Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №572/314/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 572/314/26

Провадження № 33/4815/541/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу – 850 грн.

З постанови суду слідує, що 26 грудня 2025 року об 11 год. 57 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген Крафтер» д.н.з. НОМЕР_1 у прикордонній зоні, на законну вимогу складу прикордонного наряду не здійснив зупинку транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-10 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт невиконання ним законної вимоги працівника прикордонної служби, а, відтак, у його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Просить поновити строк апеляційного оскарження, пропущений з поважної причини, оскільки справа розглянута за його відсутності, а про ухвалену постанову дізнався з реєстру судових рішень 30.03.2026 року, оскаржувану постанову суду ск4асувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав письмову заяву, згідно якої не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга відхиленню.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Зазначені вимоги судом дотримані не були.

Законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які, відповідно до їх службових повноважень, залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами (ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про державну прикордонну службу України».

Пунктами 7, 8, 10 положення про прикордонний режим, яке затверджене постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147, передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Згідно ч. 1 ст. 185-10 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 335837 від 26 грудня 2025 року (а.с. 3), протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 26.12.2025 року (а.с. 4), рапортами заступника коменданта ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та начальника НОМЕР_2 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонної застави ОСОБА_3 (а.с. 4-5), відеоматеріали працівників державної прикордонної служби.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЧЦП № 335837 та протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 26.12.2025 року, 26 грудня 2025 року об 11 год.52 хв. на « КрП» Мрія, що на відстані 55 км до державного кордону, водій транспортного засобу «Фольксваген Крафтер» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України про зупинку транспортного засобу для перевірки, чим порушив вимоги ст. 185-10 КУпАП.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що на пропускному пункті військовослужбовець державної прикордонної служби України подає знак про зупинку транспортного засобу – автомобіля «Фольксваген Крафтер» д.н.з. НОМЕР_1 ( бус білого кольору), яким керував ОСОБА_1 , рушає в сторону автомобіля, однак, водій продовжив рух, про що було повідомлено інші пости, і о 12.30 цього ж дня на « КрП» Варшавське водія ОСОБА_1 було затримано.

З огляду на вимоги пункту 11 Положення « Про прикордонний режим», яке затверджене постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати вимогу прикордонного наряду про зупинку автомобіля, оскільки така вимога у прикордонній зоні, в період дії воєнного стану є законною.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а, відтак, підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська