Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №738/2060/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2060/26

№ провадження 2/738/933/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Савченка О.А.

за участі:

секретаря судового засідання - Лях Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 563173005 від 16.03.2026 в сумі 55 700 грн. 00 коп.

Обґрунтовано позов тим, що 16 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 563173005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, визначених вищевказаним договором.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи і винесення судом заочного рішення.

Відповідач надіслала до суду заяву про розгляд справи без іі участі та надала пояснення, що не заперечує проти наявних фінансових зобов`язань. Але через складні сімейні обставини не має можливості погасити заборгованість, а тому просить суд врахувати дані обставини та перевірити правильність розрахунку заявленої позивачем заборгованості.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.

У зв`язку з тим, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов та заяви про розгляд справи з його участю не подав, суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

IV.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

16 березня 2026 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 563173005 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" 16.03.2026 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 563173005 про надання кредиту.

16.03.2026 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (акцепт) щодо укладення Договору № 563173005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп., на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання споживчих кредитів.

Згідно з умовами Договору кредиту сторони визначили стандартну процентну ставку, яка є фіксованою та становить 1 % в день.

Також договором визначено строк дії договору: до 06.07.2026, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 40 700 грн. 78 коп.

ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.65).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260908/89897-БТ від 11.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_4 . З виписки про рух коштів по даному рахунку слідує, що 16.03.2026 на рахунок було зараховано 20 000 грн. 00 коп.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач, порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 563173005 від 16.03.2026 станом на 06.08.2026 відповідач має заборгованість у сумі 55 700 грн. 00 коп., в тому числі: 20 000 грн. 00 коп.. - заборгованість за тілом кредиту, 21 700 грн. 00 коп. - заборгованість по відсоткам, 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії, 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість по відсоткам за ст..625 ЦКУ (а.с.11-13).

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідач пройшов процедуру ідентифікації, надав згоду на обробку персональних даних, створив особистий кабінет, пройшов процедуру верифікації своєї платіжної картки, обрав бажану суму кредиту, ознайомився із текстом примірного договору, відповідними правилами та умовами надання кредиту, про що поставив відповідну відмітку. Після прийняття відповідачем умов кредитного договору, останній, уклав кредитний договір, який був підписаний відповідно до вимог ст.ст. 6, 8, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Враховуючи наведене, судом встановлено укладання кредитного договору № 563173005 від 16.03.2026 між позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд вважає, що обставини на які посилається позивач в частині надання кредиту відповідачу підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час стороною відповідача не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.

Разом з тим, суд не погоджується з аргументами позивача щодо розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме - 16.03.2026 року.

Разом з цим, в позовній заяві представником позивача зазначений розмір відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 10 000 грн. 00 коп.

Враховуючи, що відсотки по ст. 625 ЦК України, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, тому позовна вимога щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача цих штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки нарахування та стягнення відсотків по ст. 625 ЦК України за невиконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Таким чином, суд вважає за необхідне заявлені вимоги позивача задовольнити частково та стягнути на його користь з відповідача заборгованість на загальну суму 45 700 грн. 00 коп., яка складається з: 20 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 21 700 грн. 00 коп. - заборгованість по відсоткам, 4 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 82,04% (45700,00х100/55700,00), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує судовий збір з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 184 грн. 23 коп. (2662,40х82,04%/100).

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Кредитним договором № 514199-КС-002 від 26.07.2025 в розмірі 45 700 (сорок п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 23 копійки судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко