Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №458/610/26 — Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

Справа № 458/610/26

Провадження №2/458/413/2026

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

представник позивача адвокат Васів Ю.М.

представник відповідача адвокат Дахновський В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановив:

08.06.2026 ОСОБА_1 подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій просить провести поділ спільного майна подружжя та стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя транспортного засобу марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 442 500,00 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Сторони перебували в шлюбі з 27.05.1995. Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 30.10.2025 шлюб розірвано. За час шлюбу, а саме 12.09.2011, вони придбали транспортний засіб марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 . Спірний транспортний засіб перебуває у користуванні відповідача і позивач немає доступу до автомобіля, проживає окремо, мав місце факт спричинення їй відповідачем 16.09.2025 тілесних ушкоджень ножем, за яким було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України. У зв`язку з цим, через відсутність доступу до спірного автомобіля, його вартість позивач визначила, виходячи з середньої ринкової вартості автомобілів цієї ж марки та року випуску, згідно сайту продажу автомобілів https://auto.ria.com/uk/search/, що становить 20 000,00 доларів США, що еквівалентно 885 000,00 грн. Оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, такий зареєстрований та перебуває в користуванні відповідача, тому вважає, що такий необхідно залишити у власності відповідача, стягнувши з нього в її користь частину його вартост, що складає 442 500,00 грн. та вирішити питання судових витрат.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позову в частині визначення вартості спірного транспортного засобу. Відзиву не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Суд своєю ухвалою від 10.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.06.2026 задоволено заяву про забезпечення позову.

11.06.2026 від Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника, постанова про закінчення виконавчого провадження.

Суд своєю ухвалою від 23.07.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

02.10.2026 та 05.10.2026 від представника відповідача адвоката Дахновського В.Т. на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Суд протокольною ухвалою від 05.10.2026 на підставі ч. 8 ст 83 ЦПК України не прийняв до розгляду подані представником відповідача клопотання про долучення доказів.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, причин неявки не повідомила.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Васів Ю.М., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позовну заяву з підстав та мотивів, які в ній викладені. Додатково пояснив, що мирного врегулювання сторони не досягли. 12.09.2011 сторони у справі під час перебування у шлюбі придбали автомобіль, який зареєстрований на відповідача, однак це спільне сумісне майно подружжя, а тому підлягає поділу в рівних частках. Щодо визначення вартості автомобіля зазначив, що позивач не немає доступу до транспортного засобу та не може підійти до відповідача, оскільки він спричинив їй тілесні ушкодження ножем, з приводу чого був судовий розгляд кримінального провадження. Середньоринкова вартість автомобіля тако ж року випуску, пробігу, марки в мережі інтернет становить 20 000,00 доларів США. Сторона відповідача у визначений судом строк не подала відзиву, не подала свого висновку щодо вартості авто, враховуючи, що такий є в користуванні відповідача, а цивільний процес є змагальним. Просив позовну заяву задоволити в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, оскільки вважає, що автомобіль придбаний за його кошти, позивач ніде не працювала. Окрім цього, вказа, що позивач не надала експертної оцінки спірного автомобіля. Визнав ті обставини, що автомобіль придбаний під час шлюбу, що такий зареєстрований на нього таперебуває в його користуванні. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Дахновський В.Т. пояснив, що вони не заперечують факт придбання автомобіля під час перебування сторін у шлюбі. В мережі інтернет ціни автомобілів варіюються від 12 000,00 до 22 000,00 доларів США. В матеріалах справи відсутній документ, який підтверджує вартість спірного автомобіля в розмірі 20 000,00 доларів США, оскільки не проведено його дослідження. Автомобіль перебував у ДТП. Відтак, враховуючи реальну вартість автомобіля сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Турківського районного суду Львівської області від 30.10.2025, справа №458/925/25, яке набрало законної сили.

Як видно з копії паспорта серії НОМЕР_2 гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області; РНОКПП НОМЕР_3 .

З копії витягу з реєстру Боринської територіальної громади, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, зареєстрована за адресою місця проживання - АДРЕСА_1 з 12.12.2012.

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2025 видно, про те, що 16.09.2025 у відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області із письмовою заявою звернулась гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 те, щоб прийняти міри та притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , який 16.09.2025 близько 17:40 год перебуваючи в житловому будинку під час словесного конфлікту побив потерпілу внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження. 17.09.2025 внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 125 КК України, номер кримінального провадження 12025142340000069.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 04.06.2026 сформованого засобами ІС "Електронний кабінет водія", власником автомобіля марки TOYOTA PRADO 2008 року випуску, об`єм двигуна, см3 - 3956, дата останньої реєстрації 05.04.2024 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відомостей з українського сайту "Авторіа" середня ринкова вартість транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2008 року випуску, об`єм двигуна- 3,96 становить 20 000,00 доларів ССША, 18 999,00 доларів США, та 28 500,00 доларів США.

Із долучених до матеріалів справи фотокопій від 13.03.2026, видно, автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вирішуючи спір суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділу майна подружжя, які регулюються відповідними нормами СК України, які суд і застосовує при вирішенні цього спору між сторонами.

Так, відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 21.07.2021 у справі № 591/692/19, тлумачення ст. 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу. Разом з тим, така презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно зі ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором ( ч. 1 ст. 70 СК України).

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ст. 372 ЦК України).

Відповідно до ст. положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ході судового розгляду справи суд встановив, що сторони перебували в шлюбі з 27.05.1995.

30.10.2025 рішенням Турківського районного суду Львівської області їх шлюб розірвано.

За час шлюбу, а саме 12.09.2011, сторони придбали транспортний засіб марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що спірний транспортний засіб був придбаний під час перебування сторін у шлюбі, відповідач під судового розгляду справи не заперечував поширення на цей транспортний засіб правового режиму спільного сумісного майна подружжя, тому, з урахуванням положень ст. 60 СК України, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Суд також з`ясував, що після розірвання шлюбу, спірний транспортний засіб перебуває в користуванні відповідача, що він не заперечив, а тому позивач вважає, що цей транспортний засіб необхідно залиши у власності відповідача, стягнувши з нього в її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя – спірного транспортного засобу в розмірі 442 500,00 грн.

Таку грошову вартість позивач визначила, виходячи з середньої ринкової вартості автомобілів цієї ж марки та року випуску, згідно сайту продажу автомобілів https://auto.ria.com/uk/search/,що становить 20 000,00 доларів США, що еквівалентно 885 000,00 грн., на підтвердження чого долучила скріншоти роздруківки з мережі інтернет вказаного сайту.

Відповідач не заперечив проти залишення автомобіля у його власності після поділу як майна подружжя, однак вважає таку вартість спірного автомобіля завищеною, зокрема, з урахуванням того, що автомобіль був у ДТП та отримав пошкодження, що значно зменшило його вартість.

Такі твердження відповідача суд відхиляє як безпідставні, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження тої обставини що спірне авто було в ДТП, мало пошкодження, відповідач суду не подав.

Також суд відхиляє твердження відповідача, що автомобіль придбаний за його власні кошти, оскільки доказів цього, відповідач не подав.

Водночас, на стадії судового розгляду справи, після дослідження письмових доказів, представник відповідача адвокат Дахновський В.Т. 05.10.2026 через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів, а саме, фотокопії автомобіля марки "Тойота Ланд Крузер Прадо", 2008 року випуску та висновку експертного дослідження від 26.09.2026 № 14/4644/116А спірного транспортного засобу.

Суд своє протокольною ухвалою від 05.10.2026 відмовив у задоволенні такого клопотання, з урахуванням того, що таке подане з порушенням вимог ч. 3, 4, 9 ст. 83 ЦПК України (Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи).

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідач не дотримався вимог ч. 3, 4, 9 ст. 83 ЦПК України, не обґрунтував неможливості подання доказів у встановлений строк, не клопотав про поновлення пропущеного строку (ст. 127 ЦПК УКраїни) суд не прийняв до уваги такі докази.

При цьому суд врахував, що ця справа розглядається в загальному позовному провадженні. У встановлений судом строк відповідач відзиву з доказами на підтвердження його заперечень не подав. У підготовче засідання відповідач двічі не прибув, був обізнаний про день, час та місце його проведення. Після закриття підготовчого засідання в перше судове не прибув, до початку розгляду справи по суті, у судовому засіданні 25.09.2026, в якому також брав участь представник відповідача, сторона відповідача клопотань щодо неможливості подати докази не заявляла, жодних заяв, клопотань не подавала. Лише після завершення дослідження всіх письмових доказів, оголошення перерви в судовому засданні, 05.10.2026 перед судовим засіданням сторона відповідача подала клопотання про долучення доказів.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в абз. 1 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 за № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК (2947-14) та ст. 372 ЦК ( 435-15 ). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У цій справі суд встановив, що позивач позбавлена можливості визначити дійсну вартість спірного автомобіля, оскільки такий перебуває в користування відповідача і доступу до авто позивач немає.

Відповідач, у безпосередньому користуванні якого перебуває транспортний засіб, вправі був надати суду свій висновок щодо його вартості, однак у встановлений строк таким правом не скористався.

Відповідно до положень ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, з урахуванням викладеного, у цій справі вартість спірного транспортного засобу необхідно визначити, виходячи з ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) транспортного засобу на час розгляду справи.

Встановивши фактичні обставини у справі, оцінивши доводи, аргументи та заперечення сторін та їх представників, дослідивши подані докази, враховуючи те, що спірний автомобіль, придбаний сторонами під час шлюбу, такий є неподільною річчю, суд дійшов висновку, що в порядку поділу майна подружжя, належить стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя транспортного засобу марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 442 500,00 грн, залишивши автомобіль у власності відповідача ОСОБА_2 , що буде гарантією справедливої сатисфакції позивачу у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 4425,00 грн, що підтверджується квитанцією №33 від 04.06.2026. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,50 грн гривень, що підтверджується квитанцією №34 від 04.06.2026.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 4425,00 грн та 665,50 грн, а всього разом 5090,50 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

24.04.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Васів Ю.М. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн позивач подав такі докази: 1. Договір про надання правової (правничої) допомоги від 24.04.2026; 2. Акт прийому-передачі виконавчих робіт до договору про надання правничої допомоги б/н від 24.04.2026, згідно з яким вказано послуги за: - консультацію, аналіз та вивчення документів щодо звернення у Турківський районний суд Львівської області із позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про подлі майна подружжя - 4000,00 грн (4 год); - підготовка та складання позовної заяви - 9000,00 грн (9 год); - формування додатків, отримання витягу по транспортному засобі до позовної заяви- 2000,00 грн (2 год); - підготовка заяви про забезпечення позову із додатками - 5000,00 грн (5 год).

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги рівень складності та категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), виходячи з вимог обгрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, визначений представником позивача є завищеним.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги у цій справі, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що понесені витрати, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 20 000,00 грн до 8000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 158, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У порядку поділу спільної сумісної власності подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя транспортного засобу марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 442 500,00 грн (чотириста сорок дві тисячі п`ятсот гривень), залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5090,50 грн (п`ять тисяч дев`яносто гривень п`ятдесят копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

В силу положень ч.7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 10.06.2026 у справі №458/610/26, шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки "Toyota" модель "PRADO", 2008 року випуску, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду складено та підписано 08.10.2026.

Суддя О.І. Кшик