Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №445/1818/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1818/26

Провадження № 1-кп/445/370/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золочів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141210000171 від 18.05.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, раніше судимого, востаннє вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2026 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 03.11.2021 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , солдата військової служби за призовом під час мобілізації,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , 18.05.2026 близько 20.00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля входу в будівлю Товариства з додатковою відповідальністю «Золочівський радіозавод» (далі за текстом – ТзДВ «Золочівський радіозавод»), що по вул. Кармелюка, 12 в м. Золочів Львівської області, де також знаходились не менше 7 громадян, а приблизно в 20-30 метрах від будівлі на спортивному майданчику інші громадяни, у тому числі малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проводили час на власний розсуд, розуміючи, що це є громадське місце, демонструючи грубо та нахабне, зневажливе ставлення до громадського порядку та ігноруючи існуючих у суспільстві загально визнаних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, в ігноруванні при цьому існуючих норм врегулювання відносин, в умовах очевидності для інших осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з хуліганських мотивів, дістав із кишені свого верхнього одягу наступальну осколкову ручну гранату М67, привів її в бойову готовність та кинув її біля входу в будівлю вказаного підприємства, в результаті чого вона вибухнула.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 спричинено моральну шкоду у вигляді виникнення почуття страху за власне життя та здоров`я, а ТзДВ «Золочівський радіозавод» спричинено матеріальні збитки на загальну суму 50535 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім цього, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 на початку 2026 року, але не пізніше 21.04.2026, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, в лісопосадці в районі н.п. Авдіївка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, більш точного місця під час досудового слідства не встановлено, достовірно знаючи про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання бойових припасів в силу проходження військової служби і застосування їх на навчаннях та в бойових умовах, без присутності третіх осіб, умисно, грубо ігноруючи вимоги положень вказаних Статутів Збройних Сил України, п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, а також положення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 №622, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, наступальну осколкову ручну гранату М67.

У подальшому, після 21.04.2026, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у відпустці, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи, що боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, усвідомлюючи, що ці речі не можуть перебувати в місцях не пов`язаних із несенням служби, порушуючи вищевказані нормативно-правові акти, незаконно перевіз з Чернігівської області, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, наступальну осколкову ручну гранату М67, до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де приховано зберігав її від інших осіб, без мети добровільної здачі органам влади, в квартирі за цією адресою до 18.05.2026.

Зокрема, 18.05.2026, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, порушуючи вищевказані нормативно-правові акти, взяв наступальну осколкову ручну гранату М67, яку зберігав по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , поклав її в кишеню свого верхнього одягу та переніс її до входу в будівлю Товариства з додатковою відповідальністю «Золочівський радіозавод», що по вул. Кармелюка, 12 в м. Золочів Львівської області, де знаходились не менше 7 громадян, а приблизно в 20-30 метрах від будівлі на спортивному майданчику інші громадяни, які проводили час на власний розсуд, і розуміючи, що це є громадське місце, демонструючи грубо та нахабне, зневажливе ставлення до громадського порядку та ігноруючи існуючих у суспільстві загально визнаних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, в ігноруванні при цьому існуючих норм врегулювання відносин, в умовах очевидності для інших осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з хуліганських мотивів, близько 20.00 год., будучи у стані алкогольного сп`яніння, дістав із кишені свого верхнього одягу наступальну осколкову ручну гранату М67, привів її в бойову готовність та кинув її біля входу в будівлю вказаного підприємства, в результаті чого вона вибухнула.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини та надав суду показання про те, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності та ним не оспорюється. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, зокрема востаннє 11.06.2026 Золочівським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 03.11.2021 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого,

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, знаходиться на обліку у лікаря психіатра, діагноз F88.0 з 2015 року, однак, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1084 від 23.06.2026, на даний час тяжким психічним розладом не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період інкримінованих дій також тяжким психічним розладом не страждав і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Крім цього перебуває на обліку у лікаря-нарколога (діагноз F11.8 з 2024 року; F19.1 з 2025 року). За місцем проживання характеризується типово.

Обставини, які пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкцій статтей ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України за якими він обвинувачується, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, на підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднавши частину покарання за вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2026.

За таких обставин суд доходить висновку, що відсутні підстави для обрання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі,.

Судом встановлено, що згідно із вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2026 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 03.11.2021 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців.

Також судом встановлено, що кримінальні правопорушення ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 вчинено ним квітня-травні 2026 року, тобто до ухвалення вироку Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2026.

Приписами статті 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами першої- третьої цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі положень частини 4 статті 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи частину 4 статті 70 КК України.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а також з обвинуваченого слід стягнути судові витрати за проведення експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання

за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 (п`ятьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Золочівського районного суду Львівської області від 11.06.2026, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 3 (три) місяці.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання 19.05.2026.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 19.05.2026 – скасувати.

Речові докази:

- предмет зовні схожий на важель від підривача до гранати М213 із маркуванням «FUZE V213 CTJ 14 E 506-002» та металеві уламки з рваними краями, різних форм та розмірів, із слідами кіптяви, ймовірно від ручної осколкової гранати М67, поміщено у спецпакет АВ1162266; 9 одноразових паперових стаканчиків, які поміщено у спецпакет WAR1281765; поліетиленовий пакет білого кольору із надписом «Drink», у середині якого знаходились наступні предмети: одноразовий паперовий стакан, пуста металева банка із надписом «Ksng Bring», пуста скляна пляшка із надписом «Nemiroff», пуста скляна пляшка із надписом «Fragolino», пуста скляна пляшка з надписом «SHAKE», горловина якої пошкоджена, зокрема розбита, скло міститься у середині пляшки, які у свою чергу поміщені у спец пакет QYH0097536, пуста пачка сигарет марки «Winston», герметично запакована упаковка із надписом «Big Bob», пластикові кришки 2 шт. ймовірно від алкогольних напоїв, елемент фольги золотистого кольору, поміщено в спец пакет SUD2037667 – знищити;

- спортивну кофту із биркою на задній частині з надписом «Сallaway Gold Sport», синього кольору, яку поміщено у спецпакет QYH0097533; куртку зелено-чорного кольору із написом на лівій верхній кишені «Staff», яку поміщено у спецпакет QYH0097534; тканинний рюкзак чорного кольору із написом «Staff» у середині якого знаходились наступні предмети: 2 паперові зошити із рукописними записами, грошові кошти номіналом 1 грн. 2 шт., 5 грн.- 1 шт., 2 грн. 4шт. у вигляді металевих монет, ручка кулькова зі надписом «tag1 IT 51», які у свою чергу поміщено в спецпакет QYH0097535; жилетку чорного кольору із візерунком скелета кисті, вилучено та упаковано у сейфпакет №WAR1537048; худі оливкового кольору із етикеткою «Reclaimed vintage», вилучено та упаковано у сейфпакет № WAR1537046; штани оливкового кольору із етикеткою «NEXT DURABLE GOODS», вилучено та упаковано у сейфпакет № WAR1537047; мобільний телефон чорного кольору марки Redmi А5 із сім карткою НОМЕР_3 , вилучено та упаковано у сейфпакет №PSP0017211 – повернути ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи у сумі 6739,04 грн.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1