Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №756/7973/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №756/7973/26

Суддя: Диба О. В.

01.10.2026 Справа № 756/7973/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/7973/26

Провадження №2/756/7296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» кредитного договору №2002092 від 05.11.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000 грн шляхом перерахування коштів на рахунок платіжної картки із строком кредитування 18 днів з 05.11.2021 до 22.11.2021, з фіксованою процентною ставкою 1,9% в день.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, за умовами якого ТОВ «ФК «Верона» відступило ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Верона».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 20.02.2026 становить 22336 грн, що складається з: 8000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14336 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (головуючий суддя - Шевчук А.В.).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади, визначено головуючого суддю - Дибу О.В.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник відповідача звертався до суду з відзивом на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі, визначивши розмір заборгованості в межах 8000 грн тіла кредиту та 2736 грн процентів за первісний строк кредитування, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Зазначав, що строк кредитування за договором становив 18 днів, графіком платежів передбачено один платіж 22.11.2021 у розмірі 10736 грн, з яких 8000 грн - тіло кредиту та 2736 грн - проценти. Заявлена позивачем сума процентів 14336 грн включає 11600 грн, нарахованих за 50 днів автопролонгації за підвищеною ставкою 2,9% в день, однак виписка з особового рахунку не містить детального розрахунку із зазначенням періодів пролонгації, кількості днів і ставок. Вказував, що умовами договору визначено фіксовану процентну ставку 1,9% в день, яка не може бути збільшена в односторонньому порядку, застосування підвищеної ставки суперечить ст. 1056-1 ЦК України, ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу строку кредитування. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначав, що сума 13000 грн є явно завищеною та непропорційною ціні позову, справа є типовою, позовна заява має шаблонний характер, витрати у розмірі 3750 грн за майбутні клопотання та моніторинг справи не є фактично понесеними, а канцелярські та поштові витрати у розмірі 500 грн не підтверджені належними доказами, тому просив відмовити у їх стягненні або істотно зменшити їх розмір.

Представник позивача звертався до суду з відповіддю на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Вказував, що автоматичне продовження строку користування кредитом та підвищена процентна ставка 2,9% від суми кредиту в день у період автопролонгації, не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності, прямо передбачені п. 9.4.3 кредитного договору, з умовами якого відповідач погодився, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором. До відповіді на відзив долучено детальний розрахунок заборгованості за договором №2002092, наданий ТОВ «ФК «Верона». Зазначав також, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 05.11.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №2002092, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G1809, надісланим 05.11.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Верона» про ідентифікацію.

Паспортом споживчого кредиту, отримання та ознайомлення з яким відповідач підтвердив своїм електронним підписом 05.11.2021, обумовлено процентну ставку 1,9% в день та автопролонгацію - продовження строку дії договору автоматично, зокрема, якщо позичальник не повернув кредит та не сплатив або частково сплатив проценти за користування кредитом до закінчення строку користування кредитом та строку дії договору, з підвищеною процентною ставкою 2,9% в день, яка може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відповідно до п. 1.2-1.4 договору загальний розмір наданого кредиту складає 8000 грн, строк, на який надається кредит, складає 18 календарних днів, з 05.11.2021 по 22.11.2021 включно, процентна ставка за кредитом становить 1,90% від суми кредиту в день.

Згідно п. 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем починаючи з дня надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день користування кредитом за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит (включаючи періоди пролонгації, автопролонгації).

За змістом п. 4.2 договору в разі продовження (пролонгації) строку дії договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії договору.

Пунктом 9.4.3 договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на 10 календарних днів з дня, наступного за запланованою датою повернення кредиту (п. 9.4.3.1 договору). В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,9% від суми кредиту в день, продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації (п. 9.4.3.2 договору).

Згідно п. 9.4.4 договору продовження строку користування кредитом та строку дії договору не є зміною істотних умов електронного договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних у договорі, та сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення електронного договору.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Санрайз Фінанс» від 19.03.2026 №1903/2026-3 05.11.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 успішно перераховано кредитні кошти у розмірі 8000 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «Верона» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №2002092 від 05.11.2021, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору. Оплату вартості прав вимоги за договором відступлення права вимоги здійснено ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» платіжною інструкцією №1172 від 30.12.2025.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 20.02.2026 складає 22336 грн та складається з: 8000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14336 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Верона» за договором №2002092 від 05.11.2021 проценти за користування кредитом нараховано за період з 05.11.2021 по 22.11.2021 за ставкою 1,9% в день по 152 грн щоденно, що становить 2736 грн, та за період автопролонгації з 23.11.2021 по 11.01.2022 (50 календарних днів) за ставкою 2,9% в день по 232 грн щоденно, що становить 11600 грн. Після 11.01.2022 нарахування процентів не здійснювалось, штрафні санкції не нараховувались.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи представника відповідача про недоведеність нарахування процентів у розмірі 11600 грн за період автопролонгації є необґрунтованими, оскільки автоматичне продовження строку користування кредитом у разі неповернення кредиту в заплановану дату та розмір процентної ставки в період автопролонгації - 2,9% від суми кредиту в день, не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності, прямо передбачені п. 9.4.3, 9.4.3.1, 9.4.3.2 кредитного договору та паспортом споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився до укладення договору, а відповідно до п. 3.2, 4.2 договору проценти нараховуються за кожен день користування кредитом, включаючи періоди пролонгації, автопролонгації.

Проценти за ставкою 2,9% в день нараховано в межах погодженого сторонами строку користування кредитом, продовженого в порядку автопролонгації, загальна тривалість якої не перевищила 50 календарних днів, а не після його спливу, тому посилання представника відповідача на припинення права кредитодавця нараховувати проценти після закінчення строку кредитування не відповідають обставинам справи. Після 11.01.2022 нарахування процентів не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на одностороннє збільшення кредитодавцем фіксованої процентної ставки, оскільки розмір процентної ставки в період автопролонгації визначено умовами договору при його укладенні за згодою сторін, а не змінено кредитодавцем в односторонньому порядку після укладення договору.

Доводи представника відповідача про відсутність детального розрахунку заборгованості спростовуються розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Верона» за договором №2002092 від 05.11.2021, зі змісту якого вбачається щоденне нарахування процентів із зазначенням періодів, процентних ставок та сум. Доказів погашення заборгованості, як і доказів оспорювання умов кредитного договору в судовому порядку, відповідачем не надано.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім цього, між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В. укладено договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, додаткову угоду №1 від 20.01.2026, складено акт про отримання правової допомоги від 12.08.2026, на підставі яких за надання правової допомоги (зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 1 година вартістю 2500 грн, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 2,5 години вартістю 6250 грн, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 години вартістю 3750 грн, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн), позивачем сплачено адвокату 13000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2926 від 12.08.2026.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження, в судовому засіданні представник позивача участі не брав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а зазначення в акті інших послуг, а саме зустрічі та консультації щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, інших клопотань, заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторингу «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, канцелярських витрат, є похідними від складення позовної заяви, що є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6250 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Щодо компенсації витрат на відправку поштової кореспонденції судом встановлено, що у зв`язку із розглядом вказаної справи позивачем понесено витрати за направлення відповідачу 25.05.2026 копії позовної заяви з додатками цінним листом з описом вкладення №0505627822310 на зареєстроване місце проживання відповідача у розмірі 55 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 25.05.2026.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) заборгованість за кредитним договором №2002092 від 05.11.2021 у розмірі 22336 (двадцять дві тисячі триста тридцять шість) грн 00 коп., що складається з: 8000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14336 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6250 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 55 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя Олексій ДИБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua