Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №454/1910/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1910/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокаль цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 626,03грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.11.2024 у м. Львові на вул. Юрія Руфа сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Mazda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mazda», який на момент ДТП був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 014049/4605/0000389. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до полісу № ЕР/224483671.

Згідно з Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом), ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

На підставі заяви потерпілої особи, умов договору добровільного страхування транспортного засобу та з огляду на настання страхового випадку позивачем складено страховий акт, яким визначено розмір страхового відшкодування у сумі 80000грн. Зазначена сума була перерахована на рахунок станції технічного обслуговування для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

У зв`язку з настанням страхового випадку ПрАТ «СК «УСГ», як страховик цивільно-правової відповідальності відповідача, здійснило на користь ПрАТ «СК «Уніка» страхову виплату в розмірі 58373,97грн.

Позивач зазначає, що отримана від страховика цивільно-правової відповідальності сума не покриває розмір фактично виплаченого ним страхового відшкодування, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача різницю між сумою страхового відшкодування, виплаченою позивачем, та сумою, отриманою від страховика цивільно-правової відповідальності, у розмірі 21626,03 грн, а також понесені судові витрати.

29.05.2026 представник третьої особи — адвокат Олексієнко Оксана Ігорівна — надала до суду письмові пояснення, у яких вона вказує, що страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «Уніка» у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля на запасні частини, у зв`язку з чим обов`язок страхової компанії виконано у повному обсязі, що просила суд врахувати при ухваленні рішення у справі, а також розглянути справу за відсутності їх представника.

23.06.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зауважив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості визначення розміру страхового відшкодування (80000грн). Звертав увагу на розбіжності у вартості запасних частин у ремонтній калькуляції, рахунку та страховому акті, а також на те, що ліміт відповідальності за полісом відповідача становив 160000 грн, проте позивач не довів звернення до страховика відповідача з вимогою про відшкодування саме 80000грн. Крім того, відповідач вказував на неправомірність застосування зносу та відсутність доказів розміру завданої шкоди. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявленої до стягнення шкоди, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

23.06.2026 представник позивача — адвокат Білий Віталій Сергійович — надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що виплата страхового відшкодування за договором КАСКО здійснювалася без урахування фізичного зносу складових частин транспортного засобу, що відповідає умовам договору. Також зазначає, що твердження відповідача про строк експлуатації ТЗ «Mazda» не перевищує 7 років, то коефіцієнт фізичного зносу має безумовно дорівнювати 0 не відповідає нормам чинного законодавства. Зазначає, що посилання відповідача на те, що страхова компанія неправомірно застосувала коефіцієнт зносу, є його власною думкою, яка потребує належного доказування. На думку представника позивача, зазначені доводи відповідача щодо застосування коефіцієнта фізичного зносу не стосуються предмета спору, не спростовують обґрунтованості позовних вимог та не звільняють відповідача від обов`язку відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі. У зв`язку з наведеним представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, однак надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи ПАТ «СК «УСГ» в судове засідання не прибула, в наданих письмових поясненнях просила розгляд справи проводити у її відсутності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.11.2024 року в м. Львові на вул. Юрія Руфа сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Karoq», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Mazda», д.р.н. НОМЕР_2 .

За фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду «Європротокол», згідно якого винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля «Skoda Karoq», д.р.н. НОМЕР_1 - відповідач ОСОБА_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_2 були застраховані у ПАТ «СК «УНІКА» сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014049/4605/0000389 від 01.03.2024р.

Власник автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до ПАТ «СК «УНІКА» із заявою №000544 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №014049/4605/0000389/1, відповідно до якої пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком.

На підставі протоколу огляду транспортного засобу від 14.11.2024 року; страхового акту №24059159628 від 02.12.2024 року, ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на користь СТО ФОП ОСОБА_3 в розмірі 80000грн, що підтверджується платіжним дорученням №000544 від 03.12.2024 року.

При цьому, на момент настання страхового випадку, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Karoq», д.р.н. НОМЕР_1 - відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «СК «УСГ» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/224483671, де ліміт за шкоду майну становить 58373,97грн., у зв`язку з чим ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ «СК «УНІКА» у розмірі 58373,97грн., що підтверджується платіжним дорученням №56628 від 03.02.2025 року.

Отже, до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» перейшло право на отримання від відповідача, як винуватця ДТП, суми непокритих збитків у розмірі сумі 21626,03грн. (80000грн. сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» – 58373,97грн. сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «УСГ»)

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Ст. 108 Закону України «Про страхування» регламентує, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Аналізуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 , як особа відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодувати ПАТ «Страхова компанія «Уніка» різницю суми між сумою страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» та сумою відшкодування ПрАТ «СК «УСГ» в розмірі 21626,03 грн., (80000грн. – 58373,97грн. = 21626,03грн.).

А доводи відповідача суд вважає безпідставними, оскільки факт виплати ПрАТ «СК «Уніка» страхового відшкодування у розмірі 80000грн підтверджується страховим актом та платіжним дорученням. Водночас ПрАТ «СК «УСГ» відшкодувало лише 58373,97грн. Застосування страховиком цивільно-правової відповідальності коефіцієнта фізичного зносу не спростовує розміру фактично понесених позивачем витрат за договором добровільного страхування та не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування, виплаченою страховиком цивільно-правової відповідальності, відповідно до статті 1194 ЦК України.

Отже, сума, яка підлягає стягненню із Відповідача складає 21626,03 грн., тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Дослідженою копією платіжної інструкції від 08.05.2026р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 3328грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивача.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги №2/23ю від 02.11.2023р., додаток до договору №2 від 02.11.2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг №1/36767 від 09.05.2026 року, згідно якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 5000грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 21626,03грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 3328грн. судового збору та 2000грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ЄДРПОУ: 20033533, місцезнаходження: м. Київ, вул.О.Теліги, 6-В, корп.4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: с.Княже, Шептицького району, Львівської області.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ: 30859524, місцезнаходження: м.Київ, вул.І.Федорова, буд.32-А.

Головуючий: Т. В. Струс