Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №301/2239/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2239/26

2/301/1615/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №9568763 від 06.09.2024 року в сумі 18850 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір про споживчий кредит №9568763 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до Кредитного договору) відповідач не сплатив кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі, визначеній Кредитним договором, шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної картки, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі.

В п.7.1. Кредитного договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

27 січня 2025 року ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №114-МЛ, згідно умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 18850 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5000 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту – 1250 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту – 6300 грн.; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 6300 грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. №24113203/4358 від 03.08.2026 року.

Позивач ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №9568763 від 06.09.2024 року в сумі 18850 грн. та судові витрати на загальну суму 10662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 8000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 17.09.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача Усенка М.І. витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 станом на 06.09.2024 року карткового рахунку № НОМЕР_1 та про зарахування на цей рахунок в період з 06.09.2024 року по 09.09.2024 року грошових коштів в сумі 5000 грн. від ТОВ «Мілоан».

На виконання ухвали суду від 17.09.2026 року, 28 вересня 2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Усенко М.І. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви та поданого клопотання просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.9,97-102,108).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений за останнім відомим місцем проживання та відповідно до ч.11 ст.128, ч.10 ст.187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки до суду не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (а.с.86,96,103).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 06 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи був укладений Договір про споживчий кредит №9568763 (далі – Кредитний договір) (а.с.12-28).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (а.с.13).

Згідно з п. 1.2. - 1.4. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 06.09.2024 року (дата надання кредиту). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) 17.08.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (а.с.13).

Відповідно до п. 1.5.1., 1.5.2. Кредитного договору, комісія за надання кредиту – 1250 грн., яка нараховується за ставкою 25% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) – 15400 грн., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є Додатком №1 до цього Договору (а.с.14).

Згідно з п. 1.5., 1.5.3. – 1.6. Кредитного договору, денна процентна ставка складає 0,97%. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки за цим Договором – фіксована (а.с.13,14).

Згідно з п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 (а.с.14).

Надання відповідачу 06.09.2024 року кредиту в сумі 5000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 підтверджується копією платіжного доручення №139634228 від 06.09.2024 року (а.с.35).

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 25.09.2026 року за № БТ/Е-42194, наданого на виконання ухвали суду від 17.09.2026 року в частині витребування доказів по справі, банківська картка № НОМЕР_3 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 і у період з 06.09.2024 року по 09.09.2024 року на зазначену картку було зарахування коштів у сумі 5000 грн. від ТОВ «Мілоан» (а.с.106).

На підставі Договору відступлення прав вимоги №114-МЛ від 27.01.2025 року (а.с.38-56) ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за Кредитним договором до відповідача, що підтверджується копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 27.01.2025 року (а.с.57), копією платіжної інструкції №1765 від 27.01.2025 року (а.с.58-59) та копією витягу з Реєстру боржників, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становила 18850 грн. (а.с.60).

ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, натомість його контрагенти належним чином виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №9568763 від 06.09.2024 року станом на 10.08.2026 року (включно) заборгованість ОСОБА_1 становить 18850 грн. (а.с.36,37).

Дана сума складається з:

- простроченої заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту – 1250 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту – 6300 грн.;

- простроченої заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання – 6300 грн.

Позивач направляв на адресу ОСОБА_1 претензію за №24113203/4358 від 03.08.2026 року з вимогою погасити кредитну заборгованість (а.с.61). Вказана претензія відповідачем залишена без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов, доказів на спростування позовних вимог та доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 12550 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн., заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 1250 грн. та заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 6300 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання в сумі 6300 грн., то суд вважає в цій частині позовні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають з таких підстав.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1-2) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» і ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.68);

- копію Акту №Д/31787 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.08.2026 року на суму 8000 грн. щодо боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №9568763 від 06.09.2024 року відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року (а.с.71);

- копію Детального опису наданих послуг від 10.08.2026 до Акту №Д/31787 від 10.08.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №9568763 від 06.09.2024 року з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт.; загалом 6 год. 30 хв. (а.с.72).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 4662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Кредитним договором №9568763 від 06 вересня 2024 року в сумі 12550 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, Львівської області, код ЄДРПОУ 35234236, судові витрати в сумі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських