Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №564/638/26
Суддя: Збитковська Т. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Рівне
Справа № 564/638/26
Провадження № 33/4815/537/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
захисника – адвоката Шубіна О.П.
секретаря судового засідання – Міщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами адвоката Шубіна О.П. матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Шубіна О.П. на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
З постанови суду слідує, що 04 лютого 2026 року о 00 год. 46 хв. по вул. Бурова 29 в м. Костопіль Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nisan X-Trail” номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджено проведеним на місці зупинки транспортного засобу оглядом за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager" 6810, результат огляду - 1,30 проміле
В апеляційній скарзі адвокат Шубін О.П. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було незаконно зупинено, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Зазначає, що працівниками поліції, з урахуванням статусу ОСОБА_1 , як військовослужбовця, було порушено порядок проведення огляду.
Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи адвоката Шубіна О.П. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №582492 від 04.02.2026 року (а.с.1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, результат огляду становить 1,30 ‰ (а.с.3), направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582492 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.5), відеозаписах.
З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу «Nisan X-Trail” д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції вказали причину зупинки, під час спілкування виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння і запропонували йому пройти огляд на місці зупинки. ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд з результатом 1,30 ‰, з результатом погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, зазначаючи «немає смислу»(відеофайл clip-0.mp4, час: 04 хв. 50 с. – 11 хв. 55с.).
На уточнююче запитання працівників поліції: «наскільки давно вживали, яка міцність і кількість випитого?» ОСОБА_1 відповів : «щойно, не багато» (відеофайл clip-0.mp4, час: 02 хв. 55 с. – 03хв. 03 с.).
Адвокат Шубін О.П. звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд щодо нього працівниками поліції є неправомірним.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі, у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений в м. Костопіль Рівненського району, де проживає ОСОБА_1 . Працівникам поліції в момент зупинки не було надано доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби, і таких доказів не надано суду апеляційної інстанції.
А, відтак, ОСОБА_1 несе відповідальність за порушення вимог ПДР на загальних підставах.
Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржував.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає постанову суду першої інстанції законною і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua