Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №501/5834/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 01.10.2026

Справа № 501/5834/25

2/501/112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Царюк М.З.

до

відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК»

треті особи:

1 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловський Володимир Анатолійович,

2 ОСОБА_2

предмет та підстави позову: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи - не з`явилися

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Царюк М.З. 23.12.2025 звернулася до Чорноморського міського суду Одеської області із позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати виконавчий напис від 18.05.2017 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським Володимиомр Анатолійовичем та зареєстровано в реєстрі за № 8974 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер: 51237755300:02:001:0003, загальною площею 0,120 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» у розмірі 113 874,12 доларів США таким, що не підлягає виконанню.

Позивач посилається на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Так, нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не перевірив наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, зокрема не дотримався строку протягом якого можна вчинити виконавчий напис, оскільки минуло більше трьох років, чим нотаріус порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Представник АТ «Сенс Банк» 09.03.2026 надав до суду пояснення (а.с.53-56), просить суд застосувати наслідки спливу позовної заяви, заперечує проти витрат на правову допомогу.

Представник позивача 16.09.2026 надав до суду додаткові пояснення (а.с.108-110), просить суд задовольнити позов.

Представник АТ «Сенс Банк» 30.09.2026 надав до суду заяву, просить суд застосувати наслідки пропущення строку позовної давності, розглянути справу без участі АТ «Сенс Банк» (а.с.115-118).

Сторони були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явились, представник позивача просив суд розглядати справу без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.107 зворотній бік).

Представник АТ «Сенс Банк» надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.115-118).

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 23.12.2025 справа розподілена на розгляд судді Петрюченко М.І. (а.с.39).

Ухвалою судді від 08.01.2026 відкрито провадження у справі (а.с.37-38).

Ухвалою суду від 08.01.2026 витребувано докази (а.с.40-41).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 18.05.2017 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8974, яким звернено стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер: 51237755300:02:001:0003, загальною площею 0,120 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» (а.с.119).

ІV. Оцінка Суду.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст.46 ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчинює нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (далі за текстом Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчих написів подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою. Саме таку правову позицію виловив Верховний суд України в постанові від 20.05.2015 ( справа №6-158цс15).

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 18.05.2017 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8974, яким звернено стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер: 51237755300:02:001:0003, загальною площею 0,120 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» (а.с.119).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис здійснено за заявою стягувача ПАТ «УКРСОЦБАНК» на підставі договору іпотеки в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №661/24-302 від 25.12.2007, кредитором за яким є ПАТ «УКРСОЦБАНК» (а.с.101-103).

Заборгованість за кредитним договором кредиту №661/24-302 від 25.12.2007 не є безспірною, оскільки зазначений договір був предметом розгляду у Дніпровському районному суді м. Києва по справі №6-1492/1027.

27.09.2010 рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по справі №6-1492/10 стягнуто заборгованість за кредитним договором №661/24302 від 25.12.2007 у розмірі 450 168,97 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 445 315,81 грн., судовий збір 4 853,16 грн., а потім 08.05.2023 Чорноморським судом Одеської області ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 сума заборгованості у розмірі 230 140,92 та судові витрати.

На звернення ОСОБА_1 17.07.2025 на адресу АТ «СЕНС БАНК» направлено звернення з метою врегулювати заборгованості за кредитним договором та 23.07.2025, на яке позивач отримав відповідь №34845-33.4-б/б, що повна сума до виконання Рішення Дніпровського районного суду м. Києва №6-1492/10 від 27.09.2010 року складає розмірі 450 168,97 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 445 315,81 грн., третейський збір 4 853,16 грн. (а.с.8).

28.08.2025 борг погашено у повному обсязі двома платежами, що підтверджується копіями квитанцій про погашення боргу (а.с.68-69).

Сума заборгованості за виконавчим написом нотаріуса, яка виникла за період з 01.07.2014 по 20.03.2017 складає 113 874,12 дол. та складається з:

- заборгованості за кредитом – 51299,74 доларів США;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом – 58368,11 доларів США;

- заборгованість по комісії – 4206,27 доларів США.

Отже, суд доходить висновку, що нотаріус не перевірив безспірність заборгованості.

Крім того, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється в разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені.

Звернувшись у 2010 році з позовом про стягнення з позичальника всієї заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов`язання на 2010 рік.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 18.05.2017 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер: 51237755300:02:001:0003, загальною площею 0,120 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК з пропуском строку, встановленого ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Крім того вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №554/6777/17.

Матеріали справи не містять доказів надіслання такого повідомлення боржнику та іпотекодавцю, а відповідач, в свою чергу, не приєднав до матеріалів справи копії усіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, а також доказів на спростування посилань позивача.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином як у безспірності розміру заборгованості, з метою погашення якої запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, так і у самому розмірі такої заборгованості, а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо клопотання представника АТ «Сенс Банк» про застосування строку позовної давності, суд керується наступним.

Так, згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення товариства до суду з позовом (січень 2024 року).

Тобто, виходячи з вищенаведених положень матеріального закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.

Строк позовної давності за вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також до закінчення воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виконавчий напис нотаріуса вчиняється за відсутності особи боржника, і у справі відсутні докази того, що він був отриманий позивачем у день його вчинення, тобто 18.05.2017, відтак обчислення початку перебігу строку для його оспорення саме з 18.05.2017 є помилковим.

Навіть у разі якщо врахувати обізнаність позивача про виконавчий напис у день його вчинення, сплив строку його оскарження припадає на 18.05.2020, тобто на час дії карантину.

Тому вирішуючи спір, суд враховує наведені положення ЦК України щодо продовження строків позовної давності під час карантину та воєнного стану, а тому дійшов висновку, що строки позовної давності для звернення ОСОБА_1 із вимогами про визнання виконавчого напису нотаріуса від 18.05.2017 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським Володимиром Анатолійовичем та зареєстровано в реєстрі за № 8974 не сплили.

Таким чином, доводи відповідача про пропуск позовної давності є необґрунтованими.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1 – адвоката Царюк М.З. до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис від 18.05.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловським Володимиром Анатолійовичем та зареєстровано в реєстрі за № 8974 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер: 51237755300:02:001:0003, загальною площею 0,120 га, цільове призначення: для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» у розмірі 113 874,12 доларів США таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко