Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №676/3625/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/3625/26

Провадження № 2/674/1124/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 30415,11 грн),

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (далі – позивач) звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30415,11 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1414-2751 від 27.06.2024 (далі – кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку не погашено. Позивач зазначає, що станом на 27.03.2026 загальний розмір заборгованості становить 35560,80 грн, однак у межах програми лояльності він прийняв рішення про часткове списання заборгованості за процентами у сумі 5145,69 грн, а тому просить стягнути лише її частину.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді; норми Закону України "Про споживче кредитування".

У позовній заяві, підписаній представником позивача Роговою В.В., міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також зазначено, що позивач не заперечує проти розгляду справи без його участі. Крім того, до позовної заяви долучено клопотання директора позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.05.2026 справу передано за підсудністю до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

08.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, до якої долучено докази направлення відповідачу копій поданих до суду документів на адресу його зареєстрованого місця проживання.

Ухвалою від 09.07.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, визначив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.06.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1414-2751, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 3300,00 грн строком на 365 днів з датою повернення кредиту 26.06.2025 (п. 4.1, 4.13 кредитного договору). Умовами кредитного договору визначено фіксовану стандартну процентну ставку у розмірі 1,50% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 1,18% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня (п. 4.10 кредитного договору), а також пільгову процентну ставку 0,01% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду за умови своєчасної сплати процентів, нарахованих за цією ставкою (п. 10.1, 10.2 кредитного договору). Комісія за видачу кредиту кредитним договором не встановлена (п. 4.11 кредитного договору).

06.07.2024 сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої позивач надав відповідачу у кредит додаткові грошові кошти у сумі 3300,00 грн, після чого сума кредиту становила 6600,00 грн. Цією ж додатковою угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 365 днів з дати її укладення, з урахуванням чого строк кредитування за кредитним договором становить 374 дні (п. 2.4, 2.11 додаткової угоди), визначили, що з дати укладення додаткової угоди проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди та 1,18% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня (п. 2.8 додаткової угоди), а також встановили комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 15% від їх суми (п. 2.6 додаткової угоди).

Кредитний договір та додаткова угода підписані відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами "A4227" та "A3722" відповідно.

Умовами кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту сплачуються не пізніше останнього дня базового періоду, який становить 21 календарний день (п. 4.8, 4.9 кредитного договору), а кредит підлягає поверненню не пізніше останнього дня строку кредитування (п. 2.2 кредитного договору).

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 27.06.2024 та 06.07.2024 на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої відповідач самостійно вказав у кредитному договорі та додатковій угоді, по 3300,00 грн, що підтверджується довідкою позивача про перерахування суми кредиту та квитанціями АТ КБ "ПриватБанк" про виконання відповідних платіжних операцій.

17.07.2024 відповідач сплатив 505,89 грн, які позивач зарахував у погашення комісії за видачу додаткових грошових коштів у сумі 495,00 грн та процентів, нарахованих за пільговою процентною ставкою, у сумі 10,89 грн, а 07.08.2024 – 2079,00 грн, які позивач зарахував у погашення процентів за користування кредитом. Надалі платежів відповідач не здійснював.

У результаті невиконання умов кредитного договору, як зазначає позивач, у відповідача перед позивачем станом на 27.03.2026 утворилась заборгованість у сумі 35560,80 грн, з яких: 6600,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 28960,80 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. З урахуванням часткового списання заборгованості за процентами у сумі 5145,69 грн позивач просить стягнути з відповідача 30415,11 грн, з яких: 6600,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 23815,11 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти загалом у сумі 6600,00 грн на умовах, передбачених договором.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, був зобов`язаний в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. Однак, здійснивши 17.07.2024 та 07.08.2024 два платежі, надалі відповідач проценти за користування кредитом не сплачував, а кредит у визначений строк не повернув, що випливає з розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем. Доказів погашення заборгованості в матеріалах справи немає.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Строк кредитування, з урахуванням його продовження додатковою угодою від 06.07.2024 на 365 днів з дати її укладення, закінчився 05.07.2025. Продовження строку кредитування відбулося не в односторонньому порядку, а за взаємною згодою сторін шляхом укладення підписаної відповідачем додаткової угоди, як це передбачено п. 4.13 кредитного договору. Отже, на час звернення позивача до суду строк повернення кредиту настав, а вимога про стягнення тіла кредиту в сумі 6600,00 грн є обґрунтованою.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5% (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів – 1,5% (з 22.04.2024 включно до 19.08.2024 включно) та з 20.08.2024 включно та надалі – 1%.

У даному випадку кредитний договір укладено 27.06.2024, а додаткову угоду до нього – 06.07.2024, тобто в період, коли максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5%. Встановлені договором та додатковою угодою процентні ставки у розмірі 1,50% та 1,18% в день не перевищують цього граничного розміру, а денна процентна ставка, обчислена відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" з урахуванням комісії за видачу додаткових грошових коштів, становить 1,36%. За таких обставин нарахування процентів за такими ставками протягом строку кредитування є правомірним.

Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано відсотки за користування кредитом за період з 27.06.2024 по 05.07.2025, тобто виключно в межах строку кредитування: за пільговою процентною ставкою 0,01% в день за період з 27.06.2024 по 17.07.2024 нараховано 10,89 грн, за стандартною процентною ставкою 1,50% в день на суму кредиту 6600,00 грн за період з 18.07.2024 по 01.01.2025 нараховано 16632,00 грн, за стандартною процентною ставкою 1,18% в день на суму кредиту 6600,00 грн за період з 02.01.2025 по 05.07.2025 нараховано 14407,80 грн, загалом 31050,69 грн, з яких відповідач сплатив 2089,89 грн. Несплачені проценти у сумі 28960,80 грн нараховано за період з 08.08.2024 по 05.07.2025, а позивач з урахуванням часткового списання просить стягнути 23815,11 грн. Нарахована сума не перевищує загального розміру процентів за увесь строк кредитування, визначеного умовами кредитного договору та додаткової угоди, а нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось. За таких обставин нарахування відсотків відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, а вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 23815,11 грн є правомірною.

Неустойки, процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також комісії позивач до стягнення не заявляв.

Виходячи із наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 30415,11 грн, з яких: 6600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 23815,11 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, судовий збір у сумі 2662,40 грн стягується із відповідача на користь позивача.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд, –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1414-2751 від 27.06.2024 у сумі 30415,11 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000,00 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 23815,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ