Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №309/3762/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3762/26

Провадження № 3/309/943/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Кемінь В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-46-2 КУпАП.

Згідно суті адміністративного правопорушення, 01 вересня 2025 року введено в дію Закон України «Про лобіювання» від 23.02.2024 за №3606-IX (далі - Закон №3606-IX) та розпочато функціонування Реєстру прозорості (https://transparency.nazk.gov.ua/) - інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону Реєстр прозорості створено з метою забезпечення безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Згідно з ч.4 ст.5 Закону порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року №1175 (далі - Положення №1175).

Відповідно до ч.10 ст.5 Закону об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

Водночас особа набуває статусу суб`єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання згідно з ч.2 ст.10 Закону.

Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб`єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої ст.ст.11, 13 та 17 Закону, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.17 Закону суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі:

1) за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року;

2) за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.

Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року є 31 липня 2026 року.

Згідно з п. 26 Положення після заповнення усіх необхідних полів форми документа під час подання звіту щодо лобіювання створювач (суб`єкт лобіювання) підписує документ шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Згідно інформації із Реєстру прозорості ОСОБА_1 набув статус суб`єкта лобіювання 13 листопада 2025 року (ідентифікатор у Реєстрі прозорості №2040129) та повинен був подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року у строк до 31 липня 2026 року.

Проте звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року підписано ОСОБА_1 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та несвоєчасно подано до Національного агентства через Реєстр прозорості, а саме: 03 серпня 2026 року о 16 годині 19 хвилин, що свідчить про порушення вимог частини першої статті 17 Закону.

Національним агентством з питань запобігання корупції з електронної пошти notification@nazk.gov.ua неодноразово надсилались листи-нагадування стосовно необхідності подачі звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року на електронну адресу зазначену ОСОБА_1 під час реєстрації в Реєстрі прозорості - pv.roman.zak@gmail.com. Також повідомлення про необхідність подачі звіту надсилалось Національним агентством на телефонний номер ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджує належне інформування ОСОБА_1 про відповідні обов`язки.

Крім того, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції систематично оприлюднювалася інформація щодо обов`язку своєчасного подання звітів щодо лобіювання до Реєстру прозорості.

Відповідно до частини першої статті 188-46-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Згідно із приміткою, суб`єктом правопорушення у статті 188-46-2 КУпАП є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону зареєстровані як суб`єкти лобіювання.

Таким чином ОСОБА_2 , як зареєстрований суб`єкт лобіювання несвоєчасно подав до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, чим порушив вимоги частини першої статті 17 Закону та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188-46-2 КУпАП.

Ураховуючи цей факт, 9 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №27-20/26.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав обставини, зазначені в протоколі.

Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» та «Гурепка проти України», де зазначено, що сфера застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення, які за своєю суттю мають кримінальний характер у розумінні Конвенції, приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника.

Крім того, суд бере до уваги, що обов`язок особи, яка притягається до відповідальності, з`явитися в судове засідання за даною категорією справ (ст.268 КУпАП) не повинен ставати інструментом для безпідставного затягування строків розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП. Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і дослідивши додані до нього документи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.188-46-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт лобіювання (№ ідентифікатора 2040129), що покладає на нього обов`язки, передбачені профільним законодавством у сфері лобіювання.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про лобіювання» від 23.02.2024 №3606-IX, суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі. Зокрема, звітність за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання не подав до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, що свідчить про наявність у діях особи ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46-2 КУпАП підтверджується, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.09.2026 року №27-20/26; витягом з Реєстру прозорості стосовно суб`єкта ОСОБА_1 (№022508830613 від 13.11.2025 року); звітом щодо лобіювання ОСОБА_1 за перше півріччя 2026 року від 03.08.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 20.08.2026 року, які містяться в матеріалах справи, згідно яких останній зазначив, що не заперечує порушення строків подання звітності лобіювання за перше півріччя 2026 року. По суті порушення пояснив, що скоїв його ненавмисно. Оскільки він являється волонтером, у липні 2026 року здійснював волонтерські поїздки до Донецької та Харківської областей для передачі волонтерської допомоги - не зміг відреагувати на попередження щодо необхідності подання звіту у встановлений законом термін; іншими доданими до протоколу доказами.

Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання Звіту щодо лобіювання судом не встановлено.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.188-46-2 КУпАП.

Обставина, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 - є визнання ним обставин вчиненого правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП: судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»: у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.7, 40-1, 188-46-2, 245, 251, 252, 276-280, 283-291 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя: Кемінь В. Д.