Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №521/18025/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5798/26

Справа № 521/18025/25

Головуючий у першій інстанції Бобуйк І.А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5

на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 березня 2026 року, постановлену Хаджибейським районним судом м. Одеси, у складі: судді Бобуйка І.А. в приміщенні того ж суду,

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 березня 2026 року, якою заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (по м. Одеса та Одеській обл. не значиться), ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду (а.с. 138-139зв.).

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 березня 2026 року у справі № 521/18025/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Доводами апеляційної скарги є те, що в даній справі - щодо встановлення факту батьківства ОСОБА_6 відсутній спір про право, оскільки за життя біологічний батько Заявниці - ОСОБА_6 визнавав Заявницю донькою, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Скаржниця наголошує на тому, що необхідність встановлення факту батьківства для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору про право. Висновки суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, нічим не підтверджені (а.с. 144-153).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Ухвалами Одеського апеляційного суду (у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя - доповідач), Громіка Р.Д., Таварткіладзе О.М.) від 23.03.2026 та 27.04.2026 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 18.08.2026 о 13:45 год (а.с. 156-156зв., 164).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 здійснено заміну суддів Громіка Р.Д., Таварткіладзе О.М. на учасників постійно діючого складу колегії - суддів Коновалову В.А., Кострицького В.В. (а.с. 171-172).

Судове засідання, призначене на 18.08.2026, не відбулося у зв`язку із неналежним сповіщенням заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розгляд справи. Розгляд справи відкладено на 06.10.2026 о 12:10 год (а.с. 173).

У судове засідання 06.10.2026 учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, заявник (скаржник) ОСОБА_1 , її повноважний представник ОСОБА_5 , заінтересовані особи Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як судові повістки-повідомлення на 06.10.2026 доставлені до електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд» 25.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 175-177), заінтересована особа ОСОБА_7 - у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (судова повістка-повідомлення повернулася до суду з відміткою Укрпошти від 07.09.2026 про відсутність адресата за зареєстрованою у встановленому законом порядку), заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не з`явилися.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З матеріалів справи (тут і далі - досліджено в підсистемі «Електронний суд») вбачається, що згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0053758497, дата формування 23.09.2025 10:52:45, наданого Біляївським відділом ДРАЦС в Одеському районі Одеської області Південного МУМЮ (м. Одеса) за заявою ОСОБА_1 № 589/24.13-77 від 23.09.2025, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.12.2001 Відділом ДРАЦС Теплодарського міського управління юстиції Одеської області складено актовий запис № 4 та зареєстровано даний актовий запис в Реєстрі 05.10.2011 09:27:30 за № 00051622842 реєстратором Відділу ДРАЦС Теплодарського міського управління юстиції Одеської області. Відомості про батька: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про матір: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підстава запису відомостей про батька: актовий запис про шлюб № 46 від 04.11.1989, складений відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального управління юстиції м. Одеса. Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 СК України. Відомості про заявника: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 . Відомості про відмітки, зроблені в актовому записі: Національність матері документами не підтверджена. Дані про національність, громадянство та місце проживання батька не вказані у зв`язку з його смертю. Пред`явлено свідоцтво про смерть а/з № 332 від 27.06.2000, складений Майським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Республіки Кабардіно-Балкарія російської федерації.

Звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ОСОБА_1 просила:

1) визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

2) зобов`язати Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) виключити відомості в графі "Відомості про батька" - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з актового запису №4 від 04 грудня 2001 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплодарського міського управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також виключити відомості в графі "Відомості про відмітки зроблені в актовому записі" дані про національність громадянство та місце проживання батька;

3) зобов`язати Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису № 4 від 04 грудня 2001 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплодарського міського управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: у відомостях про батька зазначити батьком ОСОБА_10 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, та видати нове свідоцтво про народження, залишивши прізвище та ім`я, змінити по-батькові ОСОБА_12 на ОСОБА_13 .

В обґрунтування заяви зазначає, що при державній реєстрації народження ОСОБА_14 відомості про батька внесені до актового запису № 4 від 04.12.2001 на підставі актового запису про шлюб № 46 від 04.11.1989, зареєстрованого між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Однак, в період з 1996 по 2000 року ОСОБА_2 не проживала спільно з ОСОБА_16 як подружжя. ОСОБА_2 - матір ОСОБА_1 повідомляла доньку, що її кровним батьком є ОСОБА_6 . За життя ОСОБА_6 визнав ОСОБА_1 кровною донькою та вони спілкувались.

ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. 19.09.2025 Білгород-Дністровським відділом ДРАЦС у Білгород-Дністровському районі Одеської області складено відповідний актовий запис про смерть ОСОБА_6 № 7 та 30 вересня 2025 року видано повторно свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Рідний по батьку брат ОСОБА_6 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнає, що ОСОБА_17 є кровною донькою його брата - ОСОБА_6 , що підтверджується його письмовою заявою (аффідевітом) від 03.10.2025, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 916.

На підтвердження того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є рідними братами, в матеріалах справи наявні копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу № 0053844462 від 26.09.2025 12:41:24, згідно з яким батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_18 та ОСОБА_4 (номер актового запису 35, дата складання: 29.06.1970, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Виконавчий комітет Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області), а також копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , серії НОМЕР_2 , переклад якого з російської мови на українську мову виконано дипломатичним перекладачем ОСОБА_19 , справжність підпису якої та вірність цієї копії з оригіналу документа засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тополян О.В., зареєстровано в реєстрі за № 10117, 10118.

Згідно з висновком про генетичну спорідненість № MGU2647 від 03.10.2025, здійсненого ТОВ «Генкод Діагностик», код ЄДРПОУ 44919737, що має діючу ліцензію МОЗУ, ймовірність споріднення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 становить 76,19771602% та зазначено, що ОСОБА_6 може бути біологічним дядьком ОСОБА_1 .

Метою подачі заяви є надання заявниці права на оформлення одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», отримання права на спадкування, оформлення соціальних виплат.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.11.2025 року клопотання представника заінтересованої особи було задоволено та залучено до розгляду цивільної справи № 521/18025/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, в якості заінтересованих осіб: доньку ОСОБА_6 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , номер телефону - НОМЕР_3 ) та матір ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , номер телефону - НОМЕР_4 ).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава запису відомостей про батька є актовий запис про шлюб № 46 від 04.11.1989 р. складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси. Також зазначено, що дані про національність, громадянство та місце проживання батька не вказані у зв`язку з його смертю. Пред`явлено свідоцтво про смерть а/з № 332 від 27.06.2000 р. складений Майським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Республіки Кабардіно-Балкарії російської федерації.

Тобто ОСОБА_20 народилась у шлюбі.

Відповідно до ст. 137 СК України, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

Враховуючи вказану норму, то до суду з питання оспорення батьківства можуть звернутися, як було встановлено судом, лише родичі ОСОБА_6 , і це - донька ОСОБА_6 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), та матір ОСОБА_6 - ОСОБА_4 .

Таким чином, розгляд вказаної заяви може вплинути на порядок спадкування, його об`єм з визначенням часток, що породжує спір про право на спадщину після померлого.

Суд зазначив, що ключовим показником визначення наявності спору про право є наявність суперечностей, відсутність згоди між учасниками даної справи стосовно наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків заявника шляхом визнання чи заперечення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем.

Також суд першої інстанції зазначив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суд акцентував свою увагу на тому, що у зв`язку з порушенням заявницею вимог цивільного процесуального законодавства, в частині того, що стосується вимог до заяв окремого провадження про встановлення фактів, які мають юридичне значення, суд не може в подальшому розглядати вказану заяву в порядку окремого провадження, оскільки вказана заява містить спір про право та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Переглядаючи вказане судове рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вказані висновки суду про наявність спору про право є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти,від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).

Метою встановлення вищезазначеного факту заявницею вказано реалізацію нею своїх спадкових прав та отримання грошової компенсації відповідно до вимог ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців а членів їх сімей» та п. 2 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Під час розгляду справи судом не встановлено, що особи, які також мають право на отримання одноразової грошової виплати або на спадщину, а такими є найближчі родичі загиблого, заперечують проти встановлення факту батьківства загиблого ОСОБА_6 щодо доньки ОСОБА_1 .

Оскільки право формування суб`єктного складу справи належить виключно заявнику, а вона зазначила заінтересованими особами Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і такими жодних заперечень щодо встановлення відповідного юридичного факту не надано, то твердження суду про наявність спору на відповідній стадії цивільного процесу не відповідає обставинам справи.

Суд, зазначаючи, що розгляд вказаної заяви може вплинути на порядок спадкування, його об`єм з визначенням часток, що породжує спір про право на спадщину після померлого, не з`ясував, чи зверталися донька ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та матір ОСОБА_6 - ОСОБА_4 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а також, чи зверталися вказані заінтересовані особи за оформленням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а якщо зверталися, то яка їх позиція по теперішній заяві.

За таких обставин, суд дійшов передчасного висновку, що в даному випадку наявний спір про право, не з`ясував пов`язаності встановлення зазначеного факту з наступним вирішенням спору про право, оскільки жодних відомостей про те, що з приводу права заявниці на отримання одноразової грошової виплати, отримання права на спадкування, оформлення соціальних виплат існує спір з заінтересованими особами не надано і судом не здобуто. Без з`ясування вказаного висновки суду є передчасними та хибними, такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Тому вказане не мало наслідком застосування судом вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України про залишення заяви без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, наявні підстави для скасування ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 березня 2026 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 березня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 06 жовтня 2026 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький