Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №335/8745/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8745/26 2/335/4449/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 позивач Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.

У період з 01.03.2024 по 30.06.2026 позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у належне відповідачу на праві приватної власності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № ХХVІІІ на загальну суму 251 109, 23 грн. Проте відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 251 109, 23 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку та покласти на відповідача понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.08.2026 року позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

В судове засідання 05.10.2026 року представник позивача не з`явилася, у позовній заяві просила суд розглядати справу без участі представника Позивача, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання 05.10.2026 року повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки в судові засідання відповідач не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 08.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини і дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № ХХVІІІ першого поверху літ.А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 196,6 кв.м. на підставі договору купівлі -продажу від 29.07.2008 року, що підтверджується інформаційною довідкою № 487521417 від 27.07.2026 року (а.с.9).

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, і фізичною або юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Згідно з п. 13 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

02.10.2021 на виконання вимог Закону № 2189-VIII від 09.11.2017 позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Відомостей щодо прийняття співвласниками багатоквартирного будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, рішення про вибір моделі договірних відносин сторонами суду не надано.

З огляду на викладене, станом на 01.11.2021 типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № ХХVІІІ першого поверху літ.А-5 є укладеним між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Рахунки на оплату спожитої послуги надаються споживачу у строк не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ч. 1 ст. 612 ЦК України.

За період з 01 березня 2024 року по 30 червня 2026 року Концерн «МТМ» відпустив відповідачу у вказане вище нежитлове приміщення теплову енергію на загальну суму 251 109,23 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами: рахунками за надані послуги, які складались позивачем щомісячно, інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, актами обстеження системи теплоспоживання, перевірки стану вузла обліку теплової енергії, прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку.

Відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем у спірний період послуг не виконала. Отже, заборгованість відповідача за спірний період становить 251 109,23 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Позивачем, як докази на підтвердження позовних вимог, надано копії рахунків за надані послуги, розрахунок заборгованості, довідку щодо заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, згідно з якими відповідач має заборгованість з оплати наданих послуг.

Беручи до уваги, що відповідачем не було жодним чином доведено, що у неї відсутній борг перед позивачем, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачем не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2024 року по 30 червня 2026 року в розмірі 251 109 (двісті п`ятдесят одна тисяча сто дев`ять) гривень 23 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а всього стягнути 253 771 (двісті п`ятдесят три тисячі сімсот сімдесят одна) гривня 63 копійки.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, адреса: 69091, м.Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Повне рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна