Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №607/10941/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Справа №607/10941/26 Провадження №2/607/5344/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа: Перша тернопільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Світлик О. М., звернувся в суд з позовом до Тернопільської міської ради, третя особа: Перша тернопільська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача – ОСОБА_3 .

10 березня 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок його смерті, зробив розпорядження, що все його майно, заповів ОСОБА_2 . Позивачу не було відомо про складений на його ім`я ОСОБА_3 заповіт, оскільки на похороні ОСОБА_3 присутнім він не був, у зв`язку із перебуванням на військовій службі в Збройних Силах України.

Про складений на його ім`я заповіт дізнався в жовтні 2025 року, коли прибувши зі служби в Тернопіль у відпустку, його матір ОСОБА_4 попросила позивача розібрати речі, які залишились після ОСОБА_3 . Серед документів було виявлено вказаний вище заповіт.

10 жовтня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Першої тернопільської державної нотаріальної контори щодо заведення спадкової справи для прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_3 .

Листом від 10 жовтня 2025 року № 1740/01-16 Першої тернопільської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 надано роз`яснення, яким повідомлено, щодо пропущення строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_2 вважає, що пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини до органів нотаріату з поважної причини, у зв`язку з несенням служби з 24 березня 2023 року в лавах Збройних Сил України та необізнаністю про складений заповіт, а тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання в органи нотаріату заяви про прийняття спадщини терміном на три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/10941/26; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 19 червня 2026 року, витребувано від Першої тернопільської державної нотаріальної контори наступну інформацію: чи заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якщо так, то надати копію такої спадкової справи; чи складалися ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіти, якщо так, то надати їх копії.

01 липня 2026 року Перша тернопільська державна нотаріальна контора надіслала лист на виконання ухвали суду від 19 червня 2026 року із запитуваною інформацією.

У судовому засіданні, яке відбулося 19 серпня 2026 року суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Світлик О. М. у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, проте подав заяву у якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, проте подав заяву у якій просив проводити розгляд справи у відсутності сторони відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

10 березня 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 , що стверджується заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Височан Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 3-202, про що також є Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59744453 від 10 березня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 83 роки, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 січня 2025 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 червня 1993 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкодавець ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом, що стверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Дзюбановською О. І. 03 серпня 2010 року за реєстровим № 6-967.

Відповідно до довідки № 5360 командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_6 від 10 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 24.03.2023 по 14.10.2023, з 01.11.2023 по 29.02.2024, з 08.03.2024 по 13.10.2024, з 31.10.2024 по 13.03.2025, з 19.03.2025 по 24.03.2025, з 03.05.2025 по 10.05.2025, з 10.05.2025 по 11.07.2025, з 11.07.2025 по 01.10.2025.

Також за змістом посвідчення про відрядження № 392 від 23 березня 2025 року командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_7 , ОСОБА_2 відряджений до Військової академії (м. Одеса) з 24 березня 2025 року до окремого розпорядження для проходження навчання за програмою підготовки офіцерів.

Згідно припису начальник відділу персоналу та стройового штабу Військової академії (м. Одеса) підполковника ОСОБА_8 , молодшому лейтенанту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 вибути в м. Слов`янськ у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , строк прибуття – 03 травня 2025 року

23 січня 2024 року ОСОБА_2 отримав посвідчення НОМЕР_3 .

Листом № 1740/01-16 від 10 жовтня 2025 року, завідувач Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль Зоряна Зіновіївна на звернення ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , повідомила, що позивач вважається таким, що спадщину не прийняв та для продовження строку для прийняття спадщини йому рекомендовано звернутися до суду.

01 липня 2026 року на запит суду від Першої Тернопільської державної нотаріальної контори надійшов лист № 1219/01-16 від 26 червня 2026 року, зі змісту якого вбачається, що відсутня інформація щодо спадкової справи, відкритої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується також Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85784453, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85784416 від 26 червня 2026 року.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальними приписами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6–1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16–ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (постанова Верховного Суду від 27 червня 2024 року, справа № 545/480/21).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі в складі Збройних Сил України тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий висновок висловив Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 15 травня 2024 року в справі № 953/18814/20 (провадження № 61-13599св23), від 26 квітня 2024 року в справі № 161/17389/23 (провадження № 61-3763св24), від 03 квітня 2024 року в справі № 639/8197/21 (провадження № 61-14773св23).

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23(провадження № 14-50цс24).

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач має намір спадкувати майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту, складеного спадкодавцем на його користь, та через несення служби у лавах ЗСУ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року по справі №686/5757/23 виснувала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

ОСОБА_2 не є спадкоємцем спадкодавця ОСОБА_3 за законом, а тому його необізнаність про заповіт може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Щодо проходження позивачем військової служби у лавах ЗСУ, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату смерті ОСОБА_3 , та продовжують існувати на час розгляду справи № 607/10941/26.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до довідки № 5360 від 10 жовтня 2025 року, яку суд описав вище, ОСОБА_2 проходить військову службу та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, а тому суд приходить до висновку, що це є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин, позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення, слід визначити позивачу додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273, 293, 352–355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк у 3 (три) місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Тернопільська міська рада, код ЄДРПОУ: 34334305, адреса місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль, 46001;

Третя особа: Перша тернопільська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 02900587, адреса місцезнаходження: вул. Миколи Коперника, буд. 1, м. Тернопіль, 46025.

Повний текст рішення суду складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.