Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №521/12885/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12885/26

Номер провадження № 2/521/8590/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судових засідань Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.07.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про визнання батьківства.

Позивач просить визнати його батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, виключивши відомості про ОСОБА_2 як батька та зазначивши батьком цієї дитини ОСОБА_1 , а також змінити прізвище та по батькові дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є біологічним батьком дитини. Мати дитини ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 05 листопада 2024 року у справі № 522/13066/24. Після розірвання шлюбу між позивачем та матір`ю дитини виникли сімейні відносини, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина. Відомості про батька дитини були внесені до актового запису про народження із зазначенням відповідача.

З метою встановлення біологічного походження дитини було проведено молекулярно-генетичне дослідження, за результатами якого встановлено генетичну сумісність позивача та дитини та ймовірність батьківства не менше 99,99 відсотків.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 16 вересня 2026 року підготовче судове засідання у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2026 року.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримано, просить суд їх задовольнити у повному обсязі..

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових відправлень засобами поштового зв`язку та оголошень на сайті суду. Заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про причини неявки, відзиву на позовну заяву або інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Треті особи в судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заяв, клопотань або заперечень щодо позову до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку учасників справи, суд розглядає справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності передбачених законом умов.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_4 .

Відповідно до актового запису про народження № 1912 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

Як убачається з матеріалів справи, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано 28 лютого 2020 року, актовий запис № 360.

05 листопада 2024 року рішенням Малиновського районного суду міста Одеси у справі № 522/13066/24 позовні вимоги про розірвання шлюбу було задоволено; шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 28 лютого 2020 року, - розірвано. Вказане судове рішення набрало законної сили, сторонами не оскаржувалося.

Судом також встановлено, що фактично з 2020 року між Позивачем ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 виникли стабільні, тривалі та гармонійні сімейні стосунки. З моменту початку відносин і до теперішнього часу вони проживають однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, ведуть спільний побут, мають спільний бюджет та повне взаєморозуміння, що притаманні законному подружжю.

Перебуваючи у фактичних сімейних стосунках із Позивачем, ОСОБА_5 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину чоловічої статі, що підтверджується електронним медичним висновком про народження № 2Х98-38К6-697Т-74Е9.

На момент народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) попередній шлюб матері з іноземцем (відповідачем) уже було розірвано судом, проте дитина була зачата та народилася в період спливу десяти місяців після припинення шлюбу. У зв`язку з цим, керуючись приписами ч. 1 ст. 122 СК України щодо презумпції батьківства подружжя, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено державну реєстрацію народження дитини із зазначенням батьком колишнього чоловіка матері - ОСОБА_2 . За фактом реєстрації складено актовий запис про народження № 1912, номер свідоцтва НОМЕР_1 , де анкетні дані дитини вказані як ОСОБА_4 .

Суд враховує, що при реєстрації дитини ОСОБА_5 було надано письмову відмову (лист ВДРАЦС у місті Одесі від 27.03.2025 року № 054/19/24.23-114), відповідно до якої роз`яснено, що за умови відсутності одного із батьків в Україні та невстановлення його фактичного перебування, зміна відомостей про батька здійснюється виключно в судовому порядку.

04 липня 2025 року рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси у справі № 521/6035/25 було задоволено позовні вимоги щодо визначення прізвища, імені та по батькові новонародженої дитини.

Надалі, 15 листопада 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі було офіційно зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджує намір Позивача та матері дитини розвивати та підтримувати повноцінний інститут сім`ї.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту біологічного походження дитини від Позивача та виключення відомостей про Відповідача як батька дитини з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 СК України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини та максимально враховує її інтереси при регулюванні сімейних відносин.

Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Частиною 2 ст. 128 СК України визначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження позовних вимог Позивачем суду надано Висновок експертного судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження (обстеження) № 15 від 25 травня 2026 року, проведеного Державною спеціалізованою установою «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи». Зразки біологічного матеріалу (букального епітелію) були відібрані у відділенні діагностичного центру ТОВ «Смартлаб» у присутності двох уповноважених представників - медичних сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_11 із суворою ідентифікацією осіб за документами.

Аналізом ДНК встановлено, що для кожного з досліджених STR-локусів (включаючи D8S1179, D21S11, D7S820, CSF1PO, D351358, TH01, D13S317, D16S539, D2S1338, D195433, vWA, TPOX, D18S51, D5S818, FGA) у генотипі дитини виявляється алель умовно батьківського походження, який формально збігається з алелем у генотипі передбачуваного батька - ОСОБА_1 .

Проведена оцінка вірогідності результатів генетичного аналізу вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99,99 %. Матеріали дослідження свідчать про те, що батьківство Позивача щодо дитини практично та повністю доведене.

Суд приймає вказаний висновок експертизи як належний, допустимий та переконливий доказ, оскільки судово-генетична експертиза є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі "Міфсуд проти Мальти" ("Mifsud v. Malta", заява № 62257/15) зазначено, що

ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Згідно з частиною другою статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Разом з тим положеннями статей 128 та 129 Сімейного кодексу України передбачено можливість встановлення батьківства у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про походження дитини суд враховує всі належні та допустимі докази, які в сукупності дають можливість встановити біологічне походження дитини.

У даній справі визначальним доказом є висновок молекулярно-генетичного дослідження № 15 від 25 травня 2026 року, відповідно до якого ймовірність батьківства ОСОБА_1 щодо дитини становить не менше 99,99 відсотка.

Зазначений доказ узгоджується з іншими матеріалами справи та підтверджує походження дитини від позивача.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 939/335/23 від 09.04.2025 року).

Враховуючи встановлені обставини, досліджені докази та результати молекулярно-генетичного дослідження, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги заяви сторін, враховуючи визнання відповідача позовних вимог суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька підлягають задоволенню

З огляду на встановлення судом батьківства ОСОБА_1 підлягають внесенню відповідні зміни до актового запису про народження дитини № 1912.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати залишити за позивачем згідно його клопотання.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 121, 122, 123, 128, 129, 134 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 1912, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження № 1912 від 15 жовтня 2025 року, а саме:

- виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як батька дитини, зазначивши у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України.

- змінити дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

- інші відомості в актовому записі про народження залишити без змін.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО