Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №487/6319/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6319/26

Провадження № 2/487/3923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», через свого представника Дідуха Є.О. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20802,65 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 19.06.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 4747275 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі – Договір, Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 2500,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів та інших платежів, що передбачені Кредитним договором строком на 360 днів.

Вказаний договір укладений між сторонами в електронному виді відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію».

Вказав, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Крім того, 20.06.2024 відповідачем, як позичальником було підписано додатковий договір на надання йому кредитних коштів у розмірі 1000,00 гривень від первісного кредитора, які згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» на картку споживача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, за даними розрахунку заборгованості за Договором № 4747275 від 19.06.2024 у період з 19.06.2024 по 31.03.2025 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 13 428,9 грн.

Представник позивача зазначив, що 31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 31-1/03/2025. На підставі вказаного договору ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором 4747275 від 19.06.2024.

Зазначив, що до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4747275 від 19.06.2024 загальна сума заборгованості склала 18 648,90 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 3470,00 грн, заборгованості за процентами – 13 428,90 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 1750,00 грн.

Також вказав, що станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025строк дії Договору № 4747275 від 19.06.2024 не закінчився. Тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки за (75 календарних днів) таким чином: 3500,00 грн * 1,5 % = 52,05 грн * 75 календарних дні = 3 903,75 грн.

Позивач зазначив, що всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, заборгованість за кредитним договором становить 20 802,65 грн, з яких: 3 470,00грн – борг за тілом кредиту; 13428,90 грн – борг за відсотками (нараховані первісним кредитором), 3903,75 грн – борг за відсотками, нарахованими правонаступником – позивачем.

У зв`язку з тим, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк відповідачем погашена не була, що має наслідком порушення прав позивача, останній змушений звернутися в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 19.06.2024 між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА” та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 500, 00 грн, загальним строком на 360 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.2.-1.3. Договру).

Сторони узгодили, що за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою - 1,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

У Договорі визначили, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 19.06.2024 або 20.06.2024 (п. 2.1.-2.2. Договору).

Сторони домовилися, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт” (п. 3.1. Договору).

Названим договором сторони узгодили між собою також інші умови, зокрема, щодо порядку укладення договору, порядку повернення кредитних коштів, взаємних прав та обов`язків сторін, відповідальність сторін тощо.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275 від 19.06.2024 був укладений в електронній формі відповідно вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «49316», який був надісланий на номер телефону відповідача 19.06.2024 о 10 год 14 хв.

Факт виконання кредитодавцем умов договору щодо надання кредитних коштів підтверджений наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне зарахування коштів від 09.04.2025 за вих. № 20250409-425, згідно з якою 19.06.2024 о 10:16:11 год. було спішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_2 , за номером транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 62ea1cde-a577-4b73-85b7-6cd4a26d6dd6 та за номером транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – 47472751718781368.

Крім того, на наступний день, 20.06.2024, між ТОВ “ЛІНЕУРА УКРАЇНА” та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір до Договору № 4747275, відповідно до умов якого відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності були надані додаткові кредитні кошти в сумі 1000,00 грн зі строком кредитування та періодичністю сплати процентів, передбаченими у п.1.3 Договору від 19.06.2024, які залишаються незмінними.

За користуванням кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору (п. 1.6. Додаткового договору).

Усі інші умови Договору, не змінені цим Додатковим договором, залишаються дійсними та незмінними, і Сторони підтверджують за ними свої зобов`язання. У всьому, що не передбачено цим Додатковим договором, Сторони керуються умовами Договору (п. 3.4. Додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем в електронному виді за допомогою одноразового ідентифікатора «66079», який був надісланий на номер телефону відповідача 20.06.2024 о 06 год 52 хв.

Факт виконання кредитодавцем умов договору щодо надання кредитних коштів підтверджений наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне зарахування коштів від 09.04.2025 за вих. № 20250409-427, згідно з якою 20.06.2024 о 06:53:17 год. було спішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_2 , за номером транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 197505ae-d902-4012-b334-448613c2019a та за номером транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – top_up_payment_47472751718855594.

Факт виконання кредитором своїх обов`язків по наданню відповідачу кредитних коштів на загальну суму 3500,00 грн також підтверджений інформацією,наданою АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на підставі ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів від 07.08.2026 (а.с 138).

Судом також встановлено, що 31.03.2025 між TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» був укладений Договір факторингу № 31- 1/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275 від 19.06.2024, що уклали ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Згідно з вказаним Договором, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такого, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275 від 19.06.2024.

Як убачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025, ОСОБА_1 є боржником за договором № 4747275 від 19.06.2024 та сума заборгованості становить 18 648,90 грн, з яких борг за тілом кредиту становить 3 470,00 грн, борг за відсотками – 13 428,90 грн,1750,00 грн – борг за пенею/штрафами, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань – 228.

Крім того, у зв`язку з тим, що строк кредиту становить 360 днів та на дату відступлення права вимоги такий строк не закінчився і сума боргу відповідачем не повернута, позивачем було здійснено нарахування суми заборгованості за відсотками за користування кредитом у загальному розмірі 3 903,75 грн за 75 дні користування кредитними коштами.

У позовній заяві позивач не ставив перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/штрафами, а тому суд не надає оцінку правомірності таких нарахувань.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 4747275 від 19.06.2024 перед позивачем становить 20 802,65 грн, з яких: 3 470,00 грн – борг за тілом кредиту; 17 331,65 грн – борг за відсотками за користування кредитом.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України “Про електронну комерцію” визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України “Про електронну комерцію” є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом “49316”, який зазначений у Договорі № 4747275 від 19.06.2024 у розділі 10 «Реквізити та підписи сторін», у графі «Клієнт», а також код «66079», зазначений у Додатковому договорі до Договору № 4747275 у розділі 4 «Реквізити та підписи сторін», у графі «Клієнт». Отже відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору і Додаткового договору та погодився з умовами, які викладені у них. Доказів протилежного суду не надано.

Суд також приймає до уваги, що факт укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275 ОСОБА_1 не оспорено. Протягом 14 календарних днів з дня укладання договору відповідач, як позичальник, не відмовився від кредитного договору.

Вказане у сукупності спростовує факт неотримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20 802,65 грн знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, укладений між ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" та адвокатом Дідух Є.О; Додаткову угоду № 1 до Договору № 01/08/2024-A про надання юридичних послуг від 01.08.2024, підписану 09.12.2025; Акт № 4747275 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4747275 від 19.01.2026; Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5972/10; довіреність адвокату Дідух Є.О. на представництво інтересів ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ".

Квитанцію на підтвердження оплати послуг адвоката суду не надано проте, з цього приводу суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Зокрема, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (пункти 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України).

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

У цій справі суд, беручи до уваги ціну позову, вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є не пропорційним до предмета спору та ціни позову.

Суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи.

Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, відповіді на відзив, письмові пояснення та /або додаткові клопотання з боку позивача не складалися та до суду не надходили.

Беручи до уваги значення справи для сторін, де позивачем є фінансова компанія, а відповідачем - фізична особа, яка отримала споживчий кредит на загальну суму 3 500,00 грн, суд доходить висновку, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для відповідача.

Виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, включення до складових загальної суми послуг, які у цій справі не надавалися, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 10 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4747275 від 19.06.2024 у загальному розмірі 20 802,65 грн, з яких: 3 470,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 13 428,90 грн – заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором; 3 903,75 грн – заборгованість за процентами, нарахованими правонаступником.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ", код ЄДРПОУ: 40966896, адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19, літ. «Н», «П»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук