Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №946/3049/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3049/26

Провадження № 2/946/3408/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

при секретарі Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 506 719,00 грн, мотивуючи тим, що Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства. Установлено, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № 946/4934/25 вiд 03.07.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік. Вищевказаний вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області в апеляційного порядку не оскаржувався та 11.12.2025 року набрав законної сили. У ході розгляду даної справи судом встановлено, що 28.02.2025, точний час не встановлено, ОСОБА_1 не маючи дозволу на право здійснення любительського та спортивного рибальства, в порушення «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 з метою незаконного лову водних біоресурсів, прибув до узбережжя озера Катлабух с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області, та всупереч вимогам Розділу IV ч. 1 п. 1 зазначених правил, згідно яких: «... забороняється лов водних живих ресурсів сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів,...», умисно на відстані 100 метрів від узбережжя здійснював лов водних біоресурсів сітками у кількості 8 одиниць, внаслідок чого незаконно виловив наступні біоресурси: карась - 64 одиниці; сазан - 54 одиниці; товстолоб - 26 одиниць; лящ – 63 одиниці; щука - 2 одиниці, під час заборони на вилов (добування) щуки звичайної, тобто незаконно займався рибним промислом, чим порушив п.п 1, ч. 1 Розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700. Після чого, 28.02.2025 0 07 годині 07 хвилин, з 8 сітками, виловленими водними біоресурсами був виявлений працівниками Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області біля насосної станції на березі озера Катлабух с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області.

Внаслідок незаконного добування водних біоресурсів на озері Катлабух, завдано екологічної істотної шкоди навколишньому природному середовищу (державі) в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області у розмірі 506 719,00 гривень.

Крім того, цивільний позов Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області до ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Згідно з Довідкою розрахунком завданих збитків від 10.03.2025, наданою Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль), внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України ОСОБА_1 спричинено шкоду у розмірі 506 719,00 грн.

Крім того, відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/116-25/6917-ФХЕД від 02.04.2025 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи встановлено, що внаслідок проведення незаконного вилову риби виду: карась - 64 одиниці; сазан - 54 одиниці; товстолоб - 26 одиниць; лящ – 63 одиниці; щука - 2 одиниці, на узбережжі озера Катлабух біля с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області, розмір екологічної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу (державі), складає 506 719,00 грн.

Таким чином, внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 завдано істотної шкоди державі в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області у розмірі 506 719,00 гривень.

Відповідно до інформації, наданої у листі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області № 1-5-9/152-26 від 26.01.2026 шкода у розмірі 506 719,00 грн, завдана ОСОБА_1 , добровільно не сплачена.

У даному випадку прокуратура вважає, що відповідач своїми неправомірними діями завдав навколишньому природному середовищу майнової шкоди, яка до теперішнього часу добровільно не відшкодована, внаслідок чого порушуються економічні інтереси держави. Таким чином, шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 506 719,00 грн необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

В судове засідання представник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, та просив суд розстрочити виконання рішення суду так як перебуває в скрутному матеріальному становищі, терміном на 12 місяців шляхом погашення заборгованості рівним платежами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 25 Закону України «Про тваринний світ» рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

При цьому, відповідно до пункту «з» частини 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Частиною 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка встановлює об`єкти правової охорони навколишнього природного середовища, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Судом встановлено, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2025 року у справі № 946/4934/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Вищевказаний вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області в апеляційного порядку не оскаржувася та 11.12.2025 року набрав законної сили.

З вищевказаного вироку від 03.07.2025 року вбачається, що 28 лютого 2025 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , не маючи дозволу на право здійснення любительського та спортивного рибальства, в порушення «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 з метою незаконного лову водних біоресурсів, прибув до узбережжя озера Катлабух с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області, та всупереч вимогам Розділу IV ч. 1 п. 1 зазначених правил, згідно яких: «... забороняється лов водних живих ресурсів сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів,...», умисно на відстані 100 метрів від узбережжя здійснював лов водних біоресурсів сітками у кількості 8 одиниць, внаслідок чого незаконно виловив наступні біоресурси: карась - 64 одиниці; сазан - 54 одиниці; товстолоб - 26 одиниць; лящ – 63 одиниці; щука - 2 одиниці, під час заборони на вилов (добування) щуки звичайної, тобто незаконно займався рибним промислом, чим порушив п.п 1, ч. 1 Розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700. Після чого, 28.02.2025 0 07 годині 07 хвилин, з 8 сітками, виловленими водними біоресурсами був виявлений працівниками Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області біля насосної станції на березі озера Катлабух с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області. Внаслідок незаконного добування водних біоресурсів на озері ОСОБА_1 було завдано істотної шкоди державі в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорацій, рибного господарства та продовольчих програм у розмірі 506 719,00 грн.(.а.с.29-31)

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2025 року у справі № 946/4934/25 встановлено, що саме ОСОБА_1 здійснив незаконне добування водних біоресурсів на озері Катлабух поблизу с. Вишневе Ізмаїльського району Одеської області, чим завдано шкоди державі у розмірі 506 719,00 грн.

Відповідно до оцінки заподіяної шкоди рибним запасам, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно розрахунку, розробленого відповідно до Постанови Кабміну від 21.11.11 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1039), загальна сума шкоди, заподіяної державі відповідачем , складає 506 719,00 грн.(а.с.32)

23.01.2026 року Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) на адресу відповідача було направлено пропозицію щодо необхідності відшкодування спричиненої шкоди.(а.с.20-22)

Однак, згідно з інформацією Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) № 1-5-9/2155-25 від 25.11.2025 року на даний час завдану ОСОБА_1 шкоду добровільно не відшкодовано.(а.с.27-28)

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1статті 167 Цивільного кодексу України встановлено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З врахуванням встановлених судом обставин щодо доведеної вини ОСОБА_2 у незаконному добуванні водних біоресурсів та передбаченого зазначеними нормами чинного законодавства обов`язку відшкодувати шкоду, завдану внаслідок таких незаконних дій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 506 719,00 гривень.

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду терміном на 12 місяців суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну водним живим ресурсам шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити судове рішення.

Згідно з ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.1166,1206 ЦК України, ст.4-5,12-13,128,130-131,141,211,223,247,258,259,263-265,272,279,280-289,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (адреса місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63, код ЄДРПОУ: 03528552, в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) (адреса місцезнаходження: 65110, Одеська область, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 12В, ЄДРПОУ: 40605109) до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , та місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави суму шкоди, заподіяну навколишньому природному середовищу, в розмірі 506 719 (п`ятсот шість тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок UA248999980333119331000015676 фонду охорони навколишнього природного середовища Саф`янівської сільської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, отримувач - ГУК в Одеській області/с. Саф`яни, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 виконання рішення суду в частині стягнення 506 719,00 грн строком на 12 місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 42 226,58 грн, починаючи з наступного місяця набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя:Ю.Ю.Бортейчук