Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №336/8278/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8278/26

Провадження №: 3/336/2806/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Токмак Запорізької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 787113 від 03.08.2026, 02.08.2026 о 21:10 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала у стані алкогольного сп`яніння та не могла належним чином виконувати свої обов`язки по догляду за своїм малолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила п. 1, 2 с. 150 Сімейного кодексу України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

16.09.2026 від захисника адвоката Нємної Т.І. надійшли письмові заперечення на протокол. Адвокат просить закрити провадження у справі, зазначаючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності конкретного складу правопорушення в діях матері, а саме: факту ухилення від виконання обов`язків, що призвів до реальних негативних наслідків або створив пряму загрозу для дитини. Так, вночі з «02» на «03» серпня 2026 року ОСОБА_1 разом із її 4-місячною дитиною було неправомірно позбавлено можливості перебувати у місці тимчасового притулку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Коришенка, 4. На той момент дитина вже нагодована та помита спала. За цією адресою працівник тимчасового притулку, яка з незрозумілих причин мала до позивачки суб`єктивне негативне ставлення, викликала поліцію та швидку. Вона також викликала працівників поліції і написала відповідну заяву. В лікарню КНП «ТМО «Здорова родина» ЗОР позивачку з сином доставила карета швидкої, однак в госпіталізації відмовили, оскільки її син доглянутий та здоровий, представники поліції прибули також. У приймальному відділенні черговий персонал наполегливо рекомендував матері залишити дитину поспати у відділенні до ранку, а самій прийти та забрати її вранці, оскільки умов для ночівлі дорослого не було, як і підстав для госпіталізації мами з дитиною. Працівники поліції не дозволили матері піти з сином переночувати у найближчому готельному номері. Наполягали залишити дитину поспати, а також поїхати для проходження медичного огляду на стан можливого наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Оскільки працівники поліції їй піти фізично не дозволяли, а працівники КНП запевнили, що після вона повернеться, дочекається ранку та забере дитину, матір довірилася лікарям та працівникам поліції виключно заради безпеки немовляти, навіть не підозрюючи про можливі наслідки. Жодного наміру залишати дитину назовсім вона ніколи не мала. Поряд із тим після мед. огляду матері у закладі на вул. Сєдова, працівники поліції поїхали, залишивши її серед ночі на вулиці. Вранці «03» серпня 2026 року вона невідкладно прибула до лікарні, щоб забрати дитину, проте їй відмовили, заявивши, що вже складено Акт про залишення.

В судовому засіданні 28.09.2026 захисник просила закрити провадження у справі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

ОСОБА_1 пояснила, що 02 серпня 2026 року вона із подругою та дітьми гуляли в парку «Дубовий гай». Вони випили по дві пляшки слабоалкогольного напою та повернулися до місця тимчасового притулку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 4. Чергова притулку має неприязні стосунки із нею, тому не пускала до приміщення притулку, посилаючись на те, що вона запізно повернулася та перебували у стані алкогольного сп`яніння. Тоді вона вирішила зібрати речі та покинути притулок. Тоді вже чергова не пускала її з притулку. Тому ОСОБА_1 викликала працівників поліції. Дитина в цей час вже була покупана та спала.

Свідок ОСОБА_3 надала аналогічні показання. Також пояснила, що її письмові показання в частині того, що ОСОБА_1 поводила себе агресивно, не відповідають дійсності, вона була вимушена так написати, оскільки потребувала проживання у цьому притулку.

В судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2026 для витребування відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, оскільки не всі надані записи відтворювалися, та виклику поліцейського ОСОБА_4 , який склав протокол.

05.10.2026 до суду від ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшли технічні носії інформації із копіями відеозаписів, а також повідомлення про те, що поліцейський не може з`явитися до суду через перебування у відпустці.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність наступає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Частина 2 вказаної норми встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.

Частини 1 та 2 статті 150 Сімейного кодексу України, на які міститься посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, визначають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Разом з тим викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, та не розкривають обєктивну сторону вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Надані суду докази не містять достатніх даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітнього сина.

Так, у письмових пояснення ОСОБА_5 , провідного фахівця зі соціальної роботи ЗМЦСС, зазначено, що з 02.06.2026 ОСОБА_1 разом із малолітнім сином перебувають у закладі, що надає прихисток для жертв домашнього насильства. За час її перебування у закладі, були «інциденти», ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями. 02.08.2026 о 14:00 год. ОСОБА_6 разом з подругою та дітьми пішла на прогулянку до « ОСОБА_7 » .Повернулися о 21:10 год., мали ознаки алкогольного сп`яніння, поводили себе агресивно. Через деякий час, а саме близько опівночі, ОСОБА_1 разом з дитиною намагалася покинути заклад. Як зазначено у поясненнях, свідок помітила о 13:00 год., що ОСОБА_1 лише раз годувала дитину.

Письмові пояснення ОСОБА_3 , рапорт працівника поліції не містять даних, які б вказували на невиконання ОСОБА_1 батьківських обов"язків щодо малолітнього сина (а.с. 2, 4).

У листі заступника директора Запорізького міського центу соціальних служб, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 під час перебування у Притулку забезпечувала належний догляд за дитиною: виконувала рекомендації лікаря щодо лікування та догляду, забезпечувала повноцінне харчування. Втім ОСОБА_1 неодноразово порушавала Правила внутрішнього розпорядку Притулку, схиляла інших мешканців до порушення цих правил (а.с. 8).

Як зазначено в акті органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, що складений 02.08.2026 о 23:40 год., дитина чоловічої статті є здоровою (а.с. 7).

При цьому відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, якими має бути зафіксовано первинне спілкування з учасниками події не відтворюються, незважаючи на те, що ці відеозаписи були надані також повторно, на запит суду.

Суд зауважує, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Досліджені судом докази можуть свідчити про наявність в діях ОСОБА_8 інших правопорушень, однак не доводять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи зазначене суддя доходить висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є.С. Боєв