Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №462/3384/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 462/3384/26

Провадження № 2/444/1907/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням з урахуванням індексу інфляції та 3% річних,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Просить суд стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ) в її користь:

- матеріальну шкоду в розмірі 82 707,72 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 334 287,57 грн.;

- 3% річних у розмірі 32 255,73 грн.;

- моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.,

що в сукупності складає 474 251 (чотириста сімдесят чотири тисячі двісті пятдесят одна грн.) грн. 02 коп. з підстав зазначених у позові.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із підстав викладених у позовній заяві. Просять такі задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак забезпечила явку свого представника, який 02.09.2026 року надав на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 59-62) і такий підтримав в судовому засіданні. Просить суд застосувати строки позовної давності з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між позивачем - ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Надія» був укладений договір № 9 про залучення внеску на депозитний рахунок.

Як зазначає позивач, починаючи з 22 липня 2008 року вона здійснювала додаткові пайої внески. Загальна сума її внесків становить 82 707, 72 грн. (з яких: 50 837,72 грн — депозит з урахуванням відсотків, 31 870,00 грн - пайові внески).

За фактом шахрайського заволодіння коштами вкладників КС «Надія» та КС «Християнська злагода» було порушено кримінальну справу (справа 462/9348/25).

01 грудня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова виніс Постанову у справі № 462/9348/25 згідно з якою відповідача - ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності (п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України). Суд залишив без розгляду цивільні позови потерпілих та роз`яснив право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, що видно з копії постанови (а.с. 10-14).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка і завдала.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи визначений ч. 6 ст. 82 ЦПК України, принцип обов`язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження залишено без розгляду, позивач обґрунтовано звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями відповідача, і саме вона має нести відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду.

Отже, постановою суду встановлено, що, внаслідок злочинних дій відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду і ця обставина є обов`язковою для суду при розгляді цієї справи.

Встановленим судом обставинам, відповідають цивільні правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.

Згідно з ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: в трати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 82 707,72 грн., а тому суд приходить до висновку, що дана позовна вимога підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 621 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, внаслідок злочинних дій Відповідача позивач була позбавлена можливості користуватися своїми грошовими коштами протягом тривалого часу (з моменту виявлення факту неповернення коштів), на суму основного боргу підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3% річних.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, за період з 01.01.2013 року по 16.04.2026 року розмір додаткових нарахувань становить:

•Інфляційні втрати: сума інфляційних: 334 287,57грн.;

•3% річних: сума 3% річних, 32 255,73 грн.

Оскільки, ані відповідачем, ані його представником не спрорстовано вказаних нарахуваньь, а тому судом беруться такі до уваги та вважаютьмя арифметично вірними, а тому підлягають до стягнення з відповідача в користь позивача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій відповідача позивач зазнала душевних страждань. Так, позивач є особою похилого віку та має III групу інвалідності (встановлено безтерміново). Втрата заощаджень стала для неї важким ударом, що призвело до постійного стресу та погіршення стану її здоров`я. Більше 15 років позивач змушена була брати участь у слідчих діях.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн. підлягає до задоволення.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 4742 грн. 51 коп.

Керуючись ст. 180, 182-184, 191 СК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_1 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 02.12.2010 року):

- матеріальну шкоду в розмірі 82 707,72 грн.;

- інфляційні втрати в розмірі 334 287,57 грн.;

- 3% річних у розмірі 32 255,73 грн.;

- моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.,

що в сукупності складає 474 251 (чотириста сімдесят чотири тисячі двісті пятдесят одна грн.) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 4742 грн. 51 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 30.09.2026 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.