Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №337/2248/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.10.2026

ЄУН 337/2248/26

Провадження № 2/337/1932/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника відповідача Кадуліної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №71632474 від 11.07.2025 та №8161817 від 28.07.2025, який мотивує тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) 11.07.2025 було укладено договір про надання коштів у кредит №71632474, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 6500,00 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , строком на 30 днів (до 09.08.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,25 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісії за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми наданого кредиту (або 975,00 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Вказаний договір підписано позичальником електронним підписом, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора - 53750. У подальшому, 06.09.2025 між кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15516211 до договору №71632474, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 28 днів, в результаті чого строк кредитування складає – 58 днів, тобто до 06.09.2025, а також змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,25 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 40471. Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 22 327,50 грн, з яких: 6 500,00 грн –заборгованість за основною сумою боргу; 1 852,50 грн – заборгованість за процентами; 975 грн – заборгованість за комісією; 13 000,00 грн – заборгованість за пенею/неустойкою.

Крім того, 28.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання коштів у кредит №8161817, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 1500,00 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , строком на 360 днів (до 22.07.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту ( або 258,75 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 75 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 473560. Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 6 055,50 грн, з яких: 1 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 296,75 грн - заборгованість за процентами; 258,75 грн - заборгованість за комісією; 3 000,00 грн -заборгованість за пенею/неустойкою.

Відповідно до договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за вказаними кредитними договорами ТОВ «Деал Фінанс Груп», у зв`язку з чим останній має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами на свою користь.

Просив стягнути з відповідача вказані сумі заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Цією ж ухвалою витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , карткового рахунку № НОМЕР_1 , та виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 11.07.2025 до 14.07.2025 та за період з 28.07.2025 по 31.07.2025..

Витребувані документи надійшли до суду 07.05.2026.

08.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кадуліна І.С., надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимога про стягнення заборгованості з комісії за договором № 371632474 від 11.07.2025 у розмірі 975 грн, а також за договором № 8161817 від 28.07.2025 року у розмірі 258,75 грн є незаконною, оскільки комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія. Умови договорів щодо розміру процентів за користування кредитними коштами є несправедливими і такі проценти мають бути зменшені до розміру, який відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки плата за користування кредитом не може бути надмірною, має бути співвідносною із сумою отриманого кредиту та нетривалим строком дії кредитних договорів. Вимоги про стягнення пені є незаконними, оскільки їх розмір є надмірним і відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільнений від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання під час воєнного стану. Крім того ОСОБА_1 є учасником бойових дій, інвалідом 2 групи. Через збіг тяжких обставин, пов`язаних з необхідністю лікування (інвалідність) та лікування його доньки (захворювання на цукровий діабет), перебування у нього на утриманні рідної сестри, яка також є інвалідом, він був вимушений взяти гроші в кредит для придбання ліків. В зв`язку з тривалим існуванням цих тяжких обставин позбавлений можливості повернути кредит. Просить у задоволенні позову у сумі 20383 грн відмовити.

09.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість: за договором №71632474 в розмірі 9327,50 грн, з яких: 6500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1852,50 грн - заборгованість за процентами, 975,00 грн - заборгованість за комісією; за договором №8161817 в розмірі 3055,50 грн, з яких: 1500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 296,75 грн - заборгованість за процентами; 258,75 грн – заборгованість за комісією. Крім того просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

16.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кадуліна І.С., надійшов відзив на уточнену позовну заяву (заяву про зменшення позовних вимог), в якому зазначено, що відповідач залишається на свої позиції та вважає вимогу про стягнення заборгованості з комісії за договором № 371632474 від 11.07.2025 у розмірі 975 грн, за договором № 8161817 від 28.07.2025 - 258,75 грн незаконною, оскільки комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія. Умови договорів щодо розміру процентів за користування кредитними коштами вважає несправедливими і такі проценти мають бути зменшені до розміру, який відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки плата за користування кредитом не може бути надмірною, має бути співвідносною із сумою отриманого кредиту та нетривалим строком дії кредитних договорів. Просить у задоволені позову у сумі 4356 грн відмовити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Кадуліна І.С. в судовому засіданні пояснила. що позов відповідач позов визнає частково, а саме не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за основними сумами боргу за кредитними договорами, а саме за договором № 371632474 від 11.07.2025 у розмірі 6500,00 грн, за кредитним договором № 8161817 від 28.07.2025 у розмірі 1500,00 грн.В іншій частині у задоволені позову просить відмовити.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.638,640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Суд встановив, що 11.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та відповідач ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71632474.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач ОСОБА_1 отримав від кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в позику грошові кошти в сумі 6500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, строком на 30 днів - до 09.08.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,25% в день, комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми наданого кредиту (або 975,00 грн).

Факт переказу грошових коштів відповідачу на платіжну карту № НОМЕР_3 підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції №9е69е45b-596c-4ed0-a64a-8331f73ee4b0 від 11.07.2025 про переказ коштів в розмірі 6500,00 грн.

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260423/57858-БТ від 29.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 11.07.2025 було зараховано переказ в сумі 6500,00 грн.

07.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №15516211 до договору надання коштів у кредит №71632474 від 11.07.2025, відповідно до якої було продовжено строк кредитування до 58 днів до 06.09.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом 1,00% в день.

Згідно з розрахунком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за вищевказаним договором станом на 23.12.2025 становить 22327,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 6500,00 грн, заборгованості за процентами 1852,50 грн, пені у розмірі 13000 грн, комісії у розмірі 975,00 грн.

Відповідно до договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, витяг з Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до боржника ОСОБА_1 (під №1296) за вказаними кредитним договором у загальному розмірі 22327,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6500,00 грн, заборгованості за процентами 1852,50 грн, пені у розмірі 13000 грн, комісії у розмірі 975,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 71632474 від 11.07.2025, який складений позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» станом на 24.03.2026, заборгованість у розмірі 22 327,50 грн відповідачем не погашена та складається із заборгованості за тілом кредиту 6500,00 грн, заборгованості за процентами 1 852,50 грн, пені у розмірі 13000 грн, комісії у розмірі 975,00 грн.

Крім того, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) 28.07.2025 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8161817.

Відповідно до вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 отримав від кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в кредит грошові кошти в сумі 1500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу - № 5168745610586700, строком на 360 днів - до 22.07.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,95% в день, комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту (або 258,75 грн.).

Згідно з довідкою АТ «Юнекс Банк» №21-198 від 05.02.2026, 28.07.2025 здійснено переказ грошових коштів в сумі 1500,00 грн на номер платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260423/57858-БТ від 29.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 28.07.2025 було зараховано переказ в сумі 1500,00 грн.

27.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» складена вимога до позичальника про повернення кредиту, відповідно до якої у зв`язку із затримкою сплати заборгованості за договором №8161817 понад два календарних місяці, кредитодавець вимагає повернути кредит, протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги (до 26.11.2025) сплатити кредитодавцю заборгованість за договором у загальному розмірі 6055,50 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за вищевказаним договором станом на 23.12.2025 становить 6055,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 1500,00 грн, заборгованості за процентами 1296,75 грн, пені у розмірі 3000,00 грн, комісії у розмірі 258,75 грн.

Відповідно до договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, витяг з Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до боржника ОСОБА_1 (під №1938) за вказаними кредитним договором у загальному розмірі 6055,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1500,00 грн, заборгованості за процентами 1296,75 грн, пені у розмірі 3000,00 грн, комісії у розмірі 258,75 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №8161817 від 28.07.2025, який складений позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» станом на 24.03.2026, заборгованість у розмірі 6055,50 грн відповідачем не погашена та складається із заборгованості за тілом кредиту 1500,00 грн, заборгованості за процентами 1296,75 грн, пені у розмірі 3000,00 грн, комісії у розмірі 258,75 грн.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає позов ТОВ «Деал Фінанс Груп» законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст.215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В цій справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як первісний кредитор та відповідач ОСОБА_1 як позичальник, діючи вільно, на власний розсуд, 11.07.2025 та 28.07.2025 уклали кредитні договори, відповідно до умов яких відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 6500,00 грн та 1500,00 грн шляхом їх перерахування на його платіжну банківську картку, зобов`язавшись повернути їх та сплатити проценти за користування ними та комісію в порядку та строки, визначені договорами.

Вказані кредитні договори укладені в електронній формі через ІТС кредитора та підписані сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб, зокрема, позичальником/відповідачкою електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями ст.207,1055 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність (недійсність) вказаних кредитних договорів внаслідок недотримання обов`язкової письмової форми, судом не встановлено. Правомірність укладених кредитних договорів сторонами не оспорювалась. Отже, вони є чинними і обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як кредитор виконав свої зобов`язання за кредитними договорами та перерахував на платіжну картку позичальника/відповідача ОСОБА_1 , емітованої в АТ КБ «ПриватБанк», кредитні кошти – 11.07.2025 в сумі 6500,00 грн та 28.07.2025 в сумі 1500,00 грн.

Разом з тим, свого зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів та комісії належним чином, тобто у погоджений в договорі строк та в повному обсязі, відповідач не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, стягнення якої кредитор має право вимагати в судовому порядку.

На даний час право вимагати стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаними кредитними договорами належить позивачу ТОВ «Деал Фінанс Груп» як новому кредитору на підставі відповідного договору факторингу.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами копіями кредитних договорів, додаткової угоди до кредитного договору, довідками про ідентифікацією клієнта, довідками про успішність операції з переказу коштів, інформацією та випискою з банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк», договором факторингу з додатками, розрахунком заборгованості, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення, підстав сумніватись в їх достовірності у суду немає.

Крім того, факту укладання кредитних договорів, отримання кредитних коштів, користування ними, неналежного виконання обов`язку з їх повернення та виникнення заборгованості відповідач та його представник в цій справі не оспорювали.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем як позичальником добровільно узятих на себе зобов`язань за кредитним договором є порушенням прав кредитора, які підлягають судовому захисту в обраний позивачем спосіб.

В межах цієї справи позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №71632474 від 11.07.2025 в розмірі 9 327,50 грн, з яких: 6 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 852,50 грн - заборгованість за процентами, 975,00 грн - заборгованість за комісією; за договором №8161817 від 28.07.2025 в розмірі 3 055,50 грн, з яких: 1 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1 296,75 грн - - заборгованість за процентами, 258,75 грн – заборгованість за комісією.

Суд вважає, що розміри заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування ним та комісією, які визначені попереднім кредитором та позивачем відповідно до умов кредитних договорів, підтверджений належним чином і відповідачем не спростовані.

Щодо доводів сторони відповідача про несправедливість умов договорів про процентну ставку суд зазначає наступне.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено у ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Частина 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає що несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Виходячи із презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України, ч. 3 ст. 215 ЦК України), обов`язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює.

Так, суд враховує, що розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами кредитних договорів за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договорів було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитні договори, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Крім того, згідно з умовами договору №71632474 від 11.07.2025, відповідач мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, тобто і після отримання грошових коштів (п. 9.4.9. договору), однак таким правом не скористався. Аналогічні положення містяться у п. 8.4.9. договору №8161817 від 28.07.2025.

Протягом дії кредитних договорів відповідач також не звертався до кредитодавця з пропозицією про внесення будь-яких змін до редакції договорів, за роз`ясненням положень, які були йому не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами таких договорів.

Відповідач та його представник не надали належних і допустимих доказів того, що під час укладення кредитних договорів відповідач не був ознайомлений з усіма його умовами, не навели переконливих та істотних доводів щодо невідповідності умов кредитного договору вимогам законодавства.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про несправедливість умов кредитного договору, існування суттєвого дисбалансу між договірними правами і обов`язками сторін на шкоду споживачеві чи наявність положень, які б вводили позивача в оману щодо змісту правочину та наслідків його невиконання.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитними коштами у розмірах, встановлених у кредитних договорах, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Також суд вважає правомірним нарахування кредитодавцем комісії за надання кредитів з огляду на наступне.

Укладаючи дані кредитні договори сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, зокрема, у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 975,00 грн за договором надання коштів у кредит №71632474 від 11.07.2025, у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 258,75 грн за договором кредитної лінії №8161817 від 28.07.2026, які нараховуються одноразово в день надання кредиту та підлягають сплаті позичальником відповідно до умов договорів.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Погоджені сторонами умови кредитних договорів, в яких зазначено сплату комісії за надання кредиту, не є нікчемними, оскільки відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування». Правомірність укладених між сторонами кредитних договорів як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому вони є чинними і обов`язковими для виконання.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія) умовами договорів не передбачена та кредитодавцем не стягується.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за комісією за кредитними договорами.

Посилання представника відповідача на те, що отримання відповідачем кредитних коштів та несвоєчасність їх повернення та сплати необхідних платежів обумовлено його скрутним матеріальним становищем, поганим станом здоров`я, у даному випадку суд вважає безпідставними, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від обов`язку сплати заборгованості за кредитом. Водночас, відповідач має право на звернення до суду з обґрунтованою заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України.

Таким чином вказана позивачем заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку в повному розмірі.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідною копією посвідчення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача, який є інвалідом II групи, судовий збір не стягується, такі витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, сторона, яка звільнена законом від сплати судового збору, не звільняється від відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18. Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до положень ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» отримував правову допомогу від адвоката Ткаченко Ю.О. на загальну вартість 4500,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду: договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 з додатками, зокрема, витягом з акту №5-ДІЛ від 02.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, ордером на надання правничої допомоги серії АХ №1287256 від 03.09.2025, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжною інструкцією № 579938009.1 від 16.02.2026 на суму 175500,00 грн про оплату за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №5-ДІЛ від 02.01.2026.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі 4500,00 грн, що відповідно до акту від 02.01.2026 складається з вартості: вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/ аналіз судової практики та збір документів - 500,00 грн, судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача позовної заяви - 4000,00 грн, адже такий розмір, окрім іншого, має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В даному випадку суд приходить до висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи, складністю та обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.

При цьому відсутність в даній справі будь-яких заперечень щодо витрат на правничу допомогу та клопотання про зменшення їх розміру від відповідача, не впливає на вищевказані висновки.

Отже, враховуючи складність справи, а також виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, суд керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України, вважає, що доведеним та розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката під час судового розгляду у даному випадку є сума 2500,00 грн.

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33 офіс 40/3) заборгованість за кредитним договором №71632474 від 11.07.2025 в розмірі 9 327,50 грн, заборгованість за кредитним договором №8161817 від 28.07.2025 в розмірі 3 055,50 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн, усього 14 883? (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 00 копійки.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33 офіс 40/3) витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок держави в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя М.В.Сидорова