Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №605/324/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/324/26

Провадження №2/605/260/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Костенюк М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

13.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представницею, адвокаткою Черничинець Світланою Петрівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №000201 від 30.06.2017; ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1148745 від 11.08.2026), до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Підгаєцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за актовим записом № 36.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що підставою для розірвання шлюбу стали конфліктні ситуації з побутових питань, розбіжності у поглядах на сімейне життя й сімейні обов`язки. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Тому роз`їхались по різних місцях проживання і тривалий час, понад два з половиною роки, мешкають окремо. Спільного господарства не ведуть, мають різні погляди на життя, кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю.

Шлюб між подружжям розривається вперше, спільних дітей немає.

Позивачка зазначає, що відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сім`ї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин. Протягом тривалого часу між ними постійно виникають суперечки, що створює напружену та нездорову психологічну атмосферу. У них відсутні спільні інтереси, наявні докорінно різні погляди на побудову сімейного союзу, що призвело до повної втрати взаєморозуміння. З плином часу їхні характери виявилися несумісними для подальшого проживання однією сім`єю. Особливо складною ситуація стала після того, як вона виїхала за кордон. Будь-які спроби налагодити стосунки або знайти компроміс виявилися марними.

Позивачка вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх відносин. Збереження шлюбу суперечить її інтересам, оскільки вона не має наміру бути в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та не бажає з ним проживати в подальшому.

Крім того позивачка зауважує, що неодноразово просила чоловіка розірвати шлюб шляхом подання спільної заяви через відділ державної реєстрації актів цивільного стану, проте він не погоджувався, а тому вона змушена звертатись до суду з вимогою про розірвання шлюбу.

Ухвалою від 18.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 15 вересня 2026 року на 16 год. 30 хв.

21.08.2026 від представниці позивачки, адвокатки Черничинець Світлани Петрівни до суду надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.08.2022; клопотання про не надання строку на примирення сторін, оскільки шлюбні стосунки між подружжям повністю припинені, а також клопотання про розгляд справи без участі позивачки та її представниці

15.09.2026 у судове засідання сторони не з`явилися.

Представниця позивачки попередньо подала заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представниці; позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження з повідомленням про виклик, повернулося 28.08.2026 з позначкою «адресат відсутній».

Ухвалою від 15.09.2026 судове засідання для розгляду справи по суті відкладене на 08 жовтня 2026 року на 10 год. 00 хв. з повторним викликом учасників з огляду на першу неявку відповідача, з обов`язковою публікацією оголошення про виклик ОСОБА_2 на веб-порталі судової влади України.

08.10.2026 у судове засідання сторони не з`явилися. Позивачка попередньо просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Відповідач також не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату та час судового засідання належним чином був повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та на веб-порталі судової влади України.

Ухвалою від 08.10.2026, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд постановив розглянути цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрували шлюб 06 серпня 2022 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №36. Це підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Підгаєцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (арк.спр.15).

У подружжя спільних дітей немає.

Позивачка у позовній заяві вказує, що вони з відповідачем проживають окремо понад два з половиною роки, спільного господарства не ведуть, почуття любові та поваги між ними втрачені. На розірванні шлюбу наполягає, строку на примирення не потребує, шлюб фактично припинив своє існування, тому перебування в такому шлюбі суперечить її інтересам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.

Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу, за ініціативою цієї сторони. Відповідач у цій справі зайняв пасивну позицію, відзиву на позов не подав, в призначені судові засідання не з`являвся, не спростував обставини, викладені позивачкою у позові.

Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи, що сторони фактично не підтримують сімейних, подружніх відносин, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, отже шлюб носить формальний характер і вже фактично перестав існувати, суд переконаний, що збереження його не відповідає інтересам як позивачки, так і відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосовувати заходи щодо примирення або відмовляти у задоволенні позову немає підстав.

Питання про розподіл судових витрат позивачкою у позові не ставилося, тому суд його не вирішує.

На підставі ст. ст. 110, 111, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Підгаєцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 06 серпня 2022 року (актовий запис №36) - розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачкою апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представниця позивачки: Черничинець Світлана Петрівна , РНОКПП НОМЕР_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 08 жовтня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК