Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №751/6891/26
Суддя: Маслюк Н. В.
Справа № 751/6891/26
Провадження №3/751/1557/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сірого І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
В с т а н о в и в :
27.06.2026 о 09 год 42 хв в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 57В, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, в медичному закладі ЧОПНЛ, у лікаря – нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 27.06.2026 о 09 год 43 хв по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові його зупинив наряд патрульної поліції. Після повідомлення причини зупинки поліцейські зазначили, що здійснюють безперервну відеофіксацію за допомогою нагрудних відеореєстраторів. Після огляду багажника транспортного засобу один із поліцейських запитав його, чи вживав він алкогольні напої. На це він відповів, що алкоголь не вживає, оскільки приймає антидепресанти. Поліцейський перевірив реакцію його зіниць на світло, після чого запитав, чи вживає він наркотичні засоби на що він повідомив, що перебуває на обліку в психоневрологічній лікарні та протягом близько шести років за призначенням лікаря приймає лікарські засоби, зокрема антидепресанти. Приблизно через п`ять хвилин спілкування поліцейський перевірив, чи тремтять у нього руки, та висловив припущення про перебування його у стані наркотичного сп`яніння, зазначивши такі ознаки: виражене тремтіння пальців рук, неприродну блідість шкірного покриву обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Після цього працівник поліції запропонував йому проїхати до медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога. Він зазначив, що поліцейський може самостійно зателефонувати до медичного закладу за адресою: вул. Щорса, 3, та з`ясувати у лікаря обставини щодо призначених йому лікарських засобів. На його запитання щодо необхідності проїзду до медичного закладу поліцейський повідомив, що він зобов`язаний їхати разом із працівниками поліції, залишивши транспортний засіб на місці зупинки. Він пояснив, що в автомобілі перебували його дружина та дитина, у зв`язку з чим він не міг залишити їх на місці зупинки. За його словами, поліцейські на зазначені обставини не відреагували та викликали на місце події інший екіпаж патрульної поліції. При цьому, інший працівник поліції, який перебував біля його автомобіля, повідомив йому, що у разі вживання лікарських засобів проходити огляд на стан сп`яніння не слід, а доцільніше відмовитися від його проходження, при цьому роз`яснив, що за відмову передбачений незначний штраф. У подальшому працівник поліції повторно запропонував йому проїхати до лікаря-нарколога, однак він, скориставшись порадою іншого поліцейського, від проходження огляду відмовився. Крім того зазначив, що протягом спілкування з працівниками поліції йому не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння та відповідальність, передбачену статтею 130 КУпАП. Після того як йому стало відомо про передбачену частиною першою статті 130 КУпАП відповідальність за відмову від проходження огляду, він самостійно прибув до КНП «ЧОПНЛ» ЧОР, де здав біологічний матеріал для визначення стану сп`яніння. За результатами проведеного дослідження стану сп`яніння у нього не встановлено. Крім того, він звернувся на телефонну лінію «102» та повідомив про протиправні дії працівників патрульної поліції, які своїми діями та бездіяльністю спонукали його до відмови від проходження огляду. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Сірий І.О. в судовому засіданні повідомив, що підставою для виявлення ознак наркотичного сп`яніння та направлення до медичного закладу на огляд стало повідомлення ОСОБА_1 про вживання лікарських препаратів та перебування на обліку в медичному закладі. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704249;
- направленням на медичний огляд водія, з метою виявлення стану сп`яніння, відповідно до якого 27.06.2026 о 09 год 47 хв на огляд направляється ОСОБА_1 , поліцейським виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук;
- рапортом поліцейського взводу № 2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що міститься на доданому до протоколу оптичному диску. Так, переглядом з відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції, останньому повідомлено причину зупинки. Під час спілкування повідомив, що заборонених речей не перевозить, прямує в с. Слабин, алкогольних напоїв та наркотичних речовин не вживає, перебуває на обліку в психоневрологічному закладі та вживає протягом шести років антидепресанти. В подальшому поліцейським були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим водію запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 просив поліцейських зателефонувати до медичного закладу та запитати щодо ліків, які він приймає та повідомив, що його чекають люди. На повторне запитання поліцейського повідомив, що у нього в машині дитина та дружина. У подальшому, на повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 відповів: «складаємо на місці». Поліцейський роз`яснив про відповідальність за відмову від проходження огляду, його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, та склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_1 , повідомила, що працівники поліції зупинили транспортний засіб та повідомили про порушення правил дорожнього руху. Після цього ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, тоді як вона весь час залишалася в салоні транспортного засобу. Почула лише, що чоловік повідомляв поліцейським про вживання протягом шести років ліків. Чоловік отримав протокол та вони поїхали. Надалі з мережі Інтернет вони дізналися про відповідальність, передбачену статтею 130 КУпАП. Хто перший поїхав з місця зупинки поліцейські чи її чоловік – вона не пам`ятає.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 , поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області, пояснив, що ОСОБА_1 було зупинено під час керуванням транспортним засобом Daewoo Lanos. Повідомлено водію причину зупинки. Особу водія було встановлено згідно посвідчення водія, реєстраційних документів. У водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога КНП «ЧОПНЛ» ЧОР, на що останній відмовився. Було складено направлення, протокол та ознайомлено водія. Велась безперервна відеофіксація, відходив до службового автомобіля для складання адміністративних матеріалів, потім повернувся до водія. Неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про відповідальність за порушення п.2.5 ПДР. Водія було відсторонено від права керування. Надалі поїхали на патрулювання, транспортний засіб ОСОБА_1 залишився на місці зупинки.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Згідно повідомлення заступника начальника УПП в Чернігівській області ДПП Грищенка Д. №15231/41/22/03-26, 27.06.2026 за №3399 в єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» УПП в Чернігівській області ДПП зареєстроване звернення ОСОБА_1 за скаргою на дії поліцейських, під час події, яка мала місце 27.06.2026. За результатами перевірки відомостей викладених у зверненні, не здобуто об`єктивних даних, відповідно до яких було б установлено факти вчинення поліцейськими порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку. У разі незгоди ОСОБА_1 роз`яснено право на оскарження прийнятого рішення.
Відповідно відеозапису з нагрудної камери, працівниками поліції пропонувалось водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, повідомлялось про наслідки відмови від проходження такого огляду, що свідчить про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції 1452/735 від 09.11.2015 та ч. 3 ст. 266 КУпАП. При цьому, слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 , будучи водієм, зобов`язаний знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.
Саме відмова від проходження огляду водія міститься на відеозаписі та є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у не спростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи. При цьому, відмова від проходження огляду може надаватись водієм у вербальній або не вербальній формах, а також шляхом вчинення дій, які надають об`єктивних підстав сторонньому спостерігачу сприймати дії особи, як відмову від проходження огляду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння до складання протоколу про адміністративне правопорушення, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду.
Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.
Стосовно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №414 від 27.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 «тверезий, ознак сп`яніння не виявлено», суд уважає даний доказ неналежним, оскільки даний результат було отримано ОСОБА_1 на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП.
Також, документом, який підтверджує результати медичного огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, є висновок щодо результатів медичного огляду, складений за встановленою формою, а не виписка з медичної документації.
Крім того, проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння самостійно без присутності поліцейських не спростовує того факту, що він керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився пройти огляд на вимогу поліцейського, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови суду складено 08.10.2026.
Суддя: Н.В. Маслюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua