, зі свого боку, надаються комунальні послуги у повному обсязі, проте, відповідач ухиляється від їх сплати. За період з лютого 2024 по вересень 2024 загальний розмір боргу становить 10654,29 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Контррозрахунку не надано.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями частинами четвертої статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов`язує.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Зі змісту статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що учасниками правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг, між іншим, є споживачі (індивідуальні та колективні).

Положеннями пункту 6 частини першої статті вищезазначеного Закону визначено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до cт. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також згідно cт. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 617 ЦК України, відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «БОНА ВІТА МОДЕРН» підлягають частковому задоволенню, за відрахуванням заборгованості за січень 2024.

До доводів відповідача що з січня по вересень 2024 між ним та позивачем не було договору щодо сплату комунальних послуг суд ставиться критично, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України та законів про житлово-комунальні послуги, обов`язок утримувати майно та сплачувати за фактично спожиті послуги покладено на власника нерухомості незалежно від наявності паперової угоди.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (90,06%).

Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-Модерн» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-Модерн» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 40, корп. 1, код ЄДРПОУ44996479) заборгованість зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10654,29 та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2397,76 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Я. В. Бескровний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua