Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №484/5357/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5357/26

Провадження № 2-др/484/339/26

Додаткове рішення

іменем України

08.10.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Максютенко О.А, секретаря Завірюхи В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву представника позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адвоката Біжко Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №484/5357/26 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив

в провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала цивільна справа №484/5357/26 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ціна позову 20160,37 грн.

У позові представник позивача ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 надала попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу та зазначила, що документальне підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.09.2026 року в цивільній справі №484/5357/26 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

28.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача ФОП ОСОБА_1 адвоката Біжко Ю.О. надійшла заява, у якій вона просить ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в сумі 8032,07 грн. та поштові витрати у розмірі 151,38 грн., а всього на загальну суму 8183,45 грн.

01.10.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Ремського Є.В. надійшли заперечення на заяву, за якими просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1500,00 грн., як такий, що відповідає фактичній складності справи, обсягу виконаних робіт, витраченому часу, ціні позову та критеріям розумності, співмірності, визначеним ст. 137 ЦПК України.

Ознайомившись із наданою заявою та доданими до неї документами, запереченнями представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.09.2026 року позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14875,32 грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року; 4137,00 грн інфляційних втрат та 148,05 грн трьох процентів річних від суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, а також судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Однак, судом не вирішено питання щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача у позові було зазначено про те, що докази на підтвердження таких витрат вона надасть в строк, встановлений ч.8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.

Повний текст зазначеного рішення суду було виготовлено 22.09.2026 року та направлено його копії учасникам справи для відома.

Заява про ухвалення додаткового рішення була подана до суду 28.09.2026 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Частинами другою-п`ятою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження вказаних витрат представником позивача суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026, копію додатка №1 від 19.03.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., копію ордера №155819 від 19.03.2026, копію акта №617 від 27.07.2026 приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026, копію акта №617 від 10.09.2026 приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності; розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів про стягнення заборгованості; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг поштового служби «Е-ПОСТ» в сумі 151,38 грн., суд виходить з наступного.

За змістом частини третьою статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ФОП ОСОБА_1 направлялась засобами поштового зв`язку на адресу відповідача ОСОБА_2 позовну заяву з додатками.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг оператора поштового зв`язку представник позивача подав до суду квитанцію про оплату поштових відправлень з описом вкладень:

- № 2285059 від 28.09.2026 на суму 151,38 грн. про відправлення позовної заяви з додатками на адресу ОСОБА_2 .

З врахуванням наведеного, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , оскільки позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц.

На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що витрати на оплату поштових відправлень в розмірі 151,38 грн. мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ухвалив

заяву представника позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адвоката Біжко Юлії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №484/5357/26 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Решту витрат на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на оплату поштових відправлень в розмірі 151 (сто п`ятдесят одна) гривня 38 копійок.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.09.2026 року у справі № 484/5357/26, провадження 2/484/3838/26.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя: