Суд: Віньковецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №670/90/26
Суддя: Мамаєв В. А.
Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/90/26
Провадження № 2/670/486/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
представника позивача Паладич А.О.
представника відповідача Шокурова Ю.Л.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 05.12.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1937734. Договір укладено в електронній формі, який відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С693. Відповідно до умов договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти 4149510038565786, надані відповідачем, строком на 360 днів зі сплатою процентів за процентною ставкою 1 % в день. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти. Однак в подальшому відповідач частково виконувала свої зобов`язання щодо повернення кредиту. 22.10.2025 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 01.02-41/25 відступило за плату, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1937734 від 05.12.2024 року у загальній сумі 71393 грн 82 коп. з яких: 19997 грн 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 41395 грн 86 коп. - заборгованість по відсотках; 10000 грн 00 коп. - пеня. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1937734 від 05.12.2024 року у розмірі 71393 грн 82 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Віньковецького районного суду від 03.06.2026 року позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково.
Ухвалою Віньковецького районного суду від 27.07.2026 року заочне рішення Віньковецького районного суду від 03.06.2026 року скасовано та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача Шокуров Ю.Л. 30.07.2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню. Визнає факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, не погоджується з розміром нарахованих відсотків в розмірі 41395 грн 86 коп. Так, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 41395 грн 86 коп. не є співрозмірною сумі кредиту, а встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, та є підстави для зменшення нарахованих процентів. Просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» борг, який складається з: 19997 грн 96 коп. заборгованість по тілу кредиту, 12000 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках, в іншій частині позовних вимог відмовити.
Представник позивача Паладич А.О. у судове засідання не з`явилася, але при зверненні до суду із позовною заявою заявила клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Судом встановлено, що 05.12.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1937734 (надалі Договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, надані відповідачем, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом його підписання електронними підписами сторін. Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С693».
Відповідно до п.п. 1.1.-1.5.1. Договору кредит надається в гривні та споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, сума кредиту - 20000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка - 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п. 6.4.1.-6.4.2. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 3000,00 гривень на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 600,00 гривень починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Додатком № 1 до Договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 20000 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251022-1327 від 22.10.2025 року та випискою про рух коштів по рахунку (банківська картка № НОМЕР_2 ) за період 05.12.2024-10.12.2024 ОСОБА_1 , складеною АТ «Райффайзен Банк» 13.05.2026 року.
Картка № 4149-5100-3856-5786 належить саме відповідачу, що підтверджується листом АТ «Райффайзен Банк» від 14.05.2026 року № 81-15-9/8263-БТ.
22.10.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-41/25, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило фактору (ТОВ «СВЕА ФІНАНС») свої права вимоги, а фактор набув права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 1937734 від 05.12.2024 року, що укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Перехід права вимоги до фактора (п. 3.1.3. Договору № 01.02-41/25) підтверджується платіжною інструкцією № 10206 від 22.10.2025 року та Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 22.10.2025 року. Згідно Витягу з Реєстру Боржників від 22.10.2025 року боржник ОСОБА_1 значиться під номером 1229 та має заборгованість за кредитним договором № 1937734 від 05.12.2024 року на загальну суму 71393 грн 82 коп.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Частинами 1 та 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Частиною 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 , визначений позивачем за кредитним договором № 1937734 від 05.12.2024 року складає 71393 грн 82 коп. з яких: 19997 грн 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 41395 грн 86 коп. - заборгованість по відсотках; 10000 грн 00 коп. - пеня.
Посилання представника відповідача на несправедливий розмір нарахованих процентів та необхідності їх зменшення суд не бере до уваги як необґрунтовані, оскільки розмір денної процентної ставки у Договорі не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» і відсутні підстави для застосування конструкції нікчемності Договору. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України) , а договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім того, суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 дійшов до висновку, що «за відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 травня 2021 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит; суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору; натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. За таких обставин, з урахуванням викладеного, Об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24)».
Враховуючи, що відсутні підстави для застування конструкції нікчемності Договору, а споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи Договору або зміну Договору, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по кредиту та процентам підлягають задоволенню та відповідно до вимог ст. ст. 512, 514, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1937734 від 05.12.2024 року в розмірі 61393 грн 82 коп., з яких: 19997 грн 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 41395 грн 86 коп. - заборгованість по відсотках.
Що ж стосується вимоги позивача про стягнення 10000 грн 00 коп. пені, то зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки пеню нараховано за період з 02.05.2025 року по 14.05.2025 року, а відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому пеня у розмірі 10000 грн, нарахована відповідачу у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню позивачем, а відповідач звільняється від її сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 71393 грн 82 коп. (19997,96+41395,86+10000,00), а задоволено на суму 61393 грн 82 коп. (19997,96+41395,86), тобто на 85,99 % (61393,82х100:71393,82). Тому стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2289 грн 40 коп. (2662,40х85,99%), сплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією № 311 від 30.01.2026 року.
На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 629, 634, 1049, 1050, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1937734 від 05.12.2024 року в сумі 61393 (шістдесят одну тисячу триста дев`яносто три) грн 82 коп., з яких: 19997 грн 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 41395 грн 86 коп. - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 40 коп.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Мамаєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua