Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №679/1413/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/1279/2026

Справа № 679/1413/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

08 жовтня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі: секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

сторін:

представника позивача адвоката Костишеної В.Л.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,-

В С Т А Н О В И В:

І.Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив стягнути на його користь 176620,11 гривень інфляційних втрат та 66264,65 гривень – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02.06.2015 у справі №679/369/15-ц, провадження №2/679/213/2015, з ОСОБА_2 на його користь стягнуто суму заборгованості у загальному розмірі 572317,79 грн, що складається з 566962,00 грн боргу за договором позики, 1071,79 грн 3% річних, 3654,00 грн судового збору, 630,00 грн витрат за оголошення в газеті "Урядовий кур`єр".

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист який на даний час перебуває на виконанні у Нетішинському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВП №60228155.

На час звернення до суду з вказаним позовом розмір невиконаного відповідачем ОСОБА_2 грошового зобов`язання з повернення боргу за договором позики складає 566962,00 грн.

З огляду на те, що боржником не здійснено погашення грошового зобов`язання, він, у відповідності до вимог статті 625 ЦК України, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи суму заборгованості та розміри індексів інфляції, що встановлені у визначеному чинним законодавством порядку, інфляційні втрати позивача, в зв`язку із невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за період з 03.04.2018 по 23.02.2022, становлять 176620,11 грн.

На суму непогашеного грошового зобов`язання, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, також підлягають нарахуванню три проценти річних від простроченої суми за період з 03.04.2018 по 23.02.2022, що складає 66264,65 грн.

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 242884,76 грн, що включають: 176620,11 грн – інфляційні втрати та 66264,65 грн – 3% річних.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.09.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ІІІ. Позиції сторін викладені в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Костишена В.Л. позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України, дає суду право ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, зважаючи, що представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2015 року у справі №679/369/15-ц, провадження №2/679/213/2015, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості у загальному розмірі 572 317,79 грн, що складається з 566962,00 грн боргу за договором позики, 1071,79 грн 3% річних, 3654,00 грн судового збору, 630,00 грн витрат за оголошення в газеті "Урядовий курєр".

03.10.2019 заступником начальника Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Гордійчуком С.М., за заявою стягувача ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №60228155 з виконання виконавчого листа № 2/679/213/2015 виданого 22.06.2015 Нетішинським міським судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 572317,79 грн, що складається з 566962,00 грн боргу за договором позики, 1071,79 грн 3% річних, 3654,00 грн судового збору, 630,00 грн витрат за оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» і всього 572317,79 грн.

З інформації про виконавче провадження 60228155 отриманої станом на 26.08.2026 вбачається, що виконавче провадження відкрито, рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2015 року у справі №679/369/15-ц, провадження №2/679/213/2015 не виконано.

Позивачем, на розмір невиконаного грошового зобов`язання 566962,00 грн, за період з 03.04.2018 по 23.02.2022 проведено нарахування інфляційних втрат у розмірі 176620,11 грн, а також 3 % річних у сумі 66264,65 грн.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені частиною другою статті 11 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно зі статтями 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав грошове зобов`язання за рішенням суду, тобто спірні правовідносини стосуються наслідків невиконання відповідачем судового рішень, а отже позивач набув права нараховувати 3 % річних та індекс інфляції на суму невиконаного грошового зобов`язання, у порядку ст. 625 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання рішенням суду, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно вимог ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються - на відповідача.

Частинами 1, 6 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, позивач при зверненні до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору у розмірі 1943,07 гривень (з урахуванням коефіцієнту за подання позовної заяви до суду в електронній формі через систему «Електронний суд»), тому вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 274, 279-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 176620,11 гривень інфляційних втрат та 66264,65 гривень 3% річних, всього 242884 (двісті сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 1943 (одну тисячі дев`ятсот сорок три) гривні 07 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.

Рішення складено 30 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Р.М. Стасюк