Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №669/739/26 — Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/739/26

Провадження № 2/669/581/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через свого представника адвоката Усенка М.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760 в загальній сумі 56739,80 грн.

Крім цього, представник просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 11 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту - ТОВ «Мілоан») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 102012760.

Згідно умов вищевказаного кредитного договору ТОВ «Мілоан» відповідачці грошові кошти в сумі 10000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти та виконати інші обов`язки.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачеві грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, однак останній не виконав належним чином умов кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 56739,80 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9800 грн, заборгованість за процентами – 41204,80 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту – 735 грн та заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5000 грн.

Також, представник вказав, що 26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, просив суд стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, проте його представник – адвокат Буланов О.М 31 серпня 2026 року подав до суду відзив, в якому вказав, що відповідач заперечує проти позовних вимог у частині нарахування відсотків за кредитним договором № 102012760 від 05 червня 2024 року, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості зроблено з порушенням норм матеріального права. Зокрема, відповідно до вимог ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1 %, у зв`язку з чим розмір відсотків за період з 21 серпня 2024 року по 16 травня 2025 року підлягає перерахунку до суми 26900 грн, а загальна заборгованість за договором становить 47119,60 грн.

Крім того, представник відповідача вважає заявлене позивачем клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн необґрунтованим і неспівмірним зі складністю справи, яка належить до малозначних із усталеною судовою практикою. З огляду на критерії розумності, реальності та співмірності адвокатських витрат (ч. 4 ст. 126 ЦПК України), відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу та відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення надмірно нарахованих відсотків.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 102012760, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «979404».

Згідно Договору сума кредиту становить 10000 грн, що надається на 345 днів з 05 червня 2024 року. Останній строк кредитування – 16 травня 2025 року. Комісія за надання кредиту – 805 грн, яка нараховується за ставкою 8,05 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за весь строк кредитування – 48773 грн.

Дані умови також підтверджується паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, які були підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та 05 червня 2024 року надало останньому кредит в сумі 10000 грн шляхом переказу коштів за дорученням ТОВ «Мілоан» № 90369632 на його платіжну карту № НОМЕР_1 , однак відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Згідно інформації (Вих. № 20.1.0.0.0/7-260907/51574-БТ) від 10 вересня 2026 року, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання вимог ухвали суду від 26 серпня 2026 року, на банківську картку № НОМЕР_2 , видану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), було зарахування коштів у розмірі 10000 грн.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», укладено договір відступлення права вимоги № 114-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760.

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за договором про споживчий кредит від 05 червня 2024 року № 102012760 не виконала, внаслідок чого станом на день укладення договору факторингу, відповідно до витягу з реєстру боржників до даного договору, за ним утворилась заборгованість в розмірі 33553 грн.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760, а також графіка платежів за даним кредитним договором, станом на день позовної заяви загальна сума заборгованості становить 56739,80 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9800 грн, заборгованість за процентами – 41204,80 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту – 735 грн та заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5000 грн.

Також, 03 серпня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачеві досудову претензію із вимогою про сплату кредитної заборгованості в сумі 56739,80 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом № 1734-VIII безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір від 05 червня 2024 року № 102012760, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, товариство виконало умови договору та надало позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Суд, оцінивши та дослідивши матеріали справи, а також надані суду докази, вважає, що позов про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760 в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 9800 грн та комісією за видачу кредиту в сумі 735, слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про стягнення відсотків із відповідача у розмірі 41 204,80 грн, нарахованих за період з 05 червня 2024 року по 16 травня 2025 року, суд зазначає наступне.

Так, у Договорі про споживчий кредит від 05 червня 2024 року № 102012760 вказано, що цей кредит є споживчим.

Таким чином, судом встановлено, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами, мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 102012760 від 05 червня 2024 року, розрахунок позивачем проведений за період з 05 червня 2024 року по 16 травня 2025 року та заборгованість за нарахованими відсотками за вказаний період визначена позивачем у розмірі 41204,80 грн. При цьому, відповідно до даного розрахунку розмір відсоткової ставки у день визначений позивачем у розмірі, що перевищує 1 % на день, відповідно до умов укладеного договору.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 %; протягом наступних 120 днів – 1,5 %.

При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів – 2,5% (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів – 1,5% (до 20 серпня 2024 року включно); починаючи з 241 дня – 1% (з 21 серпня 2024 року).

Договір про споживчий кредит № 102012760 укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 05 червня 2024 року, тобто уже після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення Закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», у розмірі не більшому, ніж 1%.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий розрахунок заборгованості у частині нарахованих відповідачу відсотків, оскільки вважає, що такі відсотки відповідачу слід нараховувати з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1% з урахуванням вимог зазначеного Закону.

Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період із 21 серпня 2024 року по 16 травня 2025 року за ставкою 1% на день становить 26900 грн, що розраховується наступним чином: (10000 * 1 / 100) * 269 = 26900 грн, де 269 – кількість днів за період з 21 серпня 2024 року по 16 травня 2025 року, 10000 грн – розмір основного боргу (тіла кредиту), 26900 грн – відсотки за вказаний період користування кредитом за ставкою 1% на день.

Відтак, з урахуванням відсотків за період з 05 червня 2024 року по 20 серпня 2024 року в розмірі 10219,60 грн, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом слід задовольнити частково на суму 37119,60 грн.

Щодо стягнення заборгованості з відповідача за період користування кредитом у вигляді неустойки в розмірі 5000 грн суд зазначає наступне.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позов заявлено з ціною 56739,80 грн, а задоволено на суму 47654,60 грн, тобто на 83,99 %.

За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2236,15 грн сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 21 серпня 2026 року № 54331.

Також, в силу положень ст. 137 ЦПК України та за відсутності заяви відповідача про зменшення судових витрат, з останнього на користь позивача підлягають стягненню заявлені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 6719,20 грн, що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, актом наданих послуг № Д/32254 від 10 серпня 2026 року, детальним описом наданих послуг до акту № Д/32254 від 10 серпня 2026 року та ордером від 20 жовтня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 525, 530, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2024 року № 102012760 в розмірі 47654 гривень 60 копійок, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9800 грн, заборгованість за процентами – 37119,60 грн та заборгованість за комісією – 735 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2236 гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6719 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Білогірським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівська обл., 79000;

відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ