Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №489/9211/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9211/26

Провадження № 3/489/1422/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

07 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., за участю секретаря судового засідання Берест І.А., прокурора Ярош Н.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області ДСР Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.09.2026 №491, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного бухгалтера комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язане з корупцією, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, з 01.01.2025 по 04.12.2025 (декларація при звільненні). Так, зобов`язана була подати декларацію при звільненні не пізніше 03.01.2026. Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію при звільненні ОСОБА_1 подала 09.03.2026, чим порушено вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.09.2026 №492, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного бухгалтера комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язане з корупцією, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, типу «щорічна» за 2025 рік (після звільнення). Так, зобов`язана була подати декларацію типу «щорічна» за 2025 рік до 31.03.2026. Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію вищевказаний тип декларації ОСОБА_1 подала 25.05.2026, чим порушено вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об`єднавши їх в одне провадження.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала. Пояснила, що вперше працювала на посаді, яка передбачає подання декларацій. При звільненні була повідомлена про обов`язок подання декларацій після звільнення та за 2025 рік, проте забула, крім того, мала особисті причини. Подала декларації одразу після отримання листів з НАЗК.

Прокурор Ярош Н.С. у судовому засіданні подала письмовий висновок, просила накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі. Такі правопорушення не можуть бути визнані малозначними.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративні правопорушення; рапорти; скрін-шот подачі декларацій; копії повідомлень; послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій; повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації; витяги з наказів; посадову інструкцію головного бухгалтера; особову картку працівника; копію статуту; копії листів; копію постанови КМУ), суд дійшов таких висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На підставі п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», дія цього Закону поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства від 17.07.2025 №153К, ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера.

Наказом Комунального спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства від 03.12.2025 №284К ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера 04.12.2025, за власним бажанням.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію при звільненні не пізніше 03.01.2026, тобто до 00 годин 00 хвилин 04.01.2026.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію типу «перед звільненням» за період 01.01.2025-04.12.2025 – 09.03.2026.

Крім того, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію типу «щорічна» (після звільнення) не пізніше 31.03.2026, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2026.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію типу «щорічна» (після звільнення) за 2025 рік – 25.05.2026.

Будь-яких поважних причин, які завадили ОСОБА_1 подати відповідні декларації, суду не наведено.

Згідно відповіді КСМЕП від 31.08.2026 ОСОБА_1 в день звільнення 04.12.2025 була повідомлена про необхідність подання декларації. Крім того, відповідне повідомлення було їй додатково направлено через месенджери Viber і Telegram.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що була повідомлена про обов`язок подання декларацій після звільнення.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійсно несвоєчасно подала без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованих їй правопорушень та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), визнання вини, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд призначає остаточне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, згідно з протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією №491 від 21.09.2026 (справа №489/9211/26, провадження №3/489/1422/26) та №492 від 21.09.2026 (справа №489/9213/26, провадження №3/489/1423/26) - об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер 489/9211/26 (провадження №3/489/1422/26).

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м.Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька