Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №695/4644/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2197/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №695/4644/25 Категорія: 331030000Ушакова К.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді секретарНовіков О. М., Сіренко Ю. В. Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026 (повний текст складено 14.07.2026, суддя в суді першої інстанції Ушакова К. М.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Золотоніський відділ ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, якою просила оголосити ОСОБА_3 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в н. п. Побєда, Покровського р-ну, Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України.

Заява обгрунтована тим, що 30.03.2024 ОСОБА_1 отримала сповіщення про те, що її син, розвідник-навідник 3-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини АХХХХ солдат ОСОБА_4 27.03.2024 зник безвісті під час виконання бойового завдання в районі н. п. Побєда Донецької обл.

На запит ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання документів та інформації по факту зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 , повідомили, що з метою встановлення всіх обставин зникнення безвісті за особливих обставин солдата ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання військовою частиною НОМЕР_2 проведено відповідне службове розслідування. Наразі у зв`язку з тим, що район зникнення безвісті за особливих обставин солдата ОСОБА_3 не контролюється Збройними Силами України, пошук провести неможливо.

Згідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією РФ проти України від 09.04.2024, солдат ОСОБА_3 дійсно 27.03.2024 брав участь у заходах для забезпечення оборони України, перебуваючи в н. п. Побєда Покровського району Донецької області.

30.03.2024 заявником подано заяву до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про зникнення безвісті сина військовослужбовця Збройних сил України військової частини АХХХХ ОСОБА_3 . За вказаним фактом слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області 31.03.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно заявниці з метою оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань з захисту Батьківщини.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що місце ймовірної загибелі ОСОБА_3 наразі ще є територією активних бойових дій з 24.02.2022 і за таких обставин відлік передбаченого ч.2 ст. 46 ЦК України для оголошення його померлим не розпочався, отже дану заяву подано до суду передчасно.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 13.08.2026 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, помилковість висновків суду, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надано докази, які з достатньою вірогідністю підтверджують загибель ОСОБА_3 у районі ведення бойових дій у н.п. Победа Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, внаслідок обстрілу з танка та атаки скидами з БПЛА було втрачено зв`язок та візуальний контакт (зник безвісті). Жодних доказів, які б свідчили про те, що після 27 березня 2024 року наявна будь-яка інформація про місце перебування чи знаходження ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, як і не містять жодних відомостей про нього як про живого.

Вказує, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок бойових дій під час виконання ним обов`язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Побєда Донецької області.

Вказаний населений пункт з 17.01.2025 року перебуває під тимчасовою окупацією РФ. Заявниця звернулась до суду із заявою про оголошення особи померлою у жовтні 2025 року. Тож на момент її звернення до суду з такою заявою і на час ухвалення судом першої інстанції рішення сплинув шестимісячний строк, визначений ч. 2 ст. 46 ЦК України.

У відзиві на апеляційну представник Міністерства оборони України Ісакова Є.К. посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції є такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень частини другої статті 46 ЦК України, просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 заперечує викладені у відзиві представника Міністерства оборони України доводи, вказуючи на їх безпідставність.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, до суду із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим звернулася його мати ОСОБА_1 . Факт сімейних відносин підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 09.04.2024 №3/29/2248 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на посаді розвідника-навідника розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти АХХХХ, дійсно в період з 27.03.2024 по 27.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в н. п. Побєда Покровського р-ну Донецької області (а.с.7).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.03.2024 № 89 військовослужбовця служби по мобілізації ОСОБА_3 вважати таким, що зник безвісти 27.03.2024 близько 05.55 год. При виконанні бойового завдання, внаслідок обстрілу з танка та атаки скидами з БпЛА біля н. п. Побєда Покровського р-ну Донецької області (а.с. 11).

Відповідно до акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 встановлено, що згідно рапорту командира розвідувальної роти від 28.03.2024 № 3/20/2/9629 стало відомо, що близько 05.55 год. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі н. п. Побєда Донецької області внаслідок ворожого танкового обстрілу та атаки скидами БпЛА отримав поранення несумісні з життям розвідник-навідник ОСОБА_3 . Тіло знаходиться на полі бою. За результатами розслідування встановлено: 27.03.2024 близько 05.50 год. в районі н.п. Побєда Донецької обл. було зафіксавано зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_3 , що є підставою вважати його безвісти зниклим. Факт зникнення безвісти за особливих обставин пов`язаний проходженням військової служби та виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. Будь-який зв`язок з даним військовослужбовцем відсутній. Причиною зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_3 є збройна агресія РФ. На даний час місце перебування солдата ОСОБА_3 невідоме (а.с.66-71).

Рішенням командира військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , розвідника-навідника 3-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти вважати, як зниклого безвісти за особливих обставин з 27.03.2024 (а.с.72).

Відповідно до сповіщення сім`ї № 61 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.04.2024 року №282 солдат ОСОБА_3 зник безвісти 27.03.2024 внаслідок обстрілу з танка та атаки скидами з БпЛА при проходженні військової служби в складі військової частини НОМЕР_2 ( а.с.19).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250407-1302 від 07.04.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти на території бойових дій.

Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора № 06-04/20003 від 30.05.2025 інформація про перебування у полоні держави-агресора (через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного хреста та з інших відкритих джерел) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня.

31 березня 2024 року за заявою ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження за № 12024250370000456 за фактом зникнення безвісти 27.03.2024 близько 05.55 год. сина ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Побєда Донецької обл.

Таким є встановлені фактичні обставини справи, які мають наступне правове регулювання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч.2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть – це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 148/1207/22, від 18.12. 2025 у справі № 357/16463/24).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив із того, що місце ймовірної загибелі ОСОБА_3 є територією активних бойових дій з 24.02.2022 і за таких обставин відлік передбаченого ч.2 ст. 46 ЦК України для оголошення його померлим не розпочався.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови ВП ВС).

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа – з надзвичайно великою вірогідністю – є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, село Перемога (до перейменування-Побєда (див. Постанову ВРУ від 5.06.2025 року № 4483-IX) Мар`їнської міської територіальної громади покровського району Донецької області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 до 16.01.2025, з 17.01.2025 активні бойові дії завершилися та дана територія вже перебуває під окупацією Російської Федерації, при цьому шість місяців з даної дати сплинуло 17.07.2025.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 15 жовтня 2025 року. Тож як на момент її звернення до суду з такою заявою, так і на час ухвалення судом першої інстанції рішення сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, що спростовує доводи суду першої інстанції про передчасне звернення заявника до суду.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, у апеляційного суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_3 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 27.03.2024.

За наведених підстав апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Оскільки справа розглянута в порядку окремого провадження, тому відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 382, 384-387 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026у даній цивільній справі – скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який загинув під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_3 вважати - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті-Донецька область, Покровський район, Мар`їнська територіальна громада, населений пункт Перемога (до перейменування - Побєда).

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 07.10.2026.

Суддя-доповідач

Судді