Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №751/5968/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5968/26

Провадження №3/751/1382/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 о 03 год 28 хв в м.Чернігів по вул. Любецька, буд. 42, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «KIA SORENTO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер ARHE-0221, результат огляду 0,43‰ (проміле). З результатом згоден, чим порушив п.2.9 «а» ПДР.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, відносно якої складено адміністративний протокол – ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

08.06.2026 ОСОБА_1 уклав договір з адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» в особі старшого партнера Кушнеренка Є.Ю. 08.09.2026 представником особи, відносно якої складено адміністративний протокол – адвокатом Кушнеренком Є.Ю. подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням захисника у відрядженні. Слухання справи відкладено на 01.10.2026, про що повідомлено особу, відносно якої складено адміністративний протокол.

30.09.2026 представником особи, відносно якої складено адміністративний протокол – адвокатом Кушнеренком Є.Ю. повторно подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням захисника у відрядженні до Славутицького міського суду Київської області.

В судове засідання 01.10.2026 ні особа, відносно якої складено адміністративний протокол – ОСОБА_1 , ні його адвокат не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому суд вважає процесуальну поведінку ОСОБА_1 та його представника – адвоката Кушнеренка Є.Ю. (з яким після укладення договору про надання правничої допомоги пройшло понад 3 місяці, а отже було достатньо часу для комунікації), такою, що направлена на затягування розгляду справи та відтермінування результатів за наслідками її розгляду з огляду на безальтернативність санкції статті.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Згідно ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Враховуючи надання судом можливості ОСОБА_1 надати власні пояснення щодо обставин інкримінованого йому правопорушення, чим фактично реалізовано його права, що передбачені ст.268 КУпАП та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, з огляду на наявні у справі інші докази вважає за можливе розглянути справу та ухвалити законне та обґрунтоване рішення без її чергового відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.

Суд звертає увагу на те, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи або її захисника, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, а неможливість розгляду справи у відповідному судовому засіданні.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683423 від 04.06.2026, водій ОСОБА_1 04.06.2026 о 03 год 28 хв в м.Чернігів по вул. Любецька, буд. 42, керував транспортним засобом «KIA SORENTO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARHE-0221, результат огляду 0,43‰ (проміле). З результатом згоден, чим порушив п.2.9 «а» ПДР.

Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення, зазначив: «Згоден».

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положеньст.251 КУпАП.

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). За допомогою приладу Drager 6620 ARНЕ-0221 проведено огляд. Результат огляду позитивний 0,43‰ проміле.

З результатами огляду ОСОБА_1 погодилася, що підтверджується його підписом.

Вказане підтверджується і переглянутим судом відеозаписом, наданим працівниками поліції, де останній на запитання інспектора «Чи згодні ви з результатом?», відповів, що «Так».

Зокрема, з переглянутого відео також вбачається, що 04.06.2026 о 03 год 28 хв в м.Чернігів по вул. Любецька, буд. 42, було зупинено транспортний засіб «KIA SORENTO» д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про Національну поліцію». За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування, поліцейськими виявлено у водія запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови. На підставі цього запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що ОСОБА_1 погодився.

На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу. Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів під час проведення огляду із застосуванням технічного приладу Drager 6820 ARНЕ-0221 ОСОБА_1 не висловлював. Крім того, на питання працівника поліції чи вживав останній алкогольні напої, ОСОБА_1 підтвердив, що вчора випив дві чарки горілки.

Згода ОСОБА_1 з результатом огляду підтверджується підписом в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був підписаний водієм без зауважень та доповнень.

Оскільки ОСОБА_2 погодилася з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який був проведений поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у поліцейських були відсутні підстави пропонувати водію проходити огляд в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, працівниками патрульної поліції було додержано вимог законодавства щодо процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Крім того, ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, що надавало йому право вільно висловлювати свою позицію або навпаки утриматися від будь-яких пояснень.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.2.9 «а» ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Проте, підкреслює, що в даному випадку законність причин зупинки водія відповідала вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого адміністративного стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП. При цьому, особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил дорожнього руху створюється реальна небезпека для інших осіб, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним з метою виконання попереджувальної функції, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості накладення на особу адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету стягнення.

За таких обставин, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримував водійського посвідчення відповідної категорії, суд вбачає підстави для позбавлення права ОСОБА_1 керувати транспортними засобами на строк 1 рік в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, даних про особу порушника, які, зокрема, додатково до матеріалів справи не були надані стороною захисту з метою їх врахування при прийнятті рішення, ступеню вини порушника та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримував водійського посвідчення відповідної категорії, суд вбачає підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенням на нього адміністративне стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору. (отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Суддя: Ю. К. Овсієнко