Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №950/1847/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1847/26

2/950/1077/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_3 , було зареєстровано шлюб Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 557.

Позивач зазначив, що подружнє життя з відповідачкою не склалося. З 3 лютого 2022 року сторони припинили подружні відносини, спільно не проживають та спільного господарства не ведуть. Між сторонами відсутнє взаєморозуміння, вони мають різні характери та погляди на сімейне життя, втрачено почуття кохання, поваги та взаємної підтримки.

За твердженням позивача, через постійні непорозуміння між подружжям виникали сварки, кожен із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Протягом тривалого часу жодних шлюбно-сімейних відносин сторони не підтримують, проживають окремо, сім`я фактично припинила своє існування, а шлюб зберігається лише формально.

Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, примирення з відповідачкою не бажає та просить строку для примирення не надавати.

У прохальній частині позову ОСОБА_1 просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 листопада 2010 року, актовий запис № 557, а також стягнути з відповідачки понесені ним судові витрати. Факт реєстрації шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , долученим до матеріалів справи.

Згідно з відповіддю органу реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мещеряков Сергій Анатолійович у судове засідання не з`явилися. Представником позивача подано заяву про розгляд справи без їх участі, в якій зазначено, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі та сторона позивача просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, заперечень проти позовних вимог не висловила.

За умови належного повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи та з огляду на її повторну неявку без повідомлення причин, неподання відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень сторони позивача проти заочного вирішення спору суд вважає можливим провести заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності, суд встановив наступне.

Судом установлено, що 06 листопада 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 557. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 . Факт укладення шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що подружні відносини між сторонами фактично припинені з 03 лютого 2022 року. Відтоді сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейних відносин не підтримують.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що почуття любові та поваги до відповідачки втрачено, сім`я фактично розпалася, примирення між сторонами неможливе, а подальше формальне існування шлюбу суперечить його інтересам.

Відповідачка будь-яких доказів на спростування наведених позивачем обставин до суду не надала та про бажання зберегти сім`ю не заявила.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Свобода шлюбу передбачає не лише свободу його укладення, а й право кожного з подружжя вирішувати питання щодо продовження чи припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

За змістом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 3 ст. 105 СК України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, при вирішенні спору про розірвання шлюбу суд має встановити не лише формальне волевиявлення одного з подружжя, а й фактичний стан сімейних відносин, можливість їх продовження та відповідність збереження шлюбу інтересам сторін.

У цій справі суд бере до уваги, що сторони фактично не проживають однією сім`єю з лютого 2022 року, тобто протягом тривалого часу. Спільного господарства вони не ведуть, сімейні та подружні відносини між ними припинені.

Тривалий період окремого проживання сторін свідчить не про тимчасовий сімейний конфлікт, а про фактичне припинення сімейного союзу.

Позивач чітко та послідовно висловлює небажання продовжувати шлюбні відносини, наполягає на розірванні шлюбу та не бажає примирення з відповідачкою.

Суд також враховує, що відповідачка не скористалася правом подати відзив чи заперечення проти позову, не повідомила суду про наявність наміру зберегти сім`ю та не заявила клопотання про надання сторонам строку для примирення.

За таких обставин надання сторонам строку для примирення не відповідало б його меті та лише призвело б до формального продовження шлюбу всупереч волі позивача.

Шлюб як сімейний союз має ґрунтуватися на добровільності, взаємній повазі, особистій прихильності та спільному бажанні чоловіка і жінки підтримувати подружні відносини. За відсутності таких складових формальне збереження шлюбу саме по собі не може бути метою судового захисту.

Примушування особи залишатися у шлюбі за відсутності її вільної волі на продовження сімейних відносин суперечило б як положенням сімейного законодавства, так і самій природі шлюбу як добровільного сімейного союзу.

Суд враховує тривалість фактичного припинення сімейних відносин, категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, відсутність доказів існування між сторонами реальних подружніх відносин та відсутність з боку відповідачки будь-яких дій, спрямованих на збереження шлюбу.

За сукупністю зазначених обставин суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, шлюб існує лише формально, а його подальше збереження суперечитиме інтересам позивача, які мають істотне значення.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, понесені позивачем та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 06 листопада 2010 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 557, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 50 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуто Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ