Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №585/3273/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №585/3273/26

Суддя: Євлах О. О.

Справа № 585/3273/26

Номер провадження 2/585/2038/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Євлах О.О.,

за участі: секретаря судового засідання – Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

до

відповідача ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 04 серпня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал», через представника Кукса К.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 червня 2025 року ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали договір про надання споживчого кредиту № 9176029 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 20000,00 грн. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора А5535, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

03.03.2026 року між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 03032026. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 03.03.2026 року до Договору Факторингу № 1 та акту прийому – передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 29250,00 грн., яка складається з: 9000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 15750,00 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4500,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором №9176029 від 23.06.2025 року в розмірі 24750 грн., так як стягнення штрафних санкцій в сумі 4500,00 грн. у межах даного позову не заявляються, судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

3. Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного розгляду справи.

5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-порталі сайту «Судова влада». Крім того, судова повістка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві.

Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року (а. с. 77) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

9. 23.06.2025 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 9176029. Згідно умов Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 9000,00 грн.. тип кредиту – кредит. Строк кредиту – 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (а. с. 9-17).

Додатком № 1 до даного Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписана ОСОБА_1 електронним підписом (а. с. 19-20).

10. До матеріалів справи додані Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Авентус Україна», які не підписані позивачем (нова редакція), ці Правила діють з 28.04.2025 року (а. с. 21-27).

11. Також до матеріалів справи доданий Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 23.06.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 70-72).

12. Відповідно до договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» (Фактор) та ТОВ «Юніт Капітал» (Клієнт), останній зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а. с. 32-39).

13. 13 серпня 2025 року ТОВ «Авентус Україна» направляло на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за Договором в сумі 11340, 00 грн. (а. с. 41).

14. 23 грудня 2025 року ТОВ «Авентус Україна» направляло на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за Договором № 9176029 від 23.06.2025 року (а. с. 40).

15. Згідно реєстру боржників від 03.03.2026 року, клієнт відступає факторові права вимоги до Боржників, в тому числі: до ОСОБА_2 за кредитним договором № 9176029 від 23.06.2025 року на загальну суму 29250,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 9000,00 грн., заборгованість по відсоткам – 15750,00 грн., сума заборгованості за пенею – 4500, 00 грн. (а. с. 43).

16. Згідно картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) станом на 02.03.2026 року та Виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 9176029 від 23.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 29250, 00 грн., з яких: 9000, 00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 2025, 00 грн. – проценти (знижена ставка), 15750, 00 грн. – проценти (стандартна ставка), штраф – 4500, 00 грн. Відповідачем було сплачено проценти в сумі 2025, 00 грн. (а. с. 50-55, 56).

V. Норми права

17. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

V. Оцінка Суду.

18. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір кредитної лінії. Даний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом.

У суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримав позику. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув.

03.03.2026 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №03032026, згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 9176029 від 23.06.2025 року.

Так, за договором про надання споживчого кредиту № 9176029 від 23.06.2025 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , останній має заборгованість в розмірі 29250,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 9000,00 грн., заборгованість по відсоткам – 15750,00 грн., сума заборгованості за штрафними санкціями – 4500, 00 грн. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач правомірно набув права грошової вимоги до відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, заявлена позивачем, в сумі 24750,00 грн., з яких: заборгованість по кредиту – 9000,00 грн., заборгованість по відсоткам – 15750,00 грн., в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 51246 від 29 липня 2026 року (а.с.6) позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні повністю, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, в сумі 2662, 40 грн.

20. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що 20 січня 2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» було укладено договір № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги.

Згідно Акту прийому — передачі наданих послуг від 01.10.2024 року сторони за договором № 20/01/26-02 про надання правової допомоги від 20.01.2026 року, ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора Хлопкової М.С., та Адвокатське об`єднання – ТОВ “Тимошенко та партнери”, погодили надання правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариства у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги на загальну суму 7000 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є співрозмірними, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 9176029 від 23.06.2025 року в розмірі 24750 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua