Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №335/7726/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7726/26 2/335/4038/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію за період з 01 травня 2023 року по 28 червня 2025 року, на одержання якої за життя мала право ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивачки понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що у липні 2025 року позивачка звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті її рідної тітки ОСОБА_2 , яка на момент смерті перебувала на тимчасово окупованій території.

04.08.2025 рішенням Шевченківського районного суду міста Києва було встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вищевказаного рішення суду, 04.08.2025 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.09.2025 за заявою позивача приватним нотаріусом Оніщук Оксаною Іванівною була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05.01.2026 приватний нотаріус Оніщук О.І. звернулась до Пенсійного фонду України із запитом № 01/02-14 щодо надання довідки про недоотриману пенсію ОСОБА_2 . Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.02.2026 залишок нарахованих, але невиплачених коштів (недоотримана пенсія ОСОБА_2 ) становить 34 584,98 грн.

31.03.2026 приватний нотаріус Оніщук О.І. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у розмірі 34 584,98 грн.

06.04.2026 ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувало позивачу невиплачену ОСОБА_2 пенсію у сумі 34 584,98 грн.

21.04.2026 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою, у якій просила надати їй наступну інформацію: з нарахувань за які періоди (помісячно) складається сума невиплаченої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 34 584,98 грн, яка була зазначена у довідці ГУ ПФУ в Запорізькій області № 13 від 16.02.2026; розрахунок нарахованої пенсії ОСОБА_2 за період з березня 2022 року по серпень 2025 року, помісячно; у разі, якщо у період з березня 2022 року по серпень 2025 року органами Пенсійного фонду України пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась за певні місяці, повідомити за які саме місяці та у якому розмірі пенсія не нарахована і вказати причини не нарахування пенсії у такі місяці.

ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 22.05.2026 повідомило, що виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01.05.2023 у зв`язку із неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд. Зазначено, що недоотримана пенсія за період з 01.07.2022 по 30.04.2023 виплачена позивачці відповідно до її заяви.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Запорізькій не надано відомостей про те, у якому розмірі пенсія ОСОБА_2 не нарахована у період з травня 2023 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Посилаючись на вказані обставини, позивачка вважає своє право порушеним, оскільки недоотримана за життя спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини, у зв`язку з чим вона і звернулася до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Вказаною ухвалою також було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., копію спадкової справи №6/2025, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

29.07.2026 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Запорізькій області та отримувала пенсію.

Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Пенсія з 01.05.2023 по день смерті ОСОБА_2 не нараховувалась.

На запит державного нотаріуса, щодо суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відповідачем було надано лист, де зазначено, що сума недоотриманої пенсії складає 34 584,98 грн.

Частиною 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Відповідно до пункту 1 статті 46 Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії. Згідно з п. 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №229, яка набрала законної сили 20.03.2025 року, особам, які проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих російською федерацією території України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

ОСОБА_2 з моменту припинення нарахування пенсії по день смерті, не зверталась до відповідача із заявою про поновлення пенсійних виплат, розмір недоотриманої пенсії, враховуючи вимоги пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058, Порядку № 299 01.05.2023 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відсутній, оскільки за вказаний період вона не нараховувалась.

Представник відповідача звертає увагу на те, що недоодержана пенсія що залишилася після смерті ОСОБА_2 нарахована та виплачена в повному обсязі на банківський рахунок Позивача, зазначений у заяві.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв`язку із чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

У судове засідання, призначене на 29.09.2026 учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка у своїй заяві від 31.07.2026 просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача також подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які в судове засідання не з`явились, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи та з урахуванням заяв по суті справи.

29.09.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 08.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що підтверджується довідкою №13 від 16.02.2026, яка видана начальником відділу опрацювання документації №1 ГУ ПФУ в Запорізькій області.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2025, ЄУН №761/29521/25, провадження №2-о/761/407/2025, у справі про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.08.2025, яке видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №13086.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є тіткою позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується:

1. свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , яке видане 04.07.1966 Кам`янсько-Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №103, де в графі «батько» зазначений ОСОБА_4 ;

2. свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_3 , яке видане 28.05.1977 Кам`янсько-Дніпровським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізької області, актовий запис №134, де в графі «батько» зазначений ОСОБА_6 ;

3. свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , яке 21.09.1996 видане Кам`янсько-Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 66, відповідно до якого ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвища на « ОСОБА_8 »;

4. свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батька позивача, серії НОМЕР_5 , яке 21.08.1953 видане Кам`янсько-Дніпровським районним відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 200, де в графі «батько» зазначений ОСОБА_4 .

05.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І. із заявою про прийняття спадщини після померлої тітки ОСОБА_2 .

Інші особи із заявами про прийняття спадщини у встановлений Законом шестимісячний строк до нотаріуса не звертались.

Згідно із довідкою №13 від 16.02.2026 про наявність недоотриманої пенсії, яка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на запит приватного нотаріуса, розмір недоотриманої ОСОБА_2 пенсії складає 34 584,98 грн.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І., спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1948 року народження, є її племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис №19770511-10349, РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з нарахованої, але не виплаченої (недоотриманої) пенсії у сумі 34 584,98 грн., яка належала спадкодавцю, що підтверджується довідкою №13 від 16.02.2026 про наявність недоотриманої пенсії, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Тобто, розмір недоотриманої померлою пенсії, на яку видано свідоцтво про право на спадщину, ґрунтується на відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, якою було повідомлено про наявність у померлої ОСОБА_2 недоотриманої суми пенсії у розмірі 34 584,98 грн.

21.04.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про надання інформації, щодо розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.2023 по 28.06.2025.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 22.05.2026, який надано у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 21.04.2026, ОСОБА_2 отримувала пенсію, обчислену згідно із Законом №1058, була зареєстрована в м. Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією України. Виплати пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Пенсійна справа знята з обліку з 01.07.2025, у зв`язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За свого життя ОСОБА_2 не зверталась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії.

До складу недоотриманої пенсії увійшла нарахована, але не виплачена за життя пенсія за період з 01.07.2022 по 30.04.2023. Виплату недоотриманої пенсії проведено у квітні 2026 року за заявою позивачки.

Вказані обставини свідчать, що у даній справі спір виник з приводу права позивача на отримання у спадщину недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії, яка не нараховувалась у період з 01.05.2023 по 28.06.2025. пенсійним органом внаслідок її призупинення.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2015 у справі № 608/1189/14-а зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій відповідача спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсійних виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Таким чином, призначена пенсія померлому, яка йому не нараховувалась та не виплачувалась, не позбавляє його спадкоємців можливості її успадкувати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).

Доводи відзиву на позовну заяву, які ґрунтуються на застосуванні до спірних правовідносин положення п. 14-4 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. 10 Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не заслуговують на увагу.

23.06.2024 набрав чинності Закон України від 25.04.2024 N 3674-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» (далі Закон N 3674), яким пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: «Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії».

Проте, наведені положення розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих пенсіонерів, які є живими на час звернення із заявою про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.

Доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, оскільки дана правова норма також розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та не стосується правовідносин щодо спадкування. Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається, і в розумінні положень статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на неотриману її тіткою у період з 01.05.2023 по 28.06.2025 пенсію, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу вказану суму пенсії, як спадкоємцю.

Крім того, з відповідача на користь позивача, в порядку ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сума судового збору у сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у період з 01 травня 2023 року по 28 червня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) недоотриману ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію у період з 01 травня 2023 року по 28 червня 2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адрес: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.В. Гашук