Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №169/891/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 169/891/26 Провадження №33/802/964/26Головуючий у 1 інстанції:Тітівалов Р. К.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., секретаря Таровської А.А., потерпілої – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 15 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонером, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 10 серпня 2026 року близько 09 години 00 хвилин по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: здійснював психологічний тиск та образливо чіплявся, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

В апеляційній скарзі потерпіла посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати оскаржену постанову судді та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173–2 КУпАП та накласти стягнення. Апелянт вказує на те, що суд неупереджено розглянув справу, не взяв до уваги наявність допустимих та належних доказів, які за змістом доводять очевидність скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, зокрема відеозапис подій та психологічний висновок.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку потерпілої, яка підтримала скаргу з підстав кладених в ній, суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачають, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційний суд вважає, що розглянувши справу стосовно ОСОБА_2 суддя місцевого суду, виконавши приписи ст. 280 КУпАП, на законних підставах дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення в діях останнього та обґрунтовано закрив провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Судом першої інстанції були досліджені наявні у справі докази: протокол про адміністративне правопорушення, заява та пояснення потерпілої, пояснення ОСОБА_2 , відеозапис подій.

Під час апеляційного розгляду, судом досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, надана можливість надати пояснення з приводу подій, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_1 , наполягав на тому, що ОСОБА_2 , вчинив стосовно неї домашнє насильство.

В свою чергу, ОСОБА_2 , в суді першої інстанції заперечував існування обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях потерпілої.

Аналізуючи пояснення сторін, а також матеріали справи, можливо дійти висновку про те, що між сторонами відбувся побутовий конфлікт (сварка), що неможливо визнати домашнім насильством.

Поміж тим, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини події, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про винуватість ОСОБА_2 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є безпідставними, і такими, що спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надано належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.

Отже за наведених обставин, апеляційний суд вважає правильними висновки судді місцевого суду стосовно відсутності достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених диспозицією зазначеної вище норми закону. А докази, які містяться в матеріалах справи не є такими, що переконливо свідчать про наявність у діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про відсутність в діях ОСОБА_2 , ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та були б підставою для її скасування, апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 15 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_2 , - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду О. М. Клок