Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №760/10614/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 760/10614/24 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю. М.

Провадження № 22-ц/811/1121/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді Копняк С.М. та Савуляк Р.В.,

за участю: секретаря Костюк С.О.;

адвоката Мазченко О.О.

– представниці відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визначення місця проживання їхнього спільного сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем.

Стягнуто з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (том 2, а.с. 119-130).

Вищезгадане рішення в частині розподілу судових витрат оскаржив позивач.

Апелянт просить оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні вимог відповідачки про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків суду в оскаржуваній частині обставинам справи та на порушення норм процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції «не врахував відсутність зловживання процесуальними правами з боку Позивача», який «звернувся до суду виключно в інтересах дитини».

В свою чергу, звертає увагу «на зловживання процесуальними правами та штучне затягування розгляду Відповідачем» з метою «створити умови для відмови у позові не з підстав його необгрунтованості, а через втрату предмета спору».

Звертає увагу «на необгрунтованість та неспівмірність витрат на правничу допомогу», а тому вважає, що «сума витрат у розмірі 15 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та фактичним обсягом наданих послуг» (том 2, а.с. 134-136).

Апелянт, будучи своєчасно (11.06.2026 року) належним чином повідомленим про час та місце апеляційного розгляду справи (том 2, а.с. 172), в судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив і про причини такої неявки суд не повідомив, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представниці відповідачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 3 статті 133);

- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи (частина 1 статті 134);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137);

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137);

- суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137);

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137);

- судові витрати, повязані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо) (частини 2 та 8 статті 141).

Як вбачається з наведеного вище, стороні, на користь якої ухвалено рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги (або обов`язку такої оплати; п.1 ч.2 статті 137 ЦПК).

У Відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції представницею відповідачки, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. (том 1, а.с. 38-51).

Тобто, позивач першою заявою зі сторони відповідачки по суті спору (Відзивом на позовну заяву) був проінформований про те, що у разі відмови судом у задоволенні заявлених ним позовних вимог відповідачка може вимагати відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, однак позивач не скористався своїм правом на відмову від позову або залишення його без розгляду.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд відмовив позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки «судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про те, що відповідачка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки».

Відтак, доводи апеляційної скарги з посиланням «на зловживання процесуальними правами та штучне затягування розгляду Відповідачем» з метою «створити умови для відмови у позові не з підстав його необгрунтованості, а через втрату предмета спору», є необґрунтованими, а тому не можуть прийматися до уваги.

Як вбачається з протоколів судових засідань по даній справі, адвокат Мазченко О.О., як представниця відповідачки, протягом тривалого часу особисто приймала участь у чисельних судових засіданнях в суді першої інстанції.

Позивач не подав до суду свого розрахунку витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачки, який би свідчив про неспівмірність цих витрат.

За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, присуджений до стягнення з позивача на користь відповідачки в сумі 15 000 грн., відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом відповідачки послуг і виконаних робіт, а також засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення в частині судових витрат з додержанням норм процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни в цій частині відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 лютого 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Копняк С.М.

Савуляк Р.В.