Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №585/3049/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3049/26

Номер провадження 2-о/585/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі :

головуючого – судді Євлах О.О.

за участі:

секретаря - Безручко О.П.,

заявника- ОСОБА_1 ,

адвоката- Нечпай О.В.,

представника заінтересованої особи- Януш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в режимі відеоконференції цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,

Роменський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

вимоги заявника: про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та після цієї дати,-

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 20 липня 2026 року ОСОБА_1 ( далі заявник) звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та після цієї дати.

2. Заяву обґрунтував тим, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився на території колишнього СРСР. З 1991 року він постійно проживав на території України разом із батьком, що підтверджується наявними письмовими доказами.

На даний час у нього наявні документи, що підтверджують його особу, факт постійного проживання на території України та бажання захищати країну, а саме: свідоцтво про народження; довідка з посольства республіки Молдова від 03.06.2025 року №01/20; довідка Маківської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 20.02.2026 року №04-09/6, щодо його проживання на території України з 1991 року по 2004 рік разом із батьком. А також щодо отримання середньої освіти у Ганнівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів та інформації про неотримання паспорта; свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти від 23.06.2023 року у Перехрестівському закладі середньої освіти ІІІ ступеня Роменської міської ради Сумської області ; письмова згода командира військової частини щодо проходження військової служби.

Паспорт громадянина України він ніколи не отримував.

На даний час він перебуває у Роменській ВК №56 та фактично позбавлений можливості самостійно пройти процедуру документування та оформлення паспорта громадянина України.

Встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідне йому для підтвердження належності до громадянства України та подальшого оформлення паспорта громадянина України.

3. Від заінтересованої особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 10 вересня 2026 року на адресу суду надійшли пояснення, в яких управління заперечує проти задоволення заяви. В обґрунтування зазначає, що надані заявником докази не доводять факту його проживання в неповнолітньому віці разом з батьком на території України станом на 24.08.1991 року. Так, згідно заяви, яку батько заявника подавав до міграційної служби стверджується, що батько набув громадянство України по факту того, що його батько народився та проживав на території УРСР та був українцем. Зазначає, що згідно пункту 1 «Загальної частини» Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745) (далі - Порядок), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" належності до громадянства України особа, яка за станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками (одним із них) або законним представником, подає один із таких документів: судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13.11.1991.

Стаття 160 Сімейного кодексу України закріплює право батьків на визначення місця проживання дитини: «Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків». Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Частина 3 ст. 29 ЦК встановлює, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Зазначає, що вимога у заяві Заявника має бути наступною: «встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року з батьками (одним із них) або законним представником».

Крім того, зазначає, що заявник у 2025 році вже звертався до Роменського міськрайонного суду (Справа № 585/4889/25) з вимогою «встановлення належності до громадянства України» і у тій справі заявник стверджував, що з 1990 року він, разом з батьком, дідом та бабою проживали в с. Ганнавка, Вознесенського р-ну, Миколаївської області, про що докази були відсутні. Наразі ж Заявник говорить про проживання на території України з 1991 року, що підтверджує довідкою Ганнівського старостинського округу Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 20.02.2026 року №04-09/6 про те, що Заявник дійсно проживав без реєстрації на території Ганнівського старостинського округу Ніжинського району Чернігівської області з лютого 1991 року по 2004 рік разом зі своїм батьком ОСОБА_2 1966 р.н.

Відтак заінтересована особа зазначає, що Заявником не надано відомостей і документів які б підтвердили факт проживання на території України на заявлену дату і задоволення заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року є неможливим. Просили у задоволенні заяви відмовити .

4. Від заінтересованої особи - Роменський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, заперечень проти заяви не надійшло.

5.02 жовтня 2026 року від представника заявника- адвоката Нечпай О.В. надійшло заперечення на письмові пояснення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в яких він непогодився з думкою управління і вважає, що подані заявником докази є належними для встановлення факту проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року та після цієї дати. Матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності підтверджують постійний та тривалий зв`язок заявника з територією України. Зокрема, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Молдавської РСР. У лютому 1991 року , ще будучи малолітньою дитиною, він разом з батьком ОСОБА_2 переїхав до України та фактично проживав на території України. Даний факт проживання без реєстрації з лютого 1991 року підтверджується відповідною довідкою органу місцевого самоврядування. Просив вимоги заявника задовольнити в повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. У судовому засіданні заявник заяву підтримав, просили її задовольнити з підстав, викладених в ній.

У судовому засідання адвокат Нечпай О.С. заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

5. Представник заінтересованої особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в судове засідання не з`явився..

6. Представник заінтересованої особи – Януш О.В. проти заявлених вимог заявника заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні за їх безпідставністю та недоведеністю.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Паркани, Слободзейського району, МССР. Його батьками зазначені: батько - ОСОБА_2 (українець) та мати- ОСОБА_3 (болгарка). ( а.с.3)

8. Згідно довідки №01/20 від 03 червня 2025 року виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - згідно з даними Державного реєстру населення Республіки Молдова, громадянство Республіки Молдова не отримував і з питання оформлення документів Національної паспортної системи не звертався. (а.с.4)

9. Згідно довідки №04-09/6 від 20.02.2026 року- виданої Ганнівським старостинським округом Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав без реєстрації на території Ганнівського старостинського округу Ніжинського району Чернігівської області з лютого 1991 року по 2004 рік разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , 1966 р.н.(а.с.5)

10. Згідно Свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти- ОСОБА_1 здобув загальну середню освіту в 2023 році у Перехрестівському закладі загальної середньої освіти ІІІ ступеня Роменської міської ради Сумської області. (а.с.6)

11. Згідно Письмової вимоги командир військової частини НОМЕР_2 надав згоду щодо проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом та призначення його на посаду до військової частини НОМЕР_2 .(а.с.7)

12. Згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 31 березня 2021 року – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.( а.с.16-17)

13. Згідно довідки №04-09/6 від 20.02.2026 року виданої Ганнівським старостинським округом Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в тім, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав без реєстрації на території Ганнівського старостинського округу Ніжинського району Чернігівської області з лютого 1991 року по 2004 рік разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , 1966 року народження. Проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Навчався у школі, отримав свідоцтво ( НОМЕР_3 ) про базову середню освіту Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Носівської районної ради Чернігівської області у 2003 році згідно протоколу засідання педагогічної ради від 21.06.2003 року. Навчався з 1994 по 2003 рік. (а.с.18)

14. Згідно повідомлення УДМС в Сумській області від 12.08.2026 року на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що Роменський відділ УДМС в Сумській області повідомив- за обліками підрозділу паспортом громадянина України – ОСОБА_1 не документувався. (а.с.21)

15. Згідно заяви 04.02.2008 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про видачу паспорта громадянина України . Батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 .(а.с.33-34)

16. Згідно довідки №01/20 від 03 червня 2025 року виданої посольством Республіки Молдова в Україні- згідно з даними Державного реєстру населення Республіки Молдова, громадянство Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував і з питання оформлення документів Національної паспортної системи не звертався(паспортом громадянина Республіки Молдова не документовано). (а.с.35)

ІV. Норми права.

17. Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 (в ред. від 27.06.2006), - встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Згідно п. 10 Порядку - для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.

В силу ст. 17 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України зазначено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

V. Оцінка суду.

17. Вислухавши пояснення учасників процесу, свідка, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши подані суду докази, суд приходить до висновку що в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Паркани, Слободзейського району, МССР. Його батьками є: батько- ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .

Батько заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за рішенням УМВАС України в Чернігівській області набув громадянство України 30.01.2008 року та на цій підставі отримав паспорт громадянина України.

Додану до заяви ОСОБА_1 довідку довідки №04-09/6 від 20.02.2026 року, видану Ганнівським старостинським округом Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в тім, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав без реєстрації на території Ганнівського старостинського округу Ніжинського району Чернігівської області з лютого 1991 року по 2004 рік разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , 1966 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18), суд визнає не допустимим доказом. Оскільки зміст довідки суперечити факту набуття громадянства України батьком заявника та не містить даних, на підставі яких староста Ганнівського старостинського округу Світлана Левченко видала цю довідку.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки суду не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року у неповнолітньому віці з батьками чи опікуном то в задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та після цієї дати, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд ,-

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Роменський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та після цієї дати,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП відсутній.

Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 27, м. Суми, ел.адреса: sm_zahist@dmsu.gov.ua .

Заінтересована особа: Територіальний підрозділ – Роменський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, місцезнаходження: бульвар Свободи,1, м.Ромни Сумської області, 42000, ел.адреса:5924@dmsu.gov.ua.

Суддя Роменського

міськрайонного суду Оксана ЄВЛАХ