Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №462/8660/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8660/26

ПОСТАНОВА

06 жовтня 2026 року, Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Ліуша А.І., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , -

ч. 1 за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

20 вересня 2026 року о 03 год. 25 хв., в смит. Рудно, на вул. Браницького,4, ОСОБА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме: нецензурно лаявся, образливо чіплявся, голосно та в грубій формі до ОСОБА_2 , чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство, а саме дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, та пояснив, що вони не ладнають з сусідами, час від часу в них виникають конфлікти, жодних правопорушень він не вчиняв.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство, а саме дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2026, відеозаписами, поясненнями ОСОБА_2 , рапортом.

Окремо суд підкреслює поведінку ОСОБА_1 , зафіксовану на нагрудних камерах поліцейських, зокрема його агресивну поведінку на працівників поліції (clip-0 о 08:30), потерпілого (09:40, clip-1) а також на одну з сусідок, яка неодноразово просила ОСОБА_1 , забрати свій транспортний засіб з її під`їздної доріжки, який блокував в`їзд та виїзд з/до її двору (clip-0 о 11:49, О10:10, 10:40 (clip-2), внаслідок чого вона була позбавлена можливості припаркувати автомобіль на території, яка належить їй на праві приватної власності.

О 12:50 (clip-0), о 00:30 (clip-1) ОСОБА_1 , нецензурною лексикою висловлювався на адресу працівників поліції, та погрожував їм.

О 09:40 (clip-1) ОСОБА_1 , почав погрожувати ОСОБА_2 , тим, що розбереться з ним як тільки працівники поліції поїдуть.

О10:00 (clip-1) ОСОБА_1 , переключився на працівників поліції та почав підбурювати конфлікт вже з ними.

О10:10, 10:40 (clip-2) ОСОБА_1 , знову почав погрожувати сусідці тим, що вона ніколи більше не припаркує свій транспортний засіб на своєму подвір`ї поки він там є.

Враховуючи вищевикладене, пояснення ОСОБА_1 , про те, що між ним та сусідами існують неприязні відносини, періодично виникають конфлікти, однак жодних правопорушень він не вчиняв, суд оцінює критично, оскільки вони мають загальний характер та не містять конкретного пояснення обставин, які зафіксовані у досліджених судом доказах.

Саме по собі посилання на конфліктні відносини із сусідами не спростовує факту вчинення конкретних дій, які стали предметом розгляду у цій справі. Навпаки, наявність між сторонами тривалих побутових суперечностей може пояснювати передумови виникнення конфлікту, однак не виключає відповідальності за спосіб поведінки особи під час такого конфлікту.

При цьому, заперечення ОСОБА_1 факту вчинення будь-якого правопорушення спростовується не лише поясненнями ОСОБА_2 чи змістом протоколу, а насамперед об`єктивними даними, зафіксованими на відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції.

Так, досліджені відеозаписи не свідчать про одиничний емоційний вислів, який міг би бути вирваний із загального контексту конфлікту. Поведінка ОСОБА_1 , має послідовний характер та проявляється у неодноразовому використанні грубої і нецензурної лексики, агресивній комунікації, погрозах та продовженні конфліктної поведінки. Відтак, його пояснення про те, що він «жодних правопорушень не вчиняв», перебувають у очевидній суперечності з об`єктивно зафіксованою поведінкою на відео.

Більше того, зафіксована на відеозаписах поведінка ОСОБА_1 характеризується вираженою конфліктністю, агресивною манерою спілкування та відсутністю належного самоконтролю у ситуації, яка потребувала припинення конфлікту.

Постійна зміна адресатів агресивної поведінки від потерпілого ОСОБА_2 , до працівників поліції та іншої сусідки свідчить про те, що ОСОБА_1 , не прагнув припинити конфлікт або врегулювати його, а навпаки, продовжував вступати у словесне протистояння з особами, які перебували поруч. При цьому, використання нецензурної лексики та погроз на адресу працівників поліції демонструє нехтування ним очевидною необхідністю контролювати власну поведінку навіть після прибуття правоохоронних органів.

Окремо суд підкреслює й те, що погрози ОСОБА_2 , були сформульовані ОСОБА_1 , за присутності працівників поліції, зокрема, щодо можливості «розібратися» з ним після їх від`їзду (09:40 clip-1) Така поведінка свідчить не про прагнення вирішити конфлікт у правовий спосіб, а про намір продовжити протистояння після усунення безпосередньої перешкоди у виді правоохоронців.

Також відеозаписи зафіксували реагування ОСОБА_1 на зауваження сусідки щодо його транспортного засобу. Замість припинення ситуації після повідомлення про перешкоду для користування її територією він перейшов до погроз щодо подальшого користування нею власним подвір`ям (10:10 clip-2). Така реакція демонструє прагнення вирішувати побутовий конфлікт не шляхом домовленості чи звернення до компетентних органів, а шляхом психологічного тиску та залякування сусідів, що є неприпустимим.

Крім того, протягом всього дослідженого відеозапису вбачається відсутність у ОСОБА_1 , позитивної динаміки щодо його поведінки. Замість припинення конфлікту відносно сусідів, та зниження емоційної напруженості він продовжував агресивну комунікацію, змінюючи лише її адресата. Вказане свідчить про стійке небажання припинити конфронтацію в конкретній ситуації та про свідоме продовження поведінки, яка створювала напружену обстановку для присутніх осіб, що й призвело до порушення громадського порядку і спокою громадян та вірно кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Відтак, пояснення ОСОБА_1 , суд розцінює як спосіб заперечення своєї поведінки та уникнення відповідальності, оскільки вони не спростовують конкретних обставин, об`єктивно зафіксованих на відеозаписах, і не узгоджуються із сукупністю інших досліджених доказів.

Враховуючи вищевикладене, на підставі всіх обставин, встановлених під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Дії ОСОБА_1 , є такими, що порушують громадський порядок, завдають шкоди спокою громадян і відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та оштрафувати на 119 /сто дев`ятнадцять/ гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.І. Ліуш